Карел Чапек біографія скорочено чеського драматурга, романіста викладена в цій статті.
Найвідоміші твори Карела Чапека: збірки оповідань та казок, роман «Війна з саламандрами», п’єси «Біла хвороба», «Мати», «З життя комах», «Засіб Макропулоса», «R.U.R.». Вигадав та поширив слово «робот».
Карел Чапек біографія
Народився Карел 9 січня 1890 у селі Малі Святоновиці на східному краї Богемії.
Чапек почав писати у віці чотирнадцяти років. Його ранні твори, такі як «Прості мотиви», «Історії фей» публікувалися в місцевій газеті Nedele. У 1908-1913 роках писав у співавторстві з братом Йозефом. Пізніше ці розповіді увійшли до збірок «Сад Краконоша» (1918) і «Сяючі глибини» (1916). Будучи студентом він брав активну участь у виданні літературного альманаху (Almanac 1914). Одночасно Чапек цікавиться живописом, особливо кубізмом.
Навчався в гімназії в Градец-Кралове (1901-1905), потім переїхав до Брно до сестри, де прожив два роки. Звідси він переїхав до Праги, де продовжив навчання. У 1915 році отримав ступінь бакалавра в Карловому університеті, захистивши дисертацію на тему «Об’єктивний метод в естетиці стосовно до образотворчого мистецтва» Також займався філософією в університетах у Берліні та Парижі.
За станом здоров’я не був покликаний в армію і короткий час працював гувернером в сім’ї графа Лажанскі. Восени 1917 став працювати журналістом і критиком в газеті Národní listy («Національна газета»), з 1921 до своєї смерті працював журналістом і культурним і політичним редактором у газеті Lidové noviny («Народная газета»). У 1921-1923 був драматургом празького «Театру на Винограді» (Divadlo na Vinohradech).
Близько 1920 року Карел познайомився з акторкою Ольґою Шайнпфлюґовою, з якою вони одружились аж через 15 років. Побравшись у 1935 році, вони полишили Прагу й переїхали до приватного будинку в селі Стара Гута поблизу містечка Добріз.
Ще за життя він отримав широке визнання як у Чехословаччині, так і за її межами: був номінантом Нобелівської премії з літератури 1936 року, засновником і першим головою Чехословацького Пен-клубу (в 1925-1933), членом Комітету Ліги Націй з літератури й мистецтва ( з 1931); в 1935 висувався на посаду президента Міжнародного Пен-Клубу Г. Уеллсом, його тодішнім президентом (відмовився від поста через хворобу). Крім літератури та журналістики здобув популярність як фотограф-любитель (його книга фотографій «Дашенька, або Життя цуценя» була самою популярною у міжвоєнній Чехословаччині).
Чапек, переконаний антифашист, слабке здоров’я якого було підірвано події 1938 роки (Мюнхенська змова), помер від двостороннього запалення легенів 25 грудня 1938, отриманого в результаті робіт з ліквідації повені незадовго до повної німецької окупації Чехословаччини.
Карел Чапек творчість
Він більше відомий як автор двох блискучих сатиричних п’єс – «Россумскіе універсальні роботи» (RUR Rossum’s Universal Robots, 1921), що принесла словесних роботів в англійську мову, і «З життя комах» (The Insect Плай, 1921), написана з його братом Йозефом. Ці п’єси втілюють критику Чапека технологічних і матеріалістичних надмірностей.
В інших його п’єсах, наприклад, «Засіб Макропулоса» ( The Makropoulos Secret, 1923) висміюється людські пошуки безсмертя і сильне бажання отримати титанічну силу.
Твір Чапека «Сила і слава» ( Power and Glory , 1937) засуджує тоталітаризм і війну. Він також писав нариси мандрівника, романси, наприклад, «Кракатіт» (Кракатіть, 1924), есе і короткі оповідання.
Три філософські романи «Гордубал» (Hordubal, 1934), «Метеор» (Meteor, 1934), а також «Звичайне життя» ( An Ordinary life, 1935) носять глибокий і навіть містичний характер. Відрізняючись від інших його робіт, вони являють собою кращі зразки творів Чапека.
