“Моя кімната” художній твір

“Моя кімната” твір-опис для 3 класу ви можете доповнити, змінити на ваш розгляд.

“Моя кімната” художній твір

Моя кімната — найкраще місце на Землі! Там є-все для того, аби добре проводити час, відпочивати та вчитися. А найголовніше — вона належить лише мені.

Я можу там бешкетувати, стрибати, займатися спортом, навіть кидати речі де завгодно. Тільки їсти там я не можу. І в неділю я обов’язково повинен усе за собою прибрати.

У моїй кімнаті є велике ліжко, на якому могли б спати й двоє, але сплю я один. Поряд із ліжком стоїть мій письмовий стіл. На ньому розмістилися монітор та клавіатура комп’ютера. На поличках, що висять над столом, розкладено шкільні підручники, книжки, зошити, ручки, олівці, фарби та інші корисні й необхідні мені предмети. Тут я роблю уроки, малюю та читаю книжки.

У моїй кімнаті також є гарні колонки для музики — подарунок від мого дядька. Зазвичай я слухаю музику досить голосно. Настільки, що може прийти мама та попросити зробити тихіше. Або сусіди можуть постукати у стіну. Але іноді, коли мені треба добре відпочити, я вмикаю тиху музику і так сплю.

Для занять спортом у мене є ковзани та кілька м’ячів, а на балконі стоїть велосипед. У кутку моєї кімнати також зроблено турнік та висить боксерська груша. Є й кілька гантелей, з якими я час від часу виконую вправи.

На стінах мені дозволяють вішати картинки. Раніше там висіла Людина-павук та Залізна людина, але цього літа я вже зняв їх та повісив лише кілька смішних картинок та фото деяких людей, які мене надихають на навчання. Це видатні особистості з історії людства.

“Моя кімната” твір в художньому стилі

Я завжди мріяла про власну кімнату, і цього року моя мрія здійснилася. Моя старша сестра Олена вийшла заміж та переїхала до чоловіка. І відтоді наша спільна дитяча кімната стала моєю.

Я одразу ж почала перетворювати її на кімнату своєї мрії. Разом із мамою ми зняли з вікон жалюзі та пошили туди фіранки з легкої біло-голубої тканини. На підвіконні я поставила квіти, а саме герань, яку моя сестра терпіти не могла. Зі стін ми познімали всі плакати, мапи та списки англійських слів, аби віддати сестрі. Я дуже її люблю, але хотіла б бачити на стінах інші картини. Тому я повісила туди свої найкращі малюнки: казкові та справжні. Тепер ця стіна виглядає для мене краще за музей, бо там зібрані мої мрії та спогади.

Ще в моїй, кімнаті є велика шафа, яку я тепер зможу набивати речами аж до стелі. На внутрішніх дверцятах висять великі дзеркала, перед якими я зможу приміряти вбрання.

Із меблів у моїй кімнаті ще є стіл, де я виконую домашні завдання і малюю. Біля вікна стоїть зручне та м’яке крісло блакитного кольору. Його у нас в родині ніхто не любить, бо колись давно його подряпала кішка, що в нас жила. Тепер тканина на кріслі місцями висить ниточками. А мені це крісло дуже до вподоби, бо я можу його не жаліти, не боятися забруднити, якщо вже так станеться, гратися на ньому або навіть ще дужче пошкодити. Гірше йому вже не буде, бо воно і так виглядає доволі нещасним.

У своїй кімнаті я відчуваю себе справжньою господинею. Я прибираюся там сама, доглядаю квіти, приймаю гостей.