М. Павленко “Русалонька із 7-В проти русалоньки з Білокрилівського лісу” скорочено читати продовження пригод Софійки Ви можете за 20-25 хвилин.
“Русалонька із 7в проти русалоньки з Білокрилівського лісу” скорочено
1. Лижна прогулянка
Софійка разом з класом вибралась до Білокрилівського лісу покататись на лижах. Це була саме її ідея і звичайно ж заради Вадима. Але в нього не виявилось лиж! Оце так – у Вадима, у якого все є – і не виявилось лиж! Тепер же дівчинка вже вкотре ледь вилазила на пагорб. Поряд неї весь час крутився Дмитрик й Ірка Завадчук. Хоч останній більше подобалась компанія хлопчика, а не Софійки. Дівчинка присіла відпочити на камінь і під снігом намацала мох. Тут якраз підійшла біологічка Ліда Василівна і стала підганяти Софійку до спуску. Довелось знехотя погодитись, але пізніше Софійка вирішила сюди повернутись – під мохом вона знайшла обриси жіночого обличчя!
2. В чеканні першого балу
Софійка готувалась до свого першого балу – на нього дозволено ходити саме з сьомого класу. Вона мала одягнути костюм русалоньки. Він був старанно зшитий мамою, а прикладом став Павликів портрет. А тут ще й тітонька Сніжана принесла несподівану обновку – яскраво-сині, навіть лазурові черевички. Прямо як Фея для Попелюшки! Софійка просто не тямила себе від щастя!
3. Чудернацька пригода
На вихідних Софійка вирішила ще раз побувати в лісі. Спеціально для цього знайшла ще одні лижі і запросила з собою Вадима. Але він відмовився! Пішла з татом і Пустельником. А на додаткові лижі тато запросив Сашка. Кататися було весело. Все ж шкода, що цього не бачить Вадим! Але що ж там на камені за малюнок? Софійка розчистила його від снігу і побачила справжню русалку! Та враз щось боляче ляснуло її по щоці і захихотіло поруч – мовби сама русалка! Чоловіки помітили Софійчину палаючу щоку і запитали що сталось. Дівчинка хотіла пояснити, але не знала як. До того ж малюнок з каменя пропав! Вирішили, що дівчинка зачепилась за гілку. Вдома рятували усілякими мазями, а Софійка так і не могла зрозуміти що ж сталося.
4. Понеділок – тяжкий день
Наступного дня пішла до школи, попередньо вимастивши собі на щоку пів баночки маминого тонального крему. Та смішків, навіть з боку Вадима, уникнути не вдалося. А вдома побачила, що скло на намальовану Павликом портреті тріснуло саме на місці її щоки! Оце дивина! Подзвонила всезнаючій Віку-ку і запитала про русалок. Виявилось, що про зустріч з цією істотою навіть розповідати не можна! Сказала, що це просто для реферату і досі не могла повірити. Невже це правда була русалка?
5. Вівторок – день ще тяжчий
Наступного дня на уроці математики Ліда Василівна представила нову ученицю – Росаву Підлісняк. Це була дівчина неймовірної краси – тоненька як тростиночка, темне волосся до колін, очі зелені-зелені, голос шоколадно-горіховий. Сіла просто біля Вадима (а до цього він нікому такого не дозволяв), та ще й алгебру любить! Для Софійки це було просто фіаско! В порівнянні з цією Росавою вона була просто гидким каченям, ні, гірше – потворним марабу!
6. Марабу живе далі
Наступного дня Софійка залишилась вдома – попросилась у мами, бо поки гоїться обличчя їй між людьми некомфортно. Вдома їй було добре з братиком і улюбленою кицею. В гості завітала і тітонька Сніжана. Софійка тут же розповіла їй про нову однокласницю. Тітонька заспокоювала її як могла. На душі в Софійки стало трохи легше.
7. Підступи тривають
У школі всі захоплювалися новенькою. Хоч вона швидко стала своєю. Дівчата прагнули подружитись, хлопці ходили за нею зграйкою, навіть старшокласники зазирались на новеньку.
Вдома чекав новий удар. Прийшла баба Валя і повідомила, що до неї переїхала її далека родичка – онучка Росава, вже й у школу записалась. Софійка як почула про це, то аж чашку з рук випустила!
