“Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми” скорочено

“Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми” скорочено зміст казкової повісті Сельми Лагерлеф Ви можете згадати за 10 хвилин. Інша назва — «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусьми Швецією».

“Чудесна мандрівка Нільса з дикими гусьми” короткий зміст (переказ)

В одному невеликому шведському селі жив хлопчик, якого звали Нільс. На вигляд у ньому не було нічого особливого. Ось тільки дуже любив він пустувати. У школі він отримував двійки, тому що на уроках позіхав, руйнував у лісі пташині гнізда, а у своєму дворі кидав каміння в корів і смикав за хвіст кота. А ще він дуже любив дражнити й ганяти гусей і курей. Але коли йому виповнилося дванадцять років, з ним трапилася неймовірна пригода.

Мати з батьком поїхали в сусіднє село на ярмарок, а синові наказали сидіти вдома й робити уроки. Але не тут-то було: надворі був березень, і у хлопчиська був такий настрій, що хотілося кричати й бігати по калюжах, а не сидіти в такий чудовий вихідний день удома. За читанням підручника хлопчик задрімав, але, почувши якийсь шурхіт, прокинувся.

У кімнаті нікого не було, але тут він побачив, що скриня, в якій мама зберігала свій одяг, відкрита. Нільс добре пам’ятав, що перед від’їздом мати перевірила замок і він був замкнений. Хлопчик побачив, як по краю повзе маленький смішний чоловічок. Нільс схопив сачок і зловив гнома в сітку.

Гном просив його відпустити в обмін на золоту монету, але Нільс вирішив над ним пожартувати й у підсумку був зачарований гномом. Він став таким самим маленьким чоловічком, як і гном. Нільс вирішив його відшукати й попросити звільнити від чар. Нільс вийшов у двір і побачив горобця, який голосно цвірінькав. Хлопчик із подивом виявив, що розуміє мову птахів і звірів. Його нещадно почали клювати гуси й кури, а кіт, хоч і знав, де шукати гнома, нічого йому не сказав.

У цей час із півдня пролітала зграя диких гусей. Вони закликали домашніх птахів летіти з ними. Один молодий білий гусак на прізвисько Мартін ув’язався за ними. Нільс, щоб його затримати, повис у нього на шиї й не помітив, як опинився високо в небі. Він переліз на спину гусака і так летів, розглядаючи внизу поля й ліси. Вони летіли весь день, і тільки надвечір Мартін став відставати. Одного разу він навіть упав, але знайшов у собі сили, і вони продовжили шлях. Настала ніч, і зграя приземлилася.

Білий гусак лежав знесилений, але Нільс підтягнув його до води, і той зміг напитися. Так почалася їхня дружба. Зграя була проти людини, і тільки коли хлопчик урятував від лисиці одного з диких гусей, йому дозволили летіти з ними в Лапландію. Минуло п’ять днів шляху. Найважче Нільсу було добувати собі їжу. Те, що приносили гуси, він не їв, тому доводилося розшукувати опалі горіхи. Одного разу його сильно покусали мурашки, і зграї довелося на три дні затриматися.

Наступним місцем привалу був оточений горами замок. Тут не жили люди — його населяли різні тварини й птахи, і все було добре. Але цього разу мешканцям замку загрожувало нашестя величезних щурів. Вони збиралися своїм незліченним полчищем увірватися в замок цієї ночі.

Головна гуска зграї сказала Нільсу, що він повинен усіх урятувати. Вона підказала йому, як це краще зробити. І ось, коли вночі зграя сірих щурів залізла в замок і почала жадібно поглинати зерно, заграла сопілка. Щури, наче зачаровані, бігли на її чарівний звук. Нільс, награючи, завів їх до озера й сів у човен. Так усі щури потонули. Пізніше Нільс дізнався, що цю дудочку передав гном.

На горі Кулаберг починалося свято, на якому збиралися всі птахи й звірі. Нільсу, як герою, було дозволено відвідати його разом з усіма. Ніколи ще жодна людина не бачила подібних ігрищ. Щоправда, свято було затьмарене нападом лисиці на зграю, але його тут же покарали. Гуси полетіли далі на північ.

Сорока розповіла лисиці, де зграя зупиниться на ночівлю, і та побігла за ними. Лис підмовив і куницю, і видру напасти на гусей, але їм завадив відважний маленький хлопчик. Розлючений лис пообіцяв головній гусці залишити їх у спокої, якщо йому віддадуть Нільса. Акка йому відмовила. Тоді він намовив ворон схопити Мартіна, і в них би все вийшло, якби не природна кмітливість і мужність хлопчика. У результаті лис поплатився за свою кровожерливість свободою.

Їхнім наступним пунктом привалу було місто. Люди вже всі спали, а Нільсу захотілося прогулятися. Він бродив вулицями, поки не побачив бронзову статую. Нільс трохи подразнив її й вирушив далі, як раптом почув її кроки. Хлопчик кинувся бігти й натрапив на якусь дерев’яну людину. Та підняла його й посадила під свій капелюх. Пізніше з їхньої розмови Нільс зрозумів, що бронзовий — це король, а дерев’яний — боцман.

Зграя продовжила свій політ до Лапландії. Пізніше хлопчик урятував сімейство ведмедів. А перед самим кінцевим пунктом Мартіна схопили люди, щоб зарізати. Нільс пробрався в будинок і, перерізавши мотузки, врятував свого друга. Нарешті вся зграя прилетіла в північний край. Там усі стали облаштовуватися.

Гуси обзавелися сім’ями, вивели пташенят, наробили жител. Багато з ким познайомився Нільс на півночі. Але ось настав час летіти додому. Від орла хлопчик дізнався заклинання, яке могло його врятувати, але для цього повинен був знайтися той, хто захоче з ним помінятися місцями.

Довго летіли вони, і ось нарешті рідне село. Нільс побачив своїх батьків, які плакали за ним. Потім одне молоденьке гусеня Юксі захотіло стати таким самим маленьким, як хлопчик. Нільс прочитав заклинання, і все змінилося. Він знову став великим, а до нього зі сльозами на очах біжать батьки. Він прощається зі зграєю й починає ходити до школи. Тепер у щоденнику в нього тільки хороші оцінки.