Борис Грінченко хронологічна таблиця життя і творчості допоможе виділити головні дати в біографії митця.
Борис Грінченко хронологічна таблиця
Грінченко Борис Дмитрович — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Обстоював поширення української мови в школі та в установах.
Псевдоніми Бориса Грінченка: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 9 грудня 1863 | Народився на хуторі Вільховий Яр, Харківської губернії (тепер Сумська область) у родині відставного офіцера із збіднілих дворян. |
| 1874 | Поступив до Харківської реальної школи. Тут Грінченко зближується з народницькими гуртками, вивчає й поширює їхні видання, що й стає причиною арешту та кількамісячного ув’язнення. Йому заборонили продовжувати навчання. |
| 1881-1893 | Склавши при Харківському університеті іспити на звання народного вчителя, Грінченко вчителював на Слобожанщині і Катеринославщині. У 1881 в журналі «Світ» було надруковано його перші поезії. |
| 1884 | Оповідання «Чудова дівчина», збірка поезій «Пісні Василя Чайченка» |
| 1885 | «Сама, зовсім сама» |
| 1886 | Збірка «Під сільською стріхою» |
| 1890 | «Олеся»,повість «Соняшний промінь» |
| 1891 | Грінченко спільно з Іваном Липою, Миколою Міхновським, Юрієм Міхновським, Віталієм Боровиком, Миколою Вороним, Олександром Черняхівським заснував Братство Тарасівців. Оповідання «Украла», повість «На розпутті» |
| 1893 | Збірка «Під хмарним небом» |
| 1896 | «Яка тепер народна школа в Україні» |
| 1897 | «Дзвоник» |
| 1898 | «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн» |
| 1884–1900 | Працював у Чернігівському земстві, активно співпрацював з місцевою Громадою. На кошти І. Череватенка, організував на Підросійській Україні видавництво популярних книжок українською мовою. Повість «Серед темної ночі» |
| 1901 | Повість « Під тихими вербами» |
| з 1902 | Жив і працював у Києві. |
| 1904 | Став одним з лідерів новоствореної Української демократичної партії. Очолив ліву течію УДП, яка утворила Українську радикальну партію |
| 1906 | Співробітник газети «Громадська думка» та редактор журналу «Нова Громада». «Народні вчителі і вкраїнська школа» |
| 1906-1909 | Очолював київську «Просвіту». Грінченко боровся за навчання українських дітей рідною мовою, виступав за чистоту української літературної мови. Створив ряд шкільних підручників, серед яких «Українська граматика», «Рідне слово». |
| 6 травня 1910 | Помер у Оспедалетто (Італія). Похований письменник на Байковому кладовищі, біля дочки. |
