Рільке хронологічна таблиця життя і творчості австрійського поета, прозаїка, драматурга й есеїста. Рільке один з найбільших представників модерністської філософської лірики ХХ ст.
Райнер Марія Рільке хронологічна таблиця
4 грудня 1875 – народився в Празі в сім’ї чиновника по залізничному відомству. Отримав ім’я при народженні – Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке.
1884 Розлучення батьків, син залишається жити з батьком. Перші дитячі вірші Рільке.
1886-1891 Навчання в кадетському і вищому реальному військовому училищі.
1891-1892 З вересня по травень – заняття в торговому училищі (Торгова академія в Лінці).
1892-1895 Завершує середню освіту, здає іспити на атестат зрілості в Празі. Пише перші оповідання – в тому числі П’єр Дюмон (1894). Виходить перша поетична збірка «Життя і пісні» (1894).
1896 Навчається в Празькому університеті, спершу на філософському, потім на юридичному факультеті. Виходить поетична збірка «Жертви ларам».
1897 – переїзд до Берліна, навчання в Берлінському університеті. Пише три випуски поетичних збірок «Подорожник», збірка віршів «Увінчаний снами». Знайомство Рільке з блискучою інтелектуалкою Лу Андерас-Саломе, яка багато в чому визначила його подальший творчий розвиток.
1898 – здійснив подорож по Італії. Враження від цієї поїздки Рільке виклав у своєму «Флорентійському щоденнику» (1898). Збірка віршів «Святвечір», збірка малої прози «Мимо життя», драма «Без справжнього»
1899-1900 – Разом з Лу Андреас-Саломе поет здійснив дві подорожі по Росії, (знайомство з Левом Толстим, Іллею Рєпіним і Леонідом Пастернаком, батьком Бориса Пастернака). У Німеччині виходять у світ «Дві празькі історії» і збірник віршів «Мені на свято» (Mir zur Feier).
1899-1902 – Підготував поетичні збірки «Мені на свято» (1899), «Часослов» (1899-1903), «Книга картин» (1902), книгу оповідань «Історії про Господа Бога» (1900) і ліричну новелу «Пісня про любов і смерті корнета Крістофа Рільке »(1904), що стала справжнім бестселером початку ХХ ст.
1901 Одружується на Кларі Вестгофф, дочці скульптора. У грудні – народилася донька Рут.
1903 Виходять у світ дві книги Рільке про мистецтво – «Ворпсведе» і «Огюст Роден». Починається листування з Францем Каппусом, яке триватиме до 1908 року та яке потім увійде в книгу «Листи до молодого поета». Поїздка в Італії, літні канікули в Ворпсведе. Восени – переїжджає до Риму.
1904 Виходить у світ книга прози «Історії про Господа Бога». Закінчена драма «Біла княгиня». З кінця червня по грудень живе у Швеції, а потім в Данії.
1905 Поет живе в Медоне, під Парижем, в заміській майстерні Родена, і працює у нього секретарем. На Різдво виходить у світ «Часослов».
1906 Починає поетичний цикл про Шартрський собор. Навесні – поїздка по Німеччині. У травні – розрив з Роденом, який звільняє Рільке без попередження, після чого він переїжджає в Париж. Працює над першою частиною «Нових віршів».
1907 Живе – на Капрі і зустрічається з Максимом Горьким. Познайомився і здружився з Рудольфом Касснером. Потім до кінця жовтня живе в Парижі. Виходить у світ перша частина «Нових віршів».
1908 Поїздка до Італії. У травні – переїзд в Париж і відновлення інтенсивного спілкування з Роденом. Виходять у світ «Нових віршів друга частина» і переклад «Сонетів з португальської» англійської поетеси Елізабет Баррет Браунінг.
1909 Виходить книга «Реквієм». Знайомиться з княгинею Марією фон Турн-унд-Таксіс Гогенлое, чиїм заступництвом і підтримкою Рільке буде користуватися до кінця життя.
Початок 1910-х На тлі помітного творчого спаду поет багато подорожував країнами Європи та Північної Африки.
1912 Виникнення поетичного циклу «Життя Діви Марії» і перших «Дуїнських елегій». Подорожі до Венеції та Іспанії. Перекладає з французької анонімну проповідь XVII століття «Любов Магдалини».
1913 Опубліковані «Життя Діви Марії», збірка ранньої лірики «Перші вірші» і переклад з французької «Португальських листів», приписуваних португальської черниці Маріанне Алькофорадо (1640-1723). Починає роботу над перекладами лірики Мікеланджело.
1914 Створюється поетичний цикл «П’ять гімнів», присвячений почалася війні.
1916 Рільке на півроку призваний в австро-угорську армію у Відні, у військовому архіві.
1918 У перекладі Рільке виходять у світ «Двадцять чотири сонета Луїзи Лабе Ліонській» (з італійської та французької, XVI століття). Останні переклади з Мікеланджело, переводить дві сонета Петрарки.
1920 Поетичний цикл «З спадщини графа К. В.». Опублікована драма «Біла княгиня».
1921 Живе в замку Мюзо (Muzot), недалеко в Швейцарії, кантон Вале. Початок напруженої творчої роботи. Перші переклади з Поля Валері.
1922 – створив поетичні збірки «Дуінскіе елегії» і «Сонети до Орфея», після чого написав ряд циклів віршів французькою мовою.
1923 перебуває у санаторії Террі (Territet) на Женевському озері у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Лікарі довго не могли поставити йому правильний діагноз. Тільки незадовго до смерті у нього визначили лейкемію (білокрів’я),
1924 Знову живе в Мюзотті. Новий період творчої активності: виникають шедеври пізньої лірики. Крім того, Рільке пише вірші французькою.
1925 У Німеччині виходить книжка перекладів Валері.
1926 Виходить книга французьких віршів Рільке «Сади» з додатком «Валезанскіх катренів». Останні переклади з Поля Валері. З 30 листопада – знову в клініці Валь-Монт.
29 грудня 1926 – помер від лейкемії.
