“Останній листок” характеристика героїв твору О.Генрі – Сью, Джонсі та Бермана з цитатами допоможуть розкрити їх образи та визначити риси характеру. Образ Бермана та Джонсі доповнює цитатна характеристика.
“Останній листок” характеристика головних героїв
Головні герої твору “Останній листок” – Сью, Джонсі і Берман – стають втіленням кращих людських якостей: любові, турботи, терпіння, вміння пожертвувати собою заради іншого.
“Останній листок” характеристика Бермана
Вперше ми чуємо про Бермана, коли Сью, яка допомагає хворій подрузі, вирішує покликати старого, щоби нібито змалювати з нього образ відлюдька.
«Старий Берман був художником і жив на першому поверсі під ними. Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело „Мойсей“, кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві Берман був невдахою. Сорок років тримав він у руках пензель, але й на крок не наблизився до своєї Музи, щоб хоч торкнутися краю її мантії. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи».
Як блискавка у темряві робить видимими певні речі, так і письменник висвітлив найважливішу рису Бермана – людяність, здатність думати про іншого. Непоказна, звичайна людина, у якої більше «мінусів», аніж «плюсів», здатна на високий моральний вчинок. Дивак, неспроможний намалювати художній шедевр, здатний на шедевр людяності.
О.Генрі не випадково порівнює Бермана з Мойсеєм. Як пророк блукав зі своїм народом 40 років пустелею, так і Берман мріяв створити шедевр – намалювати безсмертну картину.
Ризикуючи життям Берман і Мойсей виконали свою місію. Біблійний пророк привів свій народ у землю обітовану і передав людям 10 заповідей Божих, які допоможуть людині врятуватися від гріха, а художник намалював свій шедевр – останній листок плюща на стіні сусіднього будинку. Тим самим врятував Джонсі від смерті. Цьому малюнкові судилося стати першим і останнім шедевром Бермана, в який він вклав своє велике серце, що билося в грудях художника – невдахи
Берман намалював не просто листок, це був його шедевр, про який він мріяв усе життя», – читаємо у фіналі новели. Добро, яке зробив Берман, це врятоване життя молодої дівчини, в першу чергу, і здійснення його заповітної мрії. Він виконав своє призначення на землі – творити добро і прекрасне – і життя він прожив недаремно. Цей старий невдаха постає взірцем тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на допомогу іншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі.
Негативні риси Бермана:
Типовий невдаха, пияка,бридкий , старий буркотун, приречений ніколи не створити свій шедевр,неохайний, від нього тхне яліцівкою, потворна зовнішність, «пес-охоронець», усе життя витратив на чекання Музи.
Позитивні риси Бермана
Милосердя, доброта, чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді, гуманний, готовий до самопожертви, небайдужість, співчутливий – найкращі риси людей. Саме таким і був художник – невдаха
“Останній листок” характеристика Джонсі
Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй допомогти на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи ні.
«- У неї один шанс… ну, скажімо, з десяти,- повідомив він, збиваючи ртуть у термометрі.- І цей шанс полягає в тому, щоб вона хотіла жити. Та коли люди починають діяти в інтересах гробаря, то вся фармакопея — марнота. Ваша маленька подруга вже вирішила, що ніколи не одужає».
Але дівчина не могла вірити у своє одужання, навпаки вона почала думати, що смерть прийде до неї тоді, коли з плюща, який ріс за її вікном, опаде останній листок.
«… я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
Але час йшов, все листя уже опало, а один-єдиний листок все продовжував висіти. Нарешті це додало впевненості дівчині, вона стала іншою – вона стала вірити в те, що виживає. Саме тоді Джонсі і одужала, стаючи все міцніше день від дня.
На прикладі Джонсі можна зрозуміти натуру творчої людини, яка потребує підтримки і іноді навіть жертовного душевного лікування. На жаль, ціною порятунку життя Джонсі для Бермана стало його власне життя.
Образ Джонсі
- бліда
- непорушна, мов статуя
- мініатюрна
- «недокрів’я»
- вполював Пневмонія,
- не бажає боротись із хворобою, готова була вмерти
“Останній листок” характеристика Сью
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають квартиру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної допомоги, віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Дівчина підтримує подругу і коли та нарешті починає одужувати, розповідає правду про листок за вікном:
«А тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Ах, сонечко, це і є шедевр Бермана, він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок».
Образ Сью з твору “Останній листок”
- надійна
- терпляча
- відповідальна
Порівняльна характеристика Сью та Джонсі з твору “Останній листок”
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру.
В слові квартира є помилка