8. Аркан затягується
В переддень балу прийшов Сашко і повідомив, що причеп зі штучними лілеями для Софійки перевернувся прямо в річку. Сашко намагався виловити їх і облазив усі береги, тепер навіть хрипів і кашляв. Та Софійці було не до цього – лілеї, її чудові лілеї зникли!
9. Заповітний день
Нарешті настав день балу. З самого ранку тітонька Сніжана принесла разок прозорих намистин – прикраса на голову Софійки, ніби крапельки води. В школі, коли переодягалися, то всі дівчата одразу звернули увагу на Софійчине вбрання русалоньки. І всі б і далі захоплювались нею, якби не Росава. Вона також одягнула костюм русалки. Та ще й прикрасила волосся Софійчини лілеями! Дівчинка сподівалась повернути захоплення однокласниць своїми лазуровими черевичками, але – о жах! – в коробці виявився лише один! Вона швидко зателефонувала додому з проханням знайти ще один черевичок. Через деякий час прийшов тато і повідомив, що черевичка так і не знайшли. Довелось відбути бал в старих білих босоніжках.
На балу всі погляди були прикуті до Росави. Виявилось, що вони з Софійкою отримали однакові номери – тринадцять. Тому, навіть якщо хтось і написав Софійці, то листівки отримала Росава. Сама ж Софійка отримала від неї листівку з попередженнями-погрозами. Ситуацію врятував Дмитрик – він запросив Софійку на танець. Але якраз під час танцю разок намистин розірвався і всі намиснитки-перлинки розсипалися підлогою. Збирали їх разом з Дмитриком.
Додому Софійку забирав тато. Та до них пристала і Росава – в один будинок же йдуть! Вдома Софійка одразу зачинилась у кімнаті.
10. У контрнаступ?
Наступного дня Софійка пішла прогулятись з Ростиком. Дорогою зустріла Сашка. Він подарував їй новорічного подарунка – парфуми. Вона ж обирала подарунок для братика. Сашко запитував як там вчорашній бал, на що Софійка навіть і не знала що казати. Та хлопець зрозумів, що вона засмучена і запропонував їй знову покататись на лижах. Що ж, це Софійці підходить – якраз ще раз роздивиться той камінь.
11. Новорічний ранок
Підготовка до Нового року була як завжди прибирально-приготувальною. Під час генерального прибирання квартири очікували знайти Софійчин черевичок, але цього так і не сталось. Наготували страв і запросили тітоньку з дядьком у гості. Мама з татом хотіли ще й бабу Валю з онукою, але Софійка стала категорично проти цього.
Новорічний ранок стрічав подарунками. У Софійки в шафі побільшало одягу, а в Ростика – іграшок. Найбільше йому сподобався рожевий заєць, якого купила сестричка. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Сашковий подарунок – парфуми – виявився не надто добрим, оскільки вони точно були одними з найдешевших, до того ж ще й підробкою. На мамине ж питання що Софійка подарувала хлопцю дівчинка знічено знизала плечима.
12. У лісі
Приїхали з Сашком у ліс і, піднімаючись на пагорб, познайомились з місцевим краєзнавцем Віктором Гарбузом. Він саме показував їм залишки якогось глиняного глечика Білокрилівської культури, коли до них підійшла Росава Підлісняк. Виявляється вони тут з Вадимом! Поки Софійка слухала розповіді пана Гарбуза, Росава разом з Сашком пішли шукати лілеї, що мали бути десь в річці.
13. Невдала розмова
На вершині пагорба Софійка зустріла Вадима. Він зізнався, що “втріскався” у Росаву. Хоч, побачивши її з Сашком, розумів, що шанси його знижуються. Сашко з Росавою знайшли Софійчині лілеї, але дівчинці вони вже були непотрібні.
Повертались з Сашком додому і Софійка розпитувала його про Росаву. Дівчина наговорила йому компліментів стільки, що йому аж незручно стало! Софійка як почула про це, то зачинилась у шафі плакати.
14. Напружений день
Наступного дня Софійка вирішила йти в наступ. Першим кроком було – сфотографувати Росаву. Зранку дівчинка заховалась на балконі і, коли русалка йшла в магазин, сфотографувала її. Але Росава саме в цей момент повернулась до Софійки – наче чекала на фото! На жаль, кадр, як і Софійку, засліпило.
