«Перевтілення» аналіз

перевтілення кафка

«Перевтілення» (1912) — оповідання Франца Кафки, знаковий твір модерністської літератури. Франц Кафка у своїй новелі «Перетворення» торкнувся проблеми самовідданості, трудоголізму, сімейних відносин. Показав що через матеріальні труднощі людина може і зовсім втратити гуманність.

«Перевтілення» Кафка аналіз

Тема «Перевтілення»  — гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя.

Прізвище головного героя Грегора Замзи — це зашифроване за допомогою криптографії прізвище самого автора.

Сюжет і композиція «Перевтілення» 

Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головного героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини.

Головний герой «Перевтілення»

Головний герой «Перевтілення» — Ґреґор Замза, який одного дня прокидається, перевтілений у велику комаху. Він хоче жити нормально. На жаль, це неможливо, бо він навіть не може встати з ліжка. Він втрачає роботу. Родина замикає його в кімнаті, турбуючись, щоб ніхто не дізнався, що з ним сталося. Під впливом перевтілення Ґреґора змінюються також і члени його родини. Вони мусять самі собі заробляти на життя, так як Ґреґор досі працював заради всієї сім’ї. Зміна, яка повністю ізолювала Ґреґора від світу, призвела в кінці до його смерті, до полегшення родини, якій він вже надзвичайно набрид.

Перевтiлення Грегора на комаху яскрава метафора  вiдчуження  людини  вiд усього  свiту.  Втративши  людську  подобу,  герой  опинився  за  межами людського iснування. Вiн автоматично був  позбавлений  права  займати  у суспiльствi хоча б найнижчий щабель, i навiть у власнiй  родинi  вiн  не мiг претендувати на будь-яке “людське”  мiсце.  Iсторiя  його поступового виштовхування з кола близьких людей, що завершилася сiмейним судом  i  вiдвертим  бажанням  Грегору  смертi,  у  символiчному планi прочитується як процес безжалiсного      вiдторгнення “хвороï” своïм нещастям людини благополучним байдужим суспiльством.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *