Цитати з твору Т. Шевченка «Великий льох» наведені в цій статті.
“Великий льох” цитати до образів
Усе добре поплюндрує / Й брата не покине! (Гонта)
Уродлива / Та ще й чорнобрива / Всі на мене залицялись / І сватати стали. (Пріся)
Тут і виростала / Я з дітьми гуляю, / Із Юрусем гетьманенком! (Пріся)
Все ж і в крепость завдала / І дворянства страшну силу / У мундирах розплодила, / Як тих вошей розвела. (Катерина)
Я була ще недолітком… / А меж трупами валялась / У самих палатах / Мазепиних. (Друга душа)
Насилу я сховалася / На тім пожарищі / Одна тільки й осталася / В Батурині хата! (Друга душа)
Неначе тут сестри старі, / Що дівували, дівували, / Аж поки мохом поросли. (Три ворони)
Трохи не сказився! / Що нічого, бачиш, взяти, / А він же трудився!.. / Та в дурні й убрався. (Ісправник)
Кричить, біга, / Мов несамовитий, / По-московськи лає / Увесь народ. (Ісправник)
Лютий ворог України, / «Голодна вовчиця… (Цариця Катерина)
Один сліпий, другий кривий, / А третій горбатий / Йшли в Суботов про Богдана / Мирянам співати. (Три лірники)
Я плакала, я не знаю, / Чи їсти хотілось. / Чи може, що в маленької / На той час боліло? (Третя душа)