15. Рятівна знахідка
Несподівано на порозі Софійка знайшла гребінець. І не простий, а кістяний гребінь Росави! Оце так знахідка! Одразу подзвонила всезнаючій Віку-ку і запитала що вона знає про русалчині гребені. Виявилось, що русалка без гребеня далеко від берега не відходить, а ще без нього вона засихає.
Після розмови з подружкою поспішила на зустріч до Сашка.
16. Нові невдачі й перші здобутки
Баба Валя прийшла з гостинцями – пиріжками від Росави. Їх хвалили усі – надто вони вже смачні і гарні. Та виявилось, що дівчинка ще й малює. Пустельник цим дуже зацікавився і став просити побачити її твори. Софійка цього вже й слухати не могла. В кімнаті вкотре набрала номер Сашка і знову почула “абонент поза зоною”. Це вже вкотре! Вчора так і не встигла з ним побачитись – прийшла на місце зустрічі надто пізно.
17. Дві зустрічі
Вирішила піти до Сашка додому. Прихопила з собою і Ростика на прогулянку. Та дорогою зустріла Кулаківського. Вадим саме йшов у гості до Росави. Довелось його провести, бо самому йому туди йти “якось не канає”. Почав просити Софійку поради як заманити Росаву в кафе. Дівчинка сказала, що він може пообіцяти розповісти про тутешніх хлопців. На цьому Вад подякував і розійшлись. Та Софійка знову мала зустріч – цього разу побачились з паном Гарбузом. Дівчинка показала йому гребінь. Виявилось, що він дуже древній, а орнамент на ньому – обряд викликання дощу. Значить без цього гребеня Росаві буде ой як недобре!
До Сашка так і не потрапила. А телефон так і був “поза зоною”.
18. Вадим
Вранці телефонував Вадим з новинами. Він таки мав зустріч з Росавою в кафе. Розповідав їй про хлопців, а головне про Сашка. Дивним було те, що дівчина пила лише воду! “Усю мінералку їй скупив!”, – дивувався Вадим. Для Софійки ж ця новина була лише підтвердженням власних здогадів.
19. Сашко
Нарешті Софійка прийшла до Сашка. Спочатку хлопець не хотів виходити, та Софійка вмовила його сестричок впустити її. Виявилось, що того дня, коли вони мали зустрітись, до Сашка прийшла Росава і розповіла, що Софійка зустрічається з Кулаківським! Та ще й “передала”, що та просила її зайвий раз не турбувати, а коли що – сама подзвонить. Звичайно це все було брехнею – Софійка її не підсилала і нічого нею не передавала! Виявилось, що суперниця ще й запрошувала Сашка на прогулянку – місто подивитись. Та хлопець свідомо її уникав. Це дуже тішило Софійку. Вона запросила Сашка на Різдво в гості до своїх дідуся й бабусі у Половинник.
20. До Половинника
Збиралась у гості до бабусі й дідуся, коли тато разом з дядьком запропонували взяти з собою Росаву. Софійка запротестувала і рідні здались без бою.
На вокзалі зустрілась з Віку-ку (яка дуже погарнішала) і Павликом (що неабияк схуд і витягнувся). Вони швидко потоваришували з Сашком.
Це було перше майже доросле Софійчине Різдво!
21. Святковий вечір
Бабуся з дідусем прийняли усіх Софійчиних друзів як рідних. Стали готуватись до Святвечора. Бабуся бідкалась і не знала які ж страви прибрати зі столу, щоб залишилось тільки дванадцять. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Усіх здивував Сашко – він привіз справжнього кавуна! На Різдво їсти кавуна – це ще та дивина! Звичайно ж його залишили на столі. Ввечері всі святкували за одним столом.
22. Колядка
Діти разом пішли колядувати. Коли проходили Відьмин ставок Софійка трохи відстала від компанії – хотіла викинути Росавиного гребеня. Але раптом їй страшенно почало паморочитись в голові… Тільки-но звела руку над річкою, як її схопила чиясь інша рука – Росава Підлісняк! Русалка стала відбирати свого гребеня. Виявилось, що вона сама його підкинула, щоб дізнатись про Софійку побільше. “Це як ваші жучки”, – казала Росава. Так он чому Софійці відбирало пам’ять, коли вона йшла до Сашка! Це все гребінь. Дівчата почали битися і Росава опустила Софійку прямо до річки…
23. Порятунок
Нарешті повернувся слух і Софійка почула поряд себе друзів. Та тут була і Росава. Виявилось, що русалка виставила себе рятівницею Софійки, що мало не втопилась! Друзі помітили, що її десь немає і стали її шукати, та довго бродили вулицями – “наче блуд якийсь напав!”. Аж потім почули від ставка Росавине “Рятуйте!”. Всі дякували рятівниці, лиш Софійка уперто мовчала. Раптом вона спитала як Росава тут опинилась. Звичайно русалка викрутилась і пояснила, що приїхала сюди вибачитись перед Софійкою і Сашком за свій негарний вчинок. Окрім того, в неї пропав гребінь без якого вона нікуди, тож приїхала запитати Софійку чи не бачила вона його. Софійчині друзі повірили усьому. На диво усім з сумочки дівчинки випав Росавин гребінь! Русалка стала “виправдовувати” Софійку – мабуть вона не знала, що гребінь належить їй. Врешті всі прийняли Росаву як рідну і далі разом пішли колядувати. Софійці залишалось тільки одне – зціпити зуби і йти з усіма.
24. Різдвяне диво
Бабуся з дідусем тільки зраділи поповненню товариства. Софійку відправили відпочивати (бо ж натерпілась, сердешна), та у вітальні розмови не стихали. Попросили Росаву заспівати колядку. Вона, хоч як віднікувалась, та все ж заспівала. Колядка була давня і насправді гарна. Під загальні веселощі Софійка довго не могла заснути.
25. Сніжанине дивацтво
Вдома Софійку чекала несподіванка від тітоньки Сніжани. Дівчинка побачила як тітка перебирає щось у мішечку. Виявилось, що це спеціальна вправа, що розвиває чутливість пальців. Саме так якнайкраще можна допомогти хворим, особливо з переламами кісток. Так, Росава допомогла одному хворому, у якого довго не могли правильно зростись кістки. Сніжана і собі захотіла таке вміння, тож почала вчитись.
26. Несподіванка в підвалі
З несподіваною звісткою прийшла баба Валя. Вона полізла у підвал по консервацію і побачила там змій! Посеред зими! Навіть боїться тепер туди спускатись. Окрім цього одразу почала хвалити Росаву – з якого боку на неї не глянь – просто золота дитина! Окрім цього Софійка дізналась, що з батьками Росави баба Валя ніколи не родичалась і спілкувалась тільки через онуку. Та ще – от біда! – кіт Фантик зовсім не сприймає Росаву! Вихуд геть і ховається постійно. Але то він просто звикає. Принаймні так себе втішала баба Валя. Софійка ж розуміла в чому тут справа.
27. Нові курйози
Наступного дня до Софійки завітав сам Кулаківський. Знову виливав душу – виявляється Росава не прийшла до нього на побачення! А він навіть у тата машину випросив! Саме в момент розповіді Вадима до Софійки подзвонив Сашко. Виявляється він теж не може до неї додзвонитися, то тепер узяв телефон у боса. Хотів щось їй повідомити, та дівчинка боялась, що Сашко почує Вадимів голос і швидко поклала трубку, попередньо домовившись про зустріч з товаришем на їхньому місці.
28. У глибокій засаді
Спровадивши Вадима на зустріч з Росавою Софійка поспішила на зустріч до Сашка. Трохи спізнилась як завжди, але Сашка не було. Вона вирішила трохи його почекати. Вже й сутеніти почало, а хлопця так і не було. Врешті Софійка повернулась додому ні з чим. Бачитись ні з ким не хотілось, тому вона зачинилась у шафі, де, вдосталь наплакавшись, заснула. Прокинулась з новими силами і рішучістю до дій.
29. Свіжі відкриття
В школі все було як завжди: хлопці задивлялись на Росаву, дівчата тягнулись до неї дружити. Втішало Софійку те, що вона в засаді. Спостерігає і збирає інформацію.
