Написати твір про ідеальні канікули чи найкращий день літа досить просто, достатньо згадати всі важливі події та незабути розповісти за що я люблю літо. Ваш твір може бути у формі Листа, про те як я провів літні канікули.
“Чим мені запам’яталося літо?” твір
Вже наприкінці навчального року я уявляла мої ідеальні канікули: довгоочікувана поїздка в табір, багато купання в морі, прогулянки морським узбережжям, різноманітні конкурси й розваги, вечірні дискотеки, і, звісно, друзі! Дуже хотілось побачити друзів з минулого відпочинку в таборі і познайомитись з новими. Але все вийшло зовсім не так, як я уявляла!
Несподіванка застала мене тоді, коли мама повідомила, що цьогоріч до табору я не поїду. Як так?! Чому?! Виявилось, що кількість місць була обмежена і батьки просто не встигли купити путівку! Тато пропонував поїхати в якийсь інший табір, але я навідріз відмовилась – ні, тільки моя улюблена «Чайка»! Але провести все літо в задушливому місті не надто добра перспектива. Канікули і вільний час – ось за що я люблю літо. Але страшенна спека, від якої хочеться сидіти весь час під кондиціонером і їсти лише морозиво, мені зовсім не подобається. Мама сказала, що я можу поїхати до бабусі в село. Але що ж я там робитиму?! Там же так нудно! З цими думками я провела весь червень вдома і ледь не померла від нудьги й задухи! Тому все-таки погодилась на мамину пропозицію і в липні відправилась до бабусі.
Моя бабуся живе в невеликому селі, що знаходиться на березі однієї з найбільших українських річок – Південного Бугу. Пам’ятаю, що ще змалечку любила купатись в річці. Але тоді я приїздила з батьками, а тепер була сама. Ніяких друзів я не мала, а окрім походів на річку навіть не знала чим ще можна зайнятись у селі. Та бабуся, яка дуже зраділа моєму приїзду, порадила піти до сусідів, в яких були діти мої однолітки. Хоч мені було трохи лячно, але я таки познайомилась з Дмитром і Софією, які виявились дуже привітними й одразу мені сподобались. Ми потоваришували з першого дня і були нерозлучні аж до мого від’їзду! Вони познайомили мене зі своїми друзями – Олегом, Танею, Миколою і Наталею. Такою великою компанією ми часто ходили на річку купатись, а також відправлялись у ліс по різні ягоди та гриби. Іноді я допомагала друзям по господарству – то малини назбирати, то яблук, то вибрати кісточки з вишень для пиріжків, то траву нарвати для кроликів, а одного разу я навіть доїла корову! Мені було дуже цікаво побачити як живуть мої однолітки в селі, тому я з радістю допомагала їм, коли могла.
Мені так сподобалось проводи час зі своїми друзями в селі, що я залишилась там аж до кінця літа! У нас було дуже багато веселих і цікавих пригод: бачили змій у воді, грали у волейбол на місцевому майданчику, ходили випасати худобу, катались на велосипедах селом і поміж полів, одного дня навіть знайшли поранену ластівку, яку потім лікували аж до її видужання! Але найбільше мені запам’ятався наш похід у ліс з ночівлею. Думаю, то був мій найкращий день літа!
Одного дня ми з дівчатами придумали піти в ліс з ночівлею і підмовили на це хлопців. Добре, що в моїх друзів є палатки й спальні мішки, тож з проживанням проблем не було. Єдине, що могло нас зупинити – дорослі. Але після довгих вмовлянь наші батьки таки відпустили нас у ліс! Ми взяли з собою чимало їжі, запаслись спреєм від комарів, завантажили рюкзаки усім необхідним і рушили в похід! Ми йшли уздовж річки, щоб не загубитись, і милувались красою краєвидів навколо. А подивитись було на що – величні скелі, різноманіття дерев і трав, яскраві квіти й дзюркотливі струмки – я була зачарована! Ми зупинялись на обід біля якогось струмка, а на ночівлю лишились на невеликій галявині. Дмитро з Олегом назбирали дров, а Микола розпалив вогнище. Таня з Софією приготували кашу, а ми з Наталею – салати. Вийшло дуже смачно! А коли вогнище почало згасати, ми запекти в ньому картоплю – такої смачної я ще не їла! І хоч руки від неї були брудними, але смак та аромат вартував цього. Ми встигли скупатись у річці під час заходу сонця, а потім грілись біля вогнища і розповідали веселі й страшні історії. Було так класно! На ранок ми знову купались в річці, хоч вода була дуже холодною! Снідали консервами і знову багато говорили. Погулявши трохи лісом, ми зазбирались назад. Повернулись додому вже надвечір – втомлені, але дуже щасливі. І вирішили ще раз піти в похід. Але вже наступного літа, бо мені настав час повертатись додому.
Моє літо в селі виявилось навіть кращим, ніж я собі уявляла в таборі! Тепер я знаю, що часом, коли все йде не за планом, то це навпаки на краще!
Автор твору – cup_of_flowers
