“Три зозулі з поклоном” характеристика героїв

“Три зозулі з поклоном” характеристика образів Марфи, Михайла і Софії, оповідача, дядька Лева з цитатами викладена нижче.

“Три зозулі з поклоном” характеристика героїв

Характеристика оповідача

Оповідач – студент, який приїхав у рідне село до матері. Про нього мало відомо, проте він самостійний та відповідальний. Додому він приїздить у новенькому дешевому костюмі, гроші на який заробив розвантажуючи вагони з цеглою, з чемоданчиком у руці.

“Три зозулі з поклоном” характеристика Марфи

Марфа Яркова – дружина Карипа, але чоловіка вона не кохала. Вона кохала Михайла, хоча той був далеко і мав дружину з сином.  Марфа – тиха, лагідна, чиста душею,  здатна на велике почуття, незрадлива, порядна, вміє відчувати душею, тужить, переживає, страждає, мучиться, знаходить втіху у синові коханої людини.

«Прийде до пошти, сяде на порiжку–тонесенька, тендiтна, в благенькiй вишиванiй сорочинi й ряснiй спiдничинi над босими ногами–i сидить, сяє жовтими кучерями з-пiд чорної хустки: втекла вiд молотарки або вiд косаря… Сидить на порiжку i обриває пелюстки на ромашцi, шепочучи: “Є–нема, є–нема, є…”» (портрет Марфи у молодості)

«Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса–колись її волосся сяяло проти сонця золотим, тепер не сяє. Видно, думаю собi, волосся умирає ранiше, нiж людина…» (портрет Марфи у старості)

Біль Марфиної душі переходить в тугу і страждання, але витримати можна все, коли серце переповнене світлим почуттям, перед силою якого схиляємо голови.

“Три зозулі з поклоном” характеристика Михайла

Михайло – ніжний, чуйний, люблячий батько, вірний чоловік, порядний, працелюбний, відчуває чужий біль, терплячий, сповнений бажанням бачити своїх рідних щасливими, вірить у свого сина, довіряє дружині.

“Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі. Гляне, було, просто гляне і все, а в грудях так і потерпне” 

Михайло марно сподівався на щастя. Він мав роботу, яка приносила задоволення і радість людям, бо робив вікна, двері, столи, ослони. А в один день став ворогом народу, за що – не знав.  Далеко він був від своєї рідної землі, від своєї єдиної у світі Соні, від синочка.

Михайло перебував у засланні у Сибірі (звідти й пише листи до дружини) і більше звідти не повернеться.

Михайло за тисячі верств чув Марфу, проте не зрадив ні дружину, ні сина, бо відчував відповідальність за всіх . Передав сину у спадок силу любові невгасиму. Отак і катувався у снігах та морозах між любов’ю та обов’язком, затемав право сказати «моя єдина в світі Соню».

Михайло ставився до дружини – з любов’ю і ніжністю, а до Марфи – із розумінням і співчуттям.

“Три зозулі з поклоном” характеристика Софії

Софія –спостережлива, розуміюча, співчутлива, надійна,вірна і любляча дружина, ніжна і добра мати, мудра, розважлива, сильна духом, терпляча, горе нерозділеного кохання Марфи болем відгукується в її душі. Софія не засуджує Марфу за кохання до її чоловіка, а з розумінням ставиться до її почуттів (навіть радить чоловікові, щоб той глянув на Марфу, яка дуже мучиться.

Так, Софія мудра у своїй любові, тому спогади її вже не щемлять, не болять – вони закам’яніли…Михайло писав дружині про своє почуття до іншої, бо був певний, що зрозуміє. І не помилився.

Що спільного в характерах Марфи, Софії, Михайла?

Спільне – здатність на велике кохання; душевна чистота; вміння відчувати чужий біль, вміння прислухатися і розуміти іншого; співчуття, переживання.

“Три зозулі з поклоном” характеристика дядька Лева

“Три зозулі з поклоном” характеристика Карпа

Ця новела схожа на притчу , і автор нас підводить до висновку: любов — почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням, має право на існування.

“Три зозулі з поклоном” аудіокнига (скорочено)