Вдома, пізно ввечері, Софійка вийшла на балкон. Сиділа й думала, коли це на сусідній балкон вийшла Росава. Тут Софійка й почула, як русалка просить у місяця допомоги приворожити Сашка. Оце вже так їй не минеться!
30. Білокрилівські страшилки
У школі дали завдання зібрати легенди й оповідки про місцеві назви. Софійка разом з дідусем пішла до лісу. Зустріли пана Гарбуза і продовжили прогулянку разом. Згадали про русалчин камінь і дідусь розповів давню історію роду. Один з їхніх предків закохався у русалку – точніше вона його приворожила. Він як міг відмовлявся від її залицянь. Таки одружився на простій дівчині, але до русалки так і не перестав ходити. Тож його дружина Оришка сама пішла в ліс і там вже щось таке зробила русалці, що та вже не поверталась. Софійку дуже зацікавила ця історія, а саме – перемога Оришки. Проте ніхто не знав що ж саме вона зробила. Це Софійка мала з’ясувати самотужки.
31. Дослідницький рай?
Разом з дідусем і паном Гарбузом дійшли до поселення лелек. Це єдине місце, де вони тепер селяться у Вишнополі. Софійка подумала – може то від них (білі крила мають) ліс має назву Білокрилівський? Її супутникам такі здогадки сподобались, хоч нічого напевне вони не знали.
32. Опір триває
Вдома Софійка думала-гадала що ж заподіяла баба Оришка своїй суперниці. Але поки відповіді не мала.
Виходила гуляти з Ростиком і сподівалась зустріти Сашка. Але він як крізь землю провалився! А телефон твердить одне й те саме “абонент поза зоною”. Врешті до неї з’явились сестрички Сашка і передали від нього записку. Сашко пропонував зустрітись завтра в новому місці. Дівчинка одразу ж погодилась.
33. Неждана спільниця
Коли Софійка готувалась до зустрічі з Сашком до неї несподівано завітала сама Ірка Завадчук. Перекинувшись декількома звичними образами дівчата перейшли до справи. Виявилось, що Ірці теж не подобається Росава. Вона запропонувала об’єднатись і діяти разом проти нової однокласниці. Софійка запропонувала роззути русалку (чула від Віку-ку, що в них між пальцями перетинки) – Росава ж ніколи не показувала свої ступні, значить щось приховує. Ірці сподобалась пропозиція і разом вони склали план.
Врешті Софійка поспішила до Сашка.
34. Побачення
Побачились з Сашком. Виявилось, що він на чотири дні від’їздив у відрядження з босом, тому не мав змоги побачитись з Софійкою. Окрім того він писав їй листа поштою і дзвонив, та все даремно. Софійка зраділа, що все з’ясувалось так просто і вони нарешті побачились з Сашком. Ще довго гуляли парковими алеями, розмовляли про все на світі і сміялись.
35. Шоу босоногих
У школі втілювали план. У шкільній роздягальні Ірка Завадчук похвасталась новим педикюром. Софійка (ніби їй всупереч) сказала, що в неї не гірший і показала його. Ірка вдавано-зневажливо “прийняла” його і оголосила конкурс “Міс педикюр”. Врешті всі однокласниці показали свої ніжки, лиш Росава так і залишилась в шкарпетках. Ірка ж, ніби захищаючи її від інших, сказала: “Ну не може, значить є на те причини”. Спільниці святкували перемогу.
36. Затишшя
Софійка тішилась тихим родинним вечором. Все було добре. В гості нагодились і тітонька з дядьком. Сніжана все згадувала Росаву і її цілительські властивості. Сама ж вона потроху починала вчитись у неї всього цього. Софійка попросила тітоньку допомогти їхній біологічці – після катання на лижах Ліда Василівна почала дуже шкандибати, а лікарі ніяк не допомагають. Сніжана обіцяла спробувати допомогти.
37. Таблетка у валер’янці
Софійка все роздумувала над тим що ж зробила Оришка. Стала питати поради у Сашка. Він навів приклад обману котів: коли потрібно дати якусь таблетку, то її змочують у валер’янці. Отже, Оришка взяла з собою петрушку, а в ній заховала ненависний русалкам полин. Розумна ж у цього Сашка голова!
