Що таке алітерація в українській літературі?
Алітерація – це один з найдавніших стилістичних прийомів посилення виразності художнього мовлення, особливо вірша, повторами приголосних звуків.
Алітерація зустрічається в народній поезії і в літературі всіх народів світу. Алітерацією багаті вірші Гомера, Горація, Вергілія, Данте, Петрарки, Ронсара, Шекспіра. Почуття міри і художній такт поета визначають вибір, характер і доречність алітерації у вірші; правил користування нею немає і бути не може.
Алітерація: приклади
Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так наші молоти гpиміли pаз у pаз. —I. Франко
На восьме літо у неділю,
Неначе ляля в льолі білій,
Святеє сонечко зійшло… (Т. Шевченко, У Бога за дверима)Тінь там тоне, тінь там десь… (П. Тичина, Я стою на кручі…)
“Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна, Невже це осінь, осінь, о! – Та сама…” (Ліна Костенко)
В пятк потопташа поганьія полки половецкия…
Труби трублять в Новіграді…
Стоять стязи…
Сонце світиться… ( Слові о полку Ігоревім )
Туман, туман та пустота… (Т. Шевченко, Сон)
