Художні засоби твору «Неймовірні пригоди Івана Сили» дозволяють автору описувати світ героїв дуже правдиво та цікаво. Епітети, метафори, порівняння, гіперболи та інші художні засоби з твору виписані нижче.
«Неймовірні пригоди Івана Сили» художні засоби
У повісті “Неймовірні пригоди Івана Сили” Олександр Гаврош використовує художні засоби, які допомагають читачеві глибше зануритися в атмосферу твору, краще відтворити характер персонажів.Нижче наведено декілька прикладів різних художніх засобів, які використовуються у творі:
Метафори з твору
- Іван Сила як могутнє дерево – символізує його силу та стійкість.
- Серце, що горить вогнем – відображення пристрасті та енергії головного героя.
- Життя як бурхлива ріка – підкреслює непередбачуваність та складність життєвого шляху.
- Слова, що летять стрілами – вказує на силу та вплив мови.
Епітети з твору «Неймовірні пригоди Івана Сили»
- Незламний дух – вказує на силу волі Івана.
- Золоте серце – підкреслює доброту та щедрість головного героя.
- Бурхливі овації – описує емоційну реакцію публіки.
- Ледь чутний шепіт – створює атмосферу таємничості.
Гіперболи з твору «Неймовірні пригоди Івана Сили»
1.Сила, що здатна перевернути гори – збільшення, що підкреслює надзвичайну силу Івана.
2.Сміх, що лунав до неба – підкреслює радість та щастя персонажів.
3.Сльози, що могли наповнити річку – виражає глибокий смуток.
Порівняння: Автор використовує порівняння для зображення силових здібностей Івана, наприклад, “сильний, як ведмідь”, щоб надати читачеві точну уяву про його потужність.
Оксюморон: У словосполученні “ніжні, майже дівочі риси обличчя” можна виокремити – оксюморон, що створює несподівану, але цікаву індивідуальність в описі обличчя Івана.
Внутрішній монолог: У важливих моментах історії, читач має можливість зануритися у внутрішній світ Івана через внутрішній монолог, де відбувається розкриття його думок та емоцій.
Іронія: У фразі “Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.” використано іронію, оскільки зазвичай упертість не вважається якимось позитивним, але в даному контексті це призводить до хвалебної оцінки.
Парадокс: У фразі “Обід для Сили був справою святою” використано парадокс, оскільки поєднання обіда із святковістю створює несподіваний, але цікавий образ, який виокремлює особливе ставлення героя до їжі.
Антитеза: У реченні “Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника – за старою селянською звичкою” використано антитезу, яка підкреслює контраст між грошовою винагородою та працею вантажника, підкреслюючи простоту та працьовитість Івана. “Сильний, але чуйний” – підкреслює багатогранність Іванової особистості.
Риторичне питання: У фразі “Як не дивно, але море нагадувало йому рідні гори?” використано риторичне питання для підкреслення неочікуваності порівняння моря з горами та акцентування уваги читача на цьому порівнянні.
Евфемізм: У висловленні “на шиї зігнув залізничну рейку” використано евфемізм, що робить звучання вчинку менш жорстким, але водночас додає загадковості та несподіваності.
Символічний образ: У фразі “Іванові майже щоночі снилися мамині галушки” використано символічний образ – галушки матері – який викликає в героя ностальгію та відчуття дому.
Ці художні засоби допомагають Олександру Гаврошу створити яскравий та емоційно насичений образ Івана Сили, а також передати глибину його внутрішнього світу.
Автор – Світлана Кобец
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