38. Торжество
Сніжана допомогла Ліді Василівна – вчителька нарешті перестала шкандибати. Тож одразу було вирішено провести виховну годину на тему “Вишнопільські легенди”. Тут Софійка й виклала усі свої знання. Розповіла про все, що дізналась від дідуся й пана Гарбуза: і про поселення лелек і назву Білокрилівського лісу, і про річку Кам’янку, на камінні якої любили сидіти русалки, згадала й родинну легенду про парубка й русалку. Однокласники слухали з зачудуванням. Вчителька вирішила поставити дівчинці найвищий бал.
39. Реванш
Несподівано слово попросила Росава, хоч вона й була звільнена від цього завдання, адже була немісцевою. Та дівчинка сказала, що знає чимало від баби Валі. Отут вона й взяла реванш над Софійкою: виявляється, що місто було названо Вишнополем не від вишні, а від того, що воно знаходилось вгорі, тобто було Вишнім, річка ж звалась первісно не Кам’янкою, а Білокринівкою – від сніжно-білих лілей (у народі – крин), що колись водились в чистій воді ріки, це лиш потім хтось перейменував її на Білокрилівку, а з нею нову назву отримав і ліс. Така інформація сподобалась усім. Перемога в цьому двобої однозначно була за русалкою.
40. Дві зради
Софійка отримала нового листа від Віку-ку. Подруга передавала вітання і… просила адресу Росави! Оце так! А ще найкращою подругою вважалась. Та це була лиш перша зрада. Про другу принесли звістку малі Надя, Віра і Люба – виявляється Сашко таємно зустрічається з Росавою! Вони вже мали одну зустріч, а тепер повинні були зустрітись знову. Ну від Сашка Софійка такого зовсім не очікувала! З розпачу подзвонили Ірці – вирішили реалізувати План-Б.
41. План “б”
Вирішили з Іркою “ненароком” стягнути з Росави шкарпетки. Дія знову відбувалась в роздягалці. Ірка “випадково” зачепилась каблуком за шкарпетки Росави, Софійка “посковзнулась” і впала на суперницю, стримуюючи їй таким чином руки. Але ж яким розчаруванням стало те, що ноги в Росави виявились ідеальними! Але, що це? В Ірки прямо на шкарпетках красувались нігті, а в Софійки шкарпетки взагалі виявились дірявими, хоч зранку вона вдягала новенькі! Ох і сміху було серед однокласниць! Цього разу Ірка з Софійкою потерпіли поразку.
42. План “в”
Добре, що про пригоду в дівчачій роздягальні не знали хлопці. Вадим знову почав жалітись на свої любовні невдачі. Софійка запропонувала йому прослідкувати за Росавою з Сашком, що саме мали зустрітись. Домовились, що Вадим візьме татову машину, а Софійка одягне перуку.
43. Новий удар хвостом
З Вадимом зустрілись у домовленому місці і рушили прямо за Сашком з Росавою. Останні ж, нічого не підозрюючи, йшли кудись в поля. Софійка з Вадимом слідкували за ними з бінокля, але зовсім не могли второпати що ж відбувається! Сашко з Росавою водили якось металевою штукою над землею і заходили все далі і далі. Софійка з Вадимом заїхали в калюжу і тут вже й застрягли! Поки виштовхали машину, то згубили своїх товаришів, ще й забруднились сильно. Операцію було провалено.
44. Недільні зустрічі
Софійка вийшла на вулицю погуляти з братиком. Біля під’їзду зустріла чоловіка, що шукав бабу Валю. Виявилось, що це її далекий полтавський родич, який, звичайно ж, ні про яку Росаву не чув, а дочка його зветься Інною. Софійка очікувала, що тут вже й розкриється вся правда, та баба Валя не повірила жодному слову чоловіка і виставила його геть! Оце так!
Та це була не єдина прикрість цього дня – дівчинка бачила як останніх її союзниць – малих Надю, Віру і Любу – переманила на свій бік Росава! Вона показувала їм божу корівку і вчила як за нею зрозуміти ким і звідки буде твій наречений.
