Всеволод Нестайко цитати, вислови, афоризми відомого українського дитячого письменника Ви дізнаєтеся в цій статті. Цитати Нестайка про дружбу, життя, добро, кохання, природу.
Всеволод Нестайко: цитати
“Ось дивно: якщо ти зробиш людині добро, вона стає тобі приємною”.
“Тільки оптимісти зможуть будувати вільну незалежну державу”.
“Взагалі, я вважаю, що дитяча дружба – це щастя. Якщо це вірна дружба, вона зберігається на все життя…”
«Молоді можуть померти, а старі повинні померти»
«Хвала, почута від ворога. Найвища хвала »
«І як це злодії живуть на світі? По-моєму не життя, а мука пекельна! Весь час ховатися, чекати, що тебе от-от схоплять, весь час думати про свій злочин, ні хвилини спокійної не маючи. Бідні лиходії! Нещасні люди! »
“Всі діти в чомусь здібні, талановиті, вони дуже різні і чимось дуже цікаві. Але, як на мене, є недолюблені, ті, яким недодали уваги в дитинстві. Саме від дорослих залежить, кого вони виростять і чи будуть їхні діти успішними і щасливими”.
“Неволя – це найстрашніше, що може бути в світі – коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, а будь-який фашист може штовхнути твою маму, образити, і ти нічого не можеш вдіяти. У 1941-му році мені було 11 років, і з того часу я став дорослим, напевно. Дитинства у мене вже не було”.
“Я вірю в добро… Вірю в людську гідність… Вірю в те, що все-таки в душі кожного існує Господь Бог, і в кожного він свій… Вірю в єдиного Господа… І він не стільки на іконах і в церквах, скільки в душах людських. Розумієте, у кожного, якщо він чесний, порядний, добрий і чуйний, то у кожного, так би мовити, свій Господь”.
“Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити.”
«Я не люблю сумувати! Бог мені дав гумор, і я тримаюся за цей гумор, тримаюся за доброту і милосердя, які успадкував від своєї священицької родини»
«Небо – така штука, що дивитися на нього можна годинами»
«Вона (дружина, – ред.) – моя муза. Як зараз пам’ятаю, хоч і 55 років минуло, гуляємо ми по Хрещатику і слухаємо солов’їв до п’ятої ранку. Вони і зараз мені співають. Хоча я і сивий»
«Радiсть, не подiлена з другом, — це не радiсть, навiть не пiврадостi, а якась поганська четвертушка, мiзерiя якась».
Як добре живеться на свiтi, коли знайдено вихiд iз безвихiдного становища!
Коли вам в очі кажуть, що ви талант, і переконують у цьому, дуже важко сперечатися.
