«Різдвяна пісня в прозі» аналіз

«Різдвяна пісня в прозі» аналіз

Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.

Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.

Композиція

І строфа – зображення реального життя Скруджа

ІІ –ІІІ-ІV строфи – фантастична подорож Скруджа у Часі і Просторі

V строфа – відродження Скруджа, зміни в його житті

  • Експозиція – розповідь про Скруджа та його контору
  • Зав`язка – поява душі Марлі, яка хоче врятувати героя
  • Розвиток дій – подорож Скруджа різдвяної ночі з Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього
  • Кульмінація – Скрудж, сповнений відчаю, біля власної могили
  • Розв`язка – переродження Скруджа

Сюжет

Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарлз Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у прозі». Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей». Скрудж це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.

Коментарі:
  1. 1 месяц ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *