Валерій Шевчук “Панна квітів” читати скорочено варто, щоб згадати сюжет твору, який возвеличує традиційні моральні цінності і перемогу добра над злом.
Шевчук “Панна квітів” скорочено читати
1
Ця дівчинка носила зелене платтячко, яке щоранку зашивала травою. На голові вона носила голубу хустинку. Її очі світились як зірки. Зеленоочка постійно кудись йшла та ставала на службу до якогось господаря. Кожного разу після певного часу дівчинку починали бити та кричати на неї. Зеленоочка плакала та щезала. Аж поки забувала про сердитого господаря і її очі знову наповнювали чарівною силою.
2
Зеленоочка прокинулась на траві та пішла по стежці. Вона привела її до очеретяної хати. Очі дівчинки були чудові, як ніколи. На ганку сидів дід та курив люльку. Дівчинка привіталась з ним та попросилась до нього помічницею.
Йому дуже сподобались зелені очі красуні. Дід дозволив їй залишитись. Взамін вона мала носити з лісу багато хмизу. Зеленоочка запитала чи можна дивитись на небо, спілкуватись з птахами, цвіркунами та жучками. Дід дозволив, бо сам любив квіти і сказав, що дарує їм життя.
3
Він показав їй поле з жовтими тюльпанами, проте рвати їх заборонив. Хмиз вона мала класти біля хати, всередину було заборонено заходити. Жити дід дозволив у повітці. А для збору хмизу він дав Зеленоочці пасок, який розпластався як гадюка біля її ніг.
4
Вона взяла паска та пішла. Тут з люльки діда вискочив димовий чоловічок і погнався за дівчинкою. Він розповів, що діда звати Крінос і його задача, як чоловічка – хвалити діда. Зеленоочці сподобався Димка й вони разом дійшли до тюльпанового поля. Навкруги було тихо і здавалось, що всі квіти дивляться на неї. Одна навіть спустила дівчинці на руку свою сльозу. Дівча розтелило пасок і той сказав, що такого поля немає ніде. З несподіванки дівчинка злякалась та кинула його в траву. Виявилось, що і в нього було ім’я – Пасок старого Кріноса. Всі речі діда вміли розмовляти та вихваляли його. Адже він був великим чарівником.
5
Зеленоочка пішла збирати хмиз та ніде не знаходила ні трісочки, ні ломачки. Вона вирішила заночувати в лісі, щоб вранці продовжити пошуки. Дід Крінос розхвилювався та послав Димка відшукати її. Він задумався: з неї би вийшов гарний тюльпан. Димко довго блукав лісом, поки не знайшов дівчинку. Зелені Очі в красуні були відкриті і в них западала роса. Димко відразу зрозумів, що вона незвичайна.
Чоловічок поцілував кінчик її сукенки і з грудей Зеленоочки вийшов Сон та попрямував на тюльпанове поле. Сон запитав чому вони плачуть людськими сльозами. Невже над ними вчинене якесь чаклунство? Димко торкнувся плеча Сну та відказав: тюльпани це люди! Скорботні, бідні та нещасні люди, які були перетворені його господарем на квіти, щоб ті не мучились.
Раптом вітер схопив Димка та здійняв у небо. А з поля квітів виповз великий Вуж та прогнав Сон. Він прошипів, що це поле гарних та щасливих, вистріливши йому в обличчя роздвоєним язичком. Коли прокинулась Зеленоочка, біля неї сидів Сон і плакав. Він усе розповів.
6
Зеленоочка задумалась. Чи хотіли ті люди стати тюльпанами? Їй захотілось піти від діда. Отак і сиділа вона та дивилась своїми великими очима на світ. Тим часом Крінос чекав дівчинку та варив зілля, яке перетворює людей на тюльпани. Димко вже хвалив його, бо теж задумався над словами дівчинки про те, то доброго чоловіка хвалити не треба. Але Крінос переконав його, що Зеленоочці краще стати тюльпаном, бо вона бідна сирота.
7
Навіть мурашки, які пробігали мимо дівчинки, здивовано зупинялись. Вони думали, що вона фея через її незвичайні очі. Дівчинка заговорила до мурах, комах, трави та дерев і розповідала, що її засмутило поле тюльпанів.
Раптом з’явився Димко та крикнув, щоб вона несла хмиз. Зеленоочка ніжно погладила чоловічка по голові і запитала чи правда, що тюльпанове поле – перетворені у квіти люди.
8
Раптом над ними навис Крінос та сказав:
- Це правда!
Дід казав, що тюльпани це нещасні люди, яким він допоміг. Тепер вони радіють, бо прикрашають землю. Дівчинка запитала чи люди хотіли стати квітами. Крінос засміявся: «Ти сама можеш спитати в них» і пішов по стежці. Після почувся спів жайворонка. Зеленоочка розуміла його мову. Птах говорив, щоб пізнати долю тюльпанів, потрібно самому стати тюльпаном. Але тоді вона не зможе нікому допомогти.
Зеленоочка йшла до поля. Над головою зібрались хмари та вдарила блискавка. Старий Крінос рубав хмиз. Дівчина заплакала та відчувала, що наче перетворюється на траву чи квітку. Навіть хустина перетворилась на пелюстя. Почувся крик жайворонка: утворилась нова квітка – Панна квітів прийшла на землю. Димовий чоловічок повідомив, що на землі народилась нова фея. Але дід рубав далі.
9
Зеленоочка навіть не відчула свого перетворення. Тільки наче сили стало більше та очі почали бачити земних істот та як коріння п’є земні соки. Вона вже доходила до тюльпанового дерева та вгледіла під поверхнею землі тисячі зігнутих людей, з ротів яких виростали жовті квіти. Вони стогнали та безперервно плакали. Вуж впізнав дівчинку та закричав. Зеленоочка торкнулась до нього і в Вужа відпало жало.
Небо лютувало і Крінос швидко пішов з лісу з перекошеним обличчям від люті. Зеленоочка не зважала на це, а Димко разом з мурашками Мунько та Вунько сховались на дереві. Лиш грушка обізвалась до неї , назвавши Панною Квітів та попросила розчаклувати поле.
Дівчинка стисла кулачки і з великих очей полились сльози. Вона попросила хмари залити поле, а сонце освітити квіти. Раптом спалахнув круглий вогонь, який вмить перетворив Кріноса на каменюку. А Вуж перетворився на пасок з пряжкою. Зеленоочка ступила крок вперед та махнула рукою. Тут тюльпанове поле заворушилось: тисячі ротів виплюнули порослі тюльпани і квіти, вмиті дощем, стали людьми.
10
Зеленоочка дуже втомилась, а її одяг намок. Біля каменю зі зведеною сокирою тулився Димко. Побачивши дівчинку, він попросився до неї на службу. Проте почув відмову. Вона сіла на траві біля мурах та почала зашивати свою суконьку, яку Вунько та Мунько вважали занадто простою для феї. Але Зеленоочка тільки розсміялась.
Авторські права на опублікований переказ належать сайту dovidka.biz.ua.
