Гомер "Іліада" аналіз

Зміст

Гомер “Іліада” аналіз
Головні герої“Іліада”
“Іліада” переказ українською. Гомер
“Іліада”сюжет твору

Гомер “Іліада” аналіз

Історична основа – Троянська війна

Міфологічна основа – міфи троянського циклу

Жанр – епічна поема

Тема: гнів Ахілла, та його наслідки

Ідея: осуд війни, оспівування героїзму, миру, материнської та батьківської любові

Композиція: 15 693 рядки «Іліади» розбито античними вченими на 24 пісні — за числом літер грецького алфавіту. Події відбуваються на 10 році війни протягом 50 днів

Схема сюжету. Зустріч жреця Хріса і Агамемнона – народні збори греків – суперечка Ахілла і Агамемнона – образа Ахілла і відмова брати участь у війні – наступ троянців і загроза поразки греків – смерть Патрокла від руки Гектора – щит Ахілла – прощання Гектора і Андромахи – двобій Ахілла і Гектора – смерть Гектора – похорони Патрокла – зустріч Пріама і Ахілла – похорон Гектора

Особливості стилю.

• Докладна, повільна оповідь (“епічний спокій”).

• «Гомерівський каталог» (детальний опис подій, предметів, речей).

•“Епічний об’єктивізм» (неупереджене, об’єктивне ставлення до подій і героїв твору).

• Постійні епітети, гіперболи, порівняння, повтори

Віршовий розмір – гекзаметр

Головні герої “Іліада”

Г е р о ї — індивідуальні, глибоко окреслені; при всій життєвості й людяності вони статичні, позбавлені внутрішнього розвитку.
Ахейці. Данайці. Греки	Троянці
пихатий Агамемнон, прямодушний і сміливий Аякс, дещо нерішучий Менелай, сміливий Патрокл, хоробрий Ахілл, хитромудрий Одіссей	легковажний красень Паріс, стійкий захисник міста і ніжний сім’янин Гектор, обтяжений літами й негодами добрий старий Пріам, віддана дружина Гектора Андромаха, віщунка Кассандра, прекрасна Єлена, провісник Гелен, Лаокоон
Б О Г И — індивідуалізовані, олюднені,мають багато негативних рис: вони дріб’язкові, примхливі, жорстокі, несправедливі, брутальні в стосунках між собою; боги впливають на долю героїв, опікуються ними або засуджують їх, а герої залежать від волі богів
Афіна, Гера, Посейдон, Фетіда, Гефест	Афродіта, Арей, Артеміда, Аполлон
В образах міфічних богів і героїв втілюються уявлення давніх греків про природу людини, її чесноти та вади

Поема уславлює доблесть, героїзм, силу розуму, стійкість у випробуваннях долі. І якщо до цього долучаються трагічні думки про короткочасність людського життя, то усвідомлення неминучого породжує в людини лише бажання залишити по собі славну пам’ять.

“Іліада” переказ українською. Гомер

“Іліада” сюжет твору

В «Іліаді» розповідається лише про один епізод Троянської війни, який відбувся на десятому році битви, — про гнів Ахілла та його наслідки. Ахілл розгнівався на царя Агамемнона, вождя походу еллінських племен проти іонійської Трої. Жрець бога Аполлона Хріс прийшов до табору греків, щоб звільнити свою дочку Хрісеїду, полонянку Агамемнона. Але цар прогнав Хріса, і Аполлон за те насилає на греків моровицю. Ахілл намагається врятувати військо і вимагає від Агамемнона повернути Хрісеїду жрецю. Той нарешті погодився, однак заради помсти відбирає в Ахілла його полонянку Брісеїду. Розгніваний Ахілл відмовляється брати участь у війні.

Його матір, богиня Фетіда, просить Зевса покарати ахейців. Зевс насилає на них численні поразки. Ахілл, уболіваючи за ахейців, дозволяє своєму другові Патроклу взяти свою зброю і відігнати від грецьких кораблів троянське військо. Але Патрокл гине від руки Гектора. Смерть друга надзвичайно вразила Ахілла. Він забуває про свій гнів і вступає в бій. Ахілл поборов чимало троянців, у тому числі й Гектора, тіло якого у помсті за друга не віддає троянцям. Він глумиться над тілом Гектора: волочить його по землі навколо могили друга, не дозволяючи поховати ворога.

Старий батько Гектора, Пріам, приходить до табору ахейців і на колінах просить Ахілла віддати йому тіло сина. Сльози й волання батька вразили серце Ахілла, і він віддає тіло. На прохання Пріама Ахілл на одинадцять днів припиняє війну, щоб троянці могли належним чином поховати Гектора, віддати йому належну шану. За віруваннями давніх греків, душа померлого не допускалася в царство тіней, доки його тіло не було гідно поховане. На цьому «Іліада» завершується.