Борис Харчук “Діана” скорочено

Борис Харчук Діана скорочено Скорочені твори

Борис Харчук “Діана” скорочено читати варто, щоб згадати сюжет твору про дружбу дівчинки з собачкою.

Борис Харчук “Діана” скорочено (переказ)

Марті було 8 років, на канікули вона приїхала до своєї бабусі. Ще повністю не прокинувшись, почула як бабуся сказала їй, що привезли цуценя і зараз воно в гаражі у ящику. Вмить прокинувшись, вона помчала до гаража, але у ящику не було собачки… Дівчинка мало не заплакала, коли побачила маленькі вушка у кутку. Це було цуценя вівчарки. Марта назвала її Діана (на честь богині).

Цуценя підбігло до Марти, але коли зрозуміло, що в неї нічого їстівного немає, – втекло. Бабуся принесла молока, але Діана не пила його, поки не залишилась сама. Наступного дня Діана ще побоювалась Марту і кружляла навколо бабусі. Та невдовзі Діані захотілося гратися і вона почала товаришувати з Мартою. Тепер цуценя постійно слідувала за  Мартою.

Діану полюбили навіть сусіди за її красу та гарні допитливі очі. У бабусі на пасіці покійного дідуся були порожні вулики. З одного з таких вуликів вони змайстрували для Діани буду, але їй не подобалося там спати. Діана часто лежала на цементному порозі перед дверима веранди, а спала під вікном Марти, охороняючи її сон.  Але коли кішки з трьома кошенятами вирішили оселитися в її будці, Діана швидко прогнала непрошених гостей.

Також Діана не терпіла ошийників і поводків, вона любила волю.

Діана і Марта мали багато спільного, обоє не любили, коли на них уважно дивилися чи хвалили при людях за щось. Вони постійно гралися разом, бігали до джерела під Ясинецьким лісом. Разом збирали яблука у бабусиному садку, який вже давно треба було викорчувати і перетворити на город, але то була згадка для бабусі про діда.

Яблука, які Марта скидала у мішок, разом з сусідськими, її бабуся і сусідка Палажка на возику відвозили до сушзаводу. Марта і Діана допомагали їм. Бабуся хвилювалася за онуку з собакою, коли вони проходили повз дорогу, по якій постійно їхали автомобілі.

За яблука жінки отримували гроші. Тепер вони могли купити цукерки, пиріжки і «жучки» в коси для Марти. dovidka.biz.ua Марта пригощала Діану цукерочками, і собака їх їла, а обгортки випльовувала. Разом вони їли пиріжки, вимащувались повидлом та сміялися. Марта навчили Діану давати лапу.

Діана вже по-різному ставиться до сусідів і дає зрозуміти хто приходить. Так, на Котька, вона гавкала. Котько був товстелезним сторожем, який не міг кудись іти, щоб по дорозі щось не поцупити. Тому люди і казали на нього Котько замість Костя, оскільки вважали, що він не заслужив називатися людським ім’ям.

Не дуже Діана поважала і Михайлика, який був базікалом-п’яничкою. Він допомагав часто бабусі по господарству от і заходив до них.

Але кого Діана ненавиділа, так це дядька Петруня, навіть дивитися у його сторону не хотіла. Він був миршавий і богомільний, не мав господарства, і тільки ходив і уповав на Бога та випрошував собі щось у селян. Та одного разу Петрунь урятував Діану, коли та застряла у штахетині.

Недолюблювала Діана бабу Маню, що ходила копицею. А ще гавкала на машини.

Але зате любила Палажку, навіть сама до неї бігла. З бабусею була стримана, просто ходила за нею слідом. Поважала місцевого лікаря Миколу, що навідувався до своєї матері.

Та найбільше Діана любила місцевих дітей,  могла ганяти з ними годинами. А також любила подругу Марти Лесю.

Якось Марта, Леся і Діана пішли межею по городах і полях, щоб поповнити Мартину колекцію рослин і метеликів. Спочатку вони помічають переливницю, та коли намагаються спіймати Діана відганяє її. Переслідуючи метелика вони ще помічають адмірала та і його сполохує Діана. Набігавшись, дівчата лягають перепочити у полі, милуються красою природи та відчувають радість життя. Повертаючись додому вони ловлять переливницю, а Діана лапою ловить адмірала.

Вдома їх зустріла бабуся. Вона накачала меду, а Палажка принесла гарячі паляниці. Діти їдять їх і радіють.

Наступного ранку бабуся побила Діану, за те що вона затоптала курча. Марта помічає, що Діана стала вже дорослою собакою. Кожен день Діана показує свою незалежність, уже всі коти бояться і обходять їх дім.

Коли Діана розпорошила Лесиного півня, то бабусі довелося віддати сусідам свого. Бабуся після цього хотіла прив’язати Діану, але Марта не дозволила. Тепер до Марти ніхто не міг торкнутися, відразу було чутно «Рр-р-и» від Діани. Навіть до Лесі почала ставитись по-своєму.

Літо закінчувалася і вечорами бабуся разом з Мартою думали над подальшою долею Діани. Марті потрібно повертатись у місто до батьків, але Діану вона забрати не могла. Бабуся ж розуміла, що сама не зможе прогодувати Діану.

Одного дня Марта разом з Діаною пішли купатися. Діана трохи боялася води після того, як ще цуценям Марта її викупала з шампунем і та замерзла, але допоміг лікар Микола. Накупавшись досхочу і повертаючись додому, вони зустріли доглядача за ставком Стіва. Він попросив віддати йому Діану, відвів до фургона-холодильника і нагодував Діану м’ясом.

Бабуся з Мартою погодилися на цю пропозицію і залишили собаку у нього на 3 дні, щоб вона звикала. Та на третій день Марта не витримала  і пішла до ставка. Діана, побачивши її, кинулась назустріч.  Цієї ночі Діана ночувала вдома. Наступного дня Діану забрали, а Марта плакала у себе у кімнаті. Тепер Стіва не прив’язував Діану, а кругом ходив з нею, навіть дозволяв заходити в дім. Перед від’їздом до батьків Марта пішла попрощатися з Діаною, коли попрощалися і Марта вже йшла додому, Діана стрибнула у холодну воду і пливла за Мартою. Марта поїхала.

Одного вечора бабуся увімкнула телевізор у кімнаті Марти і почула шум надворі. Виявилося, що Діана прибігла, бо побачила світло у кімнаті Марти. Бабуся зраділа, побачивши її. Та цей вогник з кімнати коштував життя Діані. Хоч як їй було добре у Стіви та вечорами вона не зводила погляду з будинку бабусі. І от одного вечора, вона побачила голубий вогник і подумала, що повернулася Марта. Собака стрімголов помчала через дорогу, де її збив самоскид. Бабуся вирішила не розповідати внучці про смерть Діани, а Марта в місті постійно думала про неї і думала, чи Діана впізнає її наступного літа…

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. аня

    гарна повість але дуже сумний кінець

    Відповіcти