Рільке «Ось дерево звелося!»

Рільке «Ось дерево звелося!» в перекладі Стуса та Бажана та мовою оригіналу (німецькою)

«Ось дерево звелось!» переклад Стуса

О дерево звелось! О надвисання!
О крон нагірній гук — Орфеїв спів!
І змовкло все. Та вже й в самім мовчанні
новий початок, знак і порух зрів.
Із кубл і лігов звірі вирушали
в прояснений і виріджений ліс,
і видалось: не страх їм горла стис
і не від хитрощів вони змовкали,
а з наслухань. Пощухли їм в серцях
трубіж, і рев, і крики. Де не скоро
з’явилася б і хижка наслухання,
в яскині найтьмянішого бажання
із брамою, де аж двигтять підпори,
собори спорудив ти їм в ушах!

«Ось дерево звелось…» Переклад: Микола Бажан

Ось дерево звелось. О виростання!
О спів Орфея! Співу повен слух.
І змовкло все, та плине крізь мовчання
Новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші,
покинувши кубельця чи барліг;
вони, либонь, зробилися тихіші
не з остраху, не з хитрощів своїх,

а з прислухання. Рев, скавчання, гам
змаліли в їх серцях. Їм за пристанок
недавно ще була маленька хижа,

де крилася жадливість їхня хижа
і де при вході аж хитався ґанок, —
там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

Рільке «Ось дерево звелось» оригінал

Da stieg ein Baum. O reine Ubersteigung!
O Orpheus singt! O hoher Baum im Ohr!
Und alles schwieg. Doch selbst inder Veishweigung
ging neuer Anfang, Wink und Wandlung vor.

Tiere aus Stille drangen aus dem Klaren
gelosten Wald von lager und Genist;
und da ergab sich, daβ sie nicht aus List
und nicht aus Angst in sich so leise waren,

sondern aus Horen, Brullen, Shrei, Gerohr
schien klein in ihren Herzen. Und wo eben
kaum eine Hutte war, dies zu empfangen,

ein Unterschlupf aus dunkelstem Verlangen
mit einem Zugang, dessen Pfosten beben, —
da schufst du ihnen Tempel im Gehor.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 11клас

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *