“Три товариші” Ремарк переказ ви можете прочитати за 10 хвилин, та згадати головні події роману. Також ви можете ознайомитися з детальним переказом “Три товариші”
“Три товариші” Ремарк скорочено
Події роману відбуваються у 1928–1929 роках у Німеччині, імовірно у Берліні.
Вранці в автомайстерні «Аврема» пан Локамп зустрічає п’яну п’ятидесятирічну прибиральницю – Матильду Штосс. Жінка знайшла на столі дорогий коньяк пана Кестера і випила всю пляшку. Локамп обіцяє не видавати її і наливає їй пару чарок ямайського рому на честь свого тридцятого Дня Народження.
Герой сидить на самоті і згадує своє минуле. Всі його свята припали на важкі часи – Першу світову війну, інфляцію. Зараз молодий, сильний Локамп працює разом із товаришами по школі, а потім і по фронту – Отто Кестером і Готфрідом Ленцом і намагається не думати про минуле.
Після робочого дня друзі відправляються на вечерю в старій, але швидкій гоночній машині «Карл». По дорозі вони змагаються у швидкості з водієм новенького Б’юіка й звичайно перемагають.
У трактирі друзі вечеряють разом з переможеним любителем автогонок і його чарівною супутницею по ім’я Патриція Хольман. Компанія разом святкує день народження Роберта. Дівчина дає головному героєві свій номер телефону.
Вже третій рік Роберт Локамп винаймає мебльовану кімнату в пансіоні пані Залевські. Його сусідами є скандальне подружжя Хассе, збіднілий російський граф Орлов, секретарка Ерна Беніг, студент другого курсу Георг Блок і багато інших, яких безгрошів’я призвело в цей Богом забутий пансіон.
Вранці Роберт спускається в кафе «Інтернаціонал», потім відправляється в автомайстерню. Увечері Роберт дзвонить Патриції і домовляється про зустріч на післязавтра.
Роберт запрошує Патрицію на побачення, але побачивши її розуміє, що в них «не може бути нічого спільного». Спочатку молоді люди відчувають деяку скутість, але після великої кількості випивки у них зав’язується легка та невимушена розмова.
Наступного дня Роберт, як завжди, заходить до кафе «Інтернаціональ», де раніше вечорами підробляв тапером. Там він потрапляє на бенкет: повія Ліллі в оточенні своїх подруг відзначає майбутнє заміжжя. Проте Роббі ніяк не може розслабитися: він переживає через те, що своїм пияцтвом справив погане враження на Пат.
Герой вирушає до майстерні, де застає своїх друзів. Вони пропонують Роббі випити разом з ними, але той відмовляється, оскільки “пияцтво” більше не приносить йому задоволення.
У вівторок в автомайстерню приходить старший інспектор Барзіг – страховик і великий любитель метеликів. Він підкидає друзям чергове замовлення на ремонт форда булочника, що потрапив в аварію. Втративший вагітну дружину пекар виторговує у Кестера новий безкоштовний верх.
Увечері Роберт зустрічається в дамському кафе з Патріцією. Потім вони йдуть в бар. Після розставання з дівчиною герой лається на вулиці з незнайомим товстуном.
Приходить весна. У п’ятницю близько майстерні розквітає стара слива. Роберт переживає через невдалу минулу зустріч з Патрицією. Вночі в автомайстерні Роберт запитує у друзів, чи завжди любов виглядає дурною і чи страшно це, напитися в присутності жінки? Ленц заспокоює його, кажучи, що ні. Вранці Роберт посилає Патриції букет троянд.
У майстерню приходить Блюменталь – власник трикотажної компанії, який цікавиться дорогим кадилаком, які друзі нещодавно відреставрували. Роберт намагається продати йому автомобіль, але Ленц псує всю справу. Вечір герой проводить біля Ленца. Там же присутні Тео Браумюллер – давній приятель Кестера, що бере участь в тих же перегонах, що і останній, і Фердинанд Грау – художник, який малює портрети померлих людей.
Наступного дня на побачення з Патрицією Роберт бере з автомайстерні кадилак і пропонує провести вечір у найкращому ресторані, який він тільки знав. Однак дівчина відмовляється, оскільки там “завжди нудна і манірна публіка”. Тоді Роббі пропонує вирушити до пивної до Альфонса – його гарного приятеля. Увечері він вчить дівчину водити автомобіль. Між молодими людьми встановлюється духовна близькість. У барі вони зустрічають Ленца, і всі разом вирушають в Луна-парк. У «Лабіринті привидів» Роберт випадково обіймає Патріцію, яка злякалася жахів атракціону. Друзі розоряють власника павільйону із накидання кілець, виграючи у нього всі призи.
Через два дні Блюменталь разом з дружиною здійснює пробну поїздку на кадилаку. Йому подобається діловий підхід Локампа, і він купує машину.
Цілий тиждень Патриція хворіє. Після одужання Роберт запрошує її до себе в гості. Щоб зустріти її гідно, герой обставляє кімнату кращими речами, взятими на час у господині павільйону та інших мешканців. Раптово плани Патриції змінюються: її чекає ділова вечеря з Біндінгом. Роберт ображається. Гуляючи з Патріцією, він вітається з усіма повіями району. Дівчина називає його дитиною і цілує на прощання. Додому Роберт повертається в прекрасному настрої. Романтичну вечерю він з’їдає разом з вічно голодним студентом Георгом Блоком.
У неділю Кестнер виграє перегони на «Карлі». Друзі Роберта в захваті від Патриції. Після вечері молоді люди гуляють по місту, сидять на цвинтарній лавці, бродять по сутінковим вулицях. Ніч Патриція проводить у Роберта.
У майстерні справи йдуть неважливо, і Роберт з Отто Кестнером вирушають на аукціон, де купують таксі. Вони планують таксувати по черзі, щоби якось протриматися на плаву.
Вдень у автомайстерню приходить булочник і починає віддаватися ностальгії. Роберт пропонує йому замовити портрет покійної дружини у Фердинанда Грау.
Роберт вперше йде в гості до Патриції, оскільки хоче “знати про неї більше, знати, як вона живе”. Побачивши вишукану обстановку житла Пат, Роббі з сумом розуміє, що вони знаходяться “на різних соцальних рівнях”.
Молоді люди п’ють каву з тістечками і розмовляють. Дівчина розповідає про те, що після смерті матері, вона рік хворіла, потім жила для себе, витрачаючи гроші і нічого не роблячи. З серпня вона вирішила почати працювати продавчинею в одному з магазинів патефонної компанії «електроліт». Роберт відчуває до Патриції приплив ніжності і розуміє, що не може залишитися. Вночі він розмірковує про швидкоплинність любові й напивається в барі з Фредом, під першу в цьому році грозу, потім їде до коханої і везе її до себе.
Куплене на аукціоні таксі друзі вирішують використовувати за прямим призначенням. Жереб випадає Роберту, і він вирушає на стоянку біля готелю. Тут він вступає у бійку із Густавом за право розвозити пасажирів. Йому вдається здолати супротивника, і він зав’язує дружні стосунки з іншими таксистами.
Увечері друзі збираються разом. Роберт і Пат з радістю зізнаються в тому, що вони не люблять один одного.
Вранці Роберт зустрічає Лізу – повію, до якої він відчував ніжні почуття в минулому. Дівчина розуміє, що Локамп кохає іншу жінку.
Фрау Залевська говорить Роберту, що їй подобається Пат, але вона вважає, що ця дівчина не для такого гуляки, як він, а для багатого, який міцно стоїть на ногах.
Увечері Локамп вирушає з Пат до театру, де він почувається ніяково. Концерти, виставки, театри, книжки – він вже майже втратив смак всім цим буржуазним звичкам. Несподівано закохані стикаються з колишніми друзями Пат, витонченими та багатими людьми. Один з них, пан Бройєр, давно нерозділено закоханий у Патрицію. Роберт почувається не у своїй тарілці в такому вишуканому суспільстві і з горя напивається. Всю ніч він гуляє по шинках, а вранці, повернувшись додому, на сходах застає Патрицію. Вони миряться і домовляються більше не зустрічатися в компанії, оскільки “справжнє кохання не терпить сторонніх”.
Через тиждень булочник запитує Роберта, чи не продається ще кадилак? Локамп перекуповує його у Блюменталя, який погодився віддати машину заради заробітку в п’ятсот марок. Булочник відмовляється забрати портрет покійної дружини: він боїться, що вдома його побачить нинішня пасія.
Завдяки вигідній угоді, Роберт з Пат відправляються на два тижні до моря. Власниця вілли, фройляйн Мюллер приймає молодих людей за сімейну пару. Після купання в морі у Пат відкривається кровотеча. Кестер розшукує лікуючого лікаря Патриції, Фелікса Жаффе і привозить його на віллу. Виявляється Патриція давно хвора – у неї туберкульоз, але вона приховала це, бо боялася втратити коханого.
Через два тижні Пат одужує настільки, що може витримати дорогу назад в місто. Увечері молоді люди разом з друзями їдять раків у Альфонса. Вночі Роберт пропонує Пат жити разом, так як у пансіоні пані Залевської звільняється кімната. Дівчина не впевнена, що це хороша ідея – бути весь час разом, але Роббі зізнається, “що останніми тижнями зрозумів, як чудово бути весь час бути разом”, що він більше не хоче коротких побачень з нею.
