“Казка старого млина” аналіз

“Казка старого млина” аналіз

Автор — Черкасенко Спиридон

Рік написання — 1913

Жанр — драма

Тема — боротьба нових умовин і нових форм життя з давньою “казкою степів”.

Проблематика —  У центрі драми — конфлікт між патріархальним укладом українського життя і новими капіталістичними відносинами.

«Казка старого млина» головні герої

  • Густав Вагнер — молодий і привабливий гірничий інженер
  • Маряна (Казка) — внука Мельника, законах в Вагнера
  • Крамаренко — землемір;
  • Дід-Мельник — дідусь Маряни;
  • Таран — дідич;
  • Трохим — лакей Вагнера;
  • Марта — стара ключниця Вагнера;
  • Анелька, Фані — гості Вагнера;
  • Юрко — німий чабан.
  • Марія — наречена Вагнера

“Казка старого млина” характеристика героїв

Вагнер – гірничий інженер, що прагне “цивілізувати” степ, перетворити його на промисловий край. Вагнер викликає осуд в оточення за свої дії. У творі С.Черкасенка Вагнера засуджено саме за руйнацію цієї краси: “Для Вагнерів навік умерла Казка!”

Прагнення Вагнера знищити Красу не заперечує належність цього образу до романтичних, адже Вагнер постає у ролі надто прагматично-реального героя. Однак персонажа веде висока мета: він вірить, що несе в маси культуру (“Єдиная мета для всіх – Культура”), що робить користь для суспільства, несучи цивілізацію у первісний степ і таким чином твердо прагне якогось лише йому відомого ідеалу. А прагнення героя до ідеалу, безперечно, підтверджує наявність романтичного начала у творі.

Густав Вагнер розривається між прагненням до краси і прагматизмом, щиро вірить, що служить красі, хоча насправді її руйнує. Виявляється це у його ставленні до жінок: кохає Мар’яну і водночас прагне  одружитися з Марією, бо це дає йому великі перспективи у майбутньому.

Цивілізація степу, на думку Густава Вагнера, має принести користь людям, а для Подорожнього, мельника та Мар’яни  цей шлях видається згубним. Вагнер називає степи мертвими і прагне їх оживити, чим дивує Мар’яну.

Мар’яна — уособлення краси, казки. Її фактично всі персонажі і називають Казкою, а не іменем. Та потрапивши в буденні умови, казка може загинути, що і сталося з дівчиною.

Образ Подорожнього є носієм того самого неоромантичного ідеалу. Цей герой здається іншим дивакуватим, а проте і він має мету, прагнучи «Шукать води живої по світах,/  Щоб казку воскресить». Тільки його казка не така, як у Вагнера. Подорожній прагне здобути нове життя не для обраних, а для всіх. Недаремно згодом, коли на виробництві зароджується невдоволення робітників, саме вказаний вище герой фігурує як один із виразників настроїв народних мас. У цьому виявляється ще одна специфічна риса неоромантизму: інтерес до  соціальних проблем сучасності, що не було притаманне романтизму ХІХ століття.

Герої цього твору, як і аналізованого попередньо, також шукають певного ідеалу: Густав Вагнер – цивілізації у степу, Мар`яна – щирого кохання, Подорожній і Сусанна – щастя для всіх, а не для обраних. Та не всі герої досягають ідеальної мрії: Мар`яна гине, Вагнер розчаровується, а от подальша доля Сусанни та Подорожнього не фіксується на сторінках твору. Цілком можливо, що вони досягнуть мети, адже не очікують пасивно її приходу, а намагаються діяти.

Трагедія для героїв «Казки старого млина» полягає у тому, що туга за природними первнями не може побороти залізного поступу цивілізації, який, однак, губить на своєму шляху найвищі почуття людини.

“Казка старого млина” символізм назви

У назві драми, без сумніву, важливу роль відіграє слово млин, причому трактувати його можна у прямому та переносному значенні. Події, відтворені у драмі, відбуваються біля млина, серед головних дійових осіб виділяються старий дід-мельник та його онука, саме млин заважає Вагнеру нести далі у степи  “цивілізацію”, і тому він пропонує його знести. Але крім такого прямого тлумачення слова наявне й інше. У слов’янській культурі млин завжди асоціюється з плином життя, недарма кажуть, що лихо перемелеться, або навпаки – що життя когось перемололо.

У випадку із героями С.Черкасенка мається на увазі передусім останнє тлумачення. Життя, як невблаганний млин, перемололо головних героїв: гине Мар’яна-Казка (тіло, може, й оживе – говорять інші персонажі, але не душа), вмирає Юрко, згорає у млині старий мельник, а Вагнер, хоч і залишається живий, прощається зі своїми ілюзіями: у нього в душі відмирає те світле, що ще залишалось.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 8 клас

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *