Поема — це ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери героїв. Розповідь героїв у поемі супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів. Які є ознаки поеми розглянемо нижче.
Жанрові ознаки поеми
- віршована форма,
- наявність дійових осіб,
- тривалий час дії,
- детальне зображення яскравих, сильних людських характерів,
- розповідаючи про події, вчинки, поет передає особисті переживання, які поглиблюють розкриття теми і передають ставлення автора до зображуваного,
- єдність епічної розповіді та глибокої ліричності,
- сюжет ліро-епічної поеми чіткий, динамічний,
- середній обсяг,
- фрагментарна перерваність вислову, а іноді навіть незавершеність сюжетної оповіді,
- піднесена мова;
- описуються важливі події минулого, сучасного або майбутнього;
- героїчний зміст.
Приклади поем
М.Вороний «Євшан-зілля»
Леся Українка “Давня казка“, “Бояриня”
І. Котляревський “Енеїда”
Т. Шевченко “Гайдамаки”, “Катерина”, “Сон”, “Великий льох“, “Кавказ”
Види поем
- Ліро-епічна,
- лірична,
- епічна,
- сатирична,
- героїчна,
- дидактична,
- бурлескна (наприклад, «Енеїда» Котляревського)
- драматична.
Епічна поема – один із різновидів поеми, в якій порушуються важливі проблеми минулого, сучасного і майбутнього. Вважається найдавнішим видом серед інших епічних творів. За часів античності подібний вид поеми використовувався, щоб акцентувати увагу читача на зображенні героїчних подій, які відбувалися в далекому минулому. До епічного виду поеми можна віднести поеми Гомера «Іліада» і «Одіссея». Епічна поема завжди вважалася героїчним жанром. Це пов’язано з тим, що в більшості поем такого жанру головний герой був історичною особою і є прикладом для наслідування громадськості. Головний персонаж в епічній поемі має високі моральні якості. Епічна поема розгортається на основі певних подій, має сюжет і чітко виражені характери.
Романтична поема. У таких творах автор розповідає про стан своєї душі, про любов, дружбу і життєві розчарування. У романтичній поемі автор пише про нерозділене кохання, самотність та інші особисті теми, які хвилюють багатьох читачів. У таких поемах картина змінюється швидко, присутні ліричні відступи і недомовленість. Таким чином автор завжди тримає інтригу, яка так захоплює читача.
Філософська поема. Відноситься до жанру філософської літератури.
Історична поема. Вважається ліро-епічним фольклорним твором, в якому розповідається про історичні події, процеси і героїв. В історичній поемі важливо точно і чітко передавати історичні факти. Вперше історичну поему написав Гомер, в якій розповідав про грецьку історію за часів мікенської епохи. У подібному жанрі писали також Пушкін, Маяковський, Пастернак і Шевченко.
Ознаки драматичної поеми як літературного жанру
Основні ознаки драматичної поеми:
- невеликий за обсягом віршований твір
- поєднання жанрових форм драми та ліро-епічної поеми.
- основою твору є внутрішній динамічний сюжет — ідейний конфлікт між героями.
Приклади драматичних поем:«Переяславська ніч» М. Костомарова, «Сон князя Святослава» І. Франка, «В катакомбах», «У пущі» Лесі Українки, «По дорозі в казку» Олександра Олеся, «Свіччине весілля» І. Кочерги, «Дума про трьох братів Неазовських» Ліни Костенко, цикл з семи драматичних поем «Седмиця» Наума Тихого.
Ознаки героїчної поеми
Ознаки жанру героїчної поеми:
- героїчна поема – не має автора (колективна творчість)
- це твір про історичні події переосмислені з точки зору народу
- це твори про свободу і незалежність батьківщини, служіння монархові
- головний герой – доблесний богатир, позбавлений надприродних можливостей
- традиційна композиція: зачин і кінцівка, триразові повтори, добро – зло
- художні засоби: постійні епітети,гіперболи,
- ідеалізація героїв, загальний урочистий стиль
Приклади героїчних поем: «Пісня про нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда»
Ознаки епічної поеми
- відображення зростання національної самосвідомості, пов’язаної із захистом рідної землі;
- опис історичних подій з елементом міфологізації;
- наявність конфлікту — зіткнення з ворогами, яке закінчувалося перемогою епічного героя.
- наділення епічного героя богатирськими рисами:
- опис ворога як гідного супротивника, який переважав у кілька разів за чисельністю свого війська військо епічного героя;
- описи зброї та битви, яка є кульмінацією твору;
- зображення смерті й почуття скорботи, роздумів про зображені події.
Ознаки романтичної поеми
- Романтична поема втілює особливості романтичного світосприйняття.
- Дія творів цього жанру зазвичай відбувається в далеких екзотичних країнах, а героєм є людина з незвичайною долею.
- У багатьох романтичних поемах зіставляються реальний і уявний світи.
- Автори таких поем активно використовують прийом контрасту (наприклад, краса природи порівнюється зі злиденністю та лицемірством).
Структура і сюжет поеми
Класичний варіант поеми за структурою мало чим відрізняється від іншого художнього твору. Поема ділиться на такі частини:
Пролог. Це вступ, в якому коротко передається загальний зміст яких основні мотиви поеми. У поемі пролог завжди служить своєрідною передісторією сюжету.
Експозиція. У ній автор розповідає про головних героїв і обставинах перед головною подією, яка незабаром відбудеться в поемі. Головне достоїнство експозиції – точне і чітке визначення персонажів і обставин.
Зав’язка. Являє собою момент, під час якого сюжет починає активно розвиватися. Зав’язка є важливою подією, яка повинна захопити читача.
Розвиток. У ній автор відтворює зв’язки і протиріччя між людьми, розкриваються різноманітні риси характерів героїв.
Кульмінація. З латинської «culmen» перекладається як вершина або найвища точка. У поемі кульмінація представлена епізодом, при прочитанні якого читач перебуває в найвищій напрузі. Кульмінація може бути в поемі не одна, але хоча б одна повинна бути головною.
Епілог. Автор використовує епілог в поемі в тому випадку, коли вважає, що розв’язка недостатньо повно розповідає про направлення подальшого розвитку зображуваних людей і їхніх доль.
У поемі, як і в інших художніх творах, необхідно точно дотримуватися структури. При цьому, також варто стежити за римою, оскільки це віршований твір.