Провівши дівчину додому, герой вирушає таксувати. У бійці зі швейцаром Роберт випускає гнів, що накопичився в ньому за останні тижні.
Локамп, який на той час потоваришував із таксистом Густавом, цікавиться, “чим можна зайняти жінку, коли вона довго сидить одна”. Чоловік відповідає, що це дуже просто: “потрібна дитина чи собака”. Густав допомагає Роберту вибрати для коханої породистого цуценя ірландського тер’єра.
Увечері Жаффе розповідає Локампу про хворобу дівчини: у Пат уражені легені, і вона потребує санаторного лікуванні. Роберт приходить у відчай. Жаффе показує йому хворих, що страждають набагато важче Пат, і каже, що шанс на одужання є у всіх.
Виїхавши на пробну поїздку на оновленому «Карлі», друзі стають свідками аварії. Вони доставляють в приватну клініку постраждалих чоловіка і жінку і отримують замовлення на ремонт їхнього автомобіля. Пошкоджену машину трьом товаришам доводиться відбивати у братів Фогт – власників іншої автомайстерні, їх головних конкурентів.
Настає вересень. Роберт краде для Пат троянди в церковному саду. У неділю молоді люди йдуть в музей на виставку перських килимів, потім гуляють вулицями й мріють про те, що б вони купили, якби були багаті. Один з постояльців пансіону, Хассе довідався, що вранці його кинула дружина, і закінчує життя самогубством.
У середині жовтня Жаффе викликає Локампа і радить йому відвезти Пат в санаторій, оскільки в холодну сиру погоду “вона весь час у небезпеці”. Професор пояснює, “що в горах вона добре перенесе зиму” і навесні зможе повернутися додому.
Того ж вечора, після прощальної вечері з друзями, закохані залишають місто на десятигодинному поїзді.
Через тиждень Роберт повертається додому. Він дізнається, що автомобіль, який вони з Ленцем і Кестером з таким трудом відбили на дорозі, не був застрахований, а його власник – збанкрутував. Справи у друзів зовсім погані. Щоб звести кінці з кінцями, Роберт знову влаштовується тапером в «Інтернаціональ».
У «Інтернаціоналі» Роберт зустрічає Ліллі – чоловік розлучився з нею, як тільки вивудив у неї всі гроші. Увечері друзі випивають у Альфонса. Вночі Роберт мчить по сільській дорозі на «Карлі».
Справи в автомайстерні йдуть погано. Кестер і Ленц підробляють на таксі, Роберт грає на піаніно в «Інтернаціоналі». У святвечір в пансіон приходить колишня дружина Хассе. Локамп повідомляє їй про смерть чоловіка. Різдво Роберт зустрічає в «Інтернаціоналі» в компанії скотопромисловців і повій. Потім до нього приєднуються Кестер і Ленц.
Наприкінці січня в місті починаються мітинги. Відбуваються сутички безробітних з поліцією. Роберт з Кестером шукають Ленца на політичних зборах. Вони знаходять друга в пивній і витягують його з натовпу до приходу поліції. Вийшовши на вулицю, друзі натикаються на молодих людей в уніформі, які стріляють в Ленца. Куля потрапляє прямо в серце. Ленц вмирає. Кестер з Робертом говорять поліції, що не бачили, хто вбив їх товариша. Вони хочуть знайти вбивцю самі.
У лютому Кестер продає автомайстерню з аукціону разом з таксі. Він планує навесні влаштуватися “гонщиком у невеликій автомобільній фірмі”, а Роберт підробляє вечорами в “Інтернаціоналі”, безуспішно намагаючись знайти денну роботу.
Згодом друзі знаходять вбивцю Ленца в одному з кафе, але втрачають його в натовпі. Поки Отто шукає вбивцю друга, Альфонс вбиває його. Увечері Роберт отримує телеграму від Пат. Дівчина просить його приїхати.
Роберт відправляється в санаторій разом з Кестером. Друзі сидять в барі, гуляють по селу, катаються на «Карлі». Всі, включаючи саму Пат, розуміють, що дівчині залишилося жити зовсім небагато.
Кестер їде додому, Роберт залишається з Пат. Головний лікар дозволяє йому оселитися в сусідній кімнаті. Кестер продає «Карла», щоб у молодих людей були гроші.
Пат шкодує, що у них з Робертом немає дитини, щоб можна було “хоч що-небудь після себе залишити”. Вона зізнається, що була з ним по-справжньому щаслива, “тільки недовго, надто недовго”.
У санаторії Роберт катається на лижах, вперше танцює з Патріцією на балу. Навесні дівчині стає гірше, весь час Роберт біля неї, підтримує її, хоча йому боляче дивитися на її стаждання. В одну з ночей Патриція вмирає, а Роберт сам витирає кров з тіла коханої…