45. Братик
Сніжана народила хлопчика! Тепер Софійка має двох братиків – Ростика і Сергійка. Уся родина радіє і святкує поповнення. Пустельник на сьомому небі від щастя, а бабуся з дідусем приїздили подивитись на ще одного онука. Сніжана показала синочка з вікна пологового будинку. Софійка зрозуміла, що колишньому Яну-Казимиру дуже зручно в немовлячому тілі.
46. Сестри
Невдовзі до Софійки завітали Сашкові сестри з запискою від Сашка. Він просив про зустріч, бо на минулу Софійка не прийшла. Дівчинка відмовила – в неї народився братик і тепер вона багато часу проводить з сім’єю. Дівчатка не чекали відмови, та, зрештою, сказали, що це, можливо, на краще, бо Сашко знову зустрічався з Росавою і завтра в них ще одна зустріч.
47. Он воно що!
У школі Софійка розговорилась з Дмитриком і дізналась від нього, що Росава позичила в нього металошукача. Дмитрик вважав, що для пошуку скарбів. Софійка ж затривожилась через Сашка не на жарт. Щоразу Росава заводить його далі й далі – точно хоче звести зі світу! Але вона не покине друга – він же стільки разів виручав її, тепер вона має віддячити йому. Тому дівчинка вирішила прослідкувати за Росавою з Сашком ще раз.
48. Підготовка
Подзвонила до бабусі й запитала чи посходила в неї петрушка. Бабуся бідкалась, що цьогоріч зілля сходить погано – потрібно дощу. Дівчинка попросила привезти хоч трошки, коли бабця навідуватиме Сергійка. Та згодилась. Треба було чекати.
49. Остання крапля
В неділю Софійка прослідкувала за Сашком й Росавою. Яким же було її здивування, коли ці двоє поїхали в… Леськовичі! Такої зради вона від Сашка зовсім не очікувала! Ходили вдовох стежками замку і шукали щось. Стоп, та це ж вони скарби Дашківського шукають! Але все ж добре він заховав їх – “солодка парочка” так нічого і не знайшла.
Поїздка Сашка з Росавою до Леськовичів стала останньою краплею.
50. Іди, іди, дощику!
Наступного дня Софійка сиділа на майданчику біля будинку. Поряд грався Ростик і стояла бабуся, що саме повернулась з відвідин Сергійка. До Софійки прийшла Ірка Завадчук. Якраз в цей момент до майданчику підійшла Росава. Вона тут же завела розмову з бабусею Софійки. Остання жалілась на посуху – городина потребувала дощу. Дівчина пообіцяла, що дощ обов’язково буде. Несподівано вона взяла в танок Ірку й Софійку і малих Сашкових сестер, що саме опинились поблизу (мабуть хотіли щось передати Софійці). Росава кружляла в несамовитому танку, а з нею і дівчата. Жодна не могла вирватись, ба, навіть зрозуміти що відбувається! Бабуся з Ростиком також застигли і просто спостерігали за божевільним танком. Врешті все скінчилось. Дівчата були настільки втомлені, що навіть не мали сил піднятись на ноги! Та яким же було здивування Софійки, коли ввечері подзвонила бабуся і повідомила, що нарешті пішов дощ! Пізніше Софійка здогадалась, що стала частиною давнього ритуалу викликання дощу. Саме цей танок і був зображений на гребені Росави.
51. Перепочинок
Після божевільного танку Софійці було дуже погано – постійно хотілось спати. Росава ж взагалі до школи не прийшла – мабуть в неї ритуал забрав ще більше сил. Зате дощ видався на славу.
Надвечір до Софійки прийшов Сашко. Спочатку дівчинка йому навіть відчиняти не хотіла. Та, зробивши це, вказала на двері Росави – мовляв, там саме та, котру він шукає. Він намагався сказати їй щось, та Софійка зовсім не хотіла його слухати і просто зачинила двері.
52. Вирішальний бій
Врешті до суботи всі Софійчині сили відновились – а вони їй саме були потрібні. Перетерла бабусину і базарну петрушку, взяла пензлик і рушила (хоч і не без страху) сама-самісінька в Білокрилівський ліс. Знайшла русалчин камінь і стала малювати на ньому петрушкою зображення русалки, таке, як було. Та коли половина малюнка була готова, Софійка задумалась. За весь час вона відчула надто багато поганого, скільки ж ненависті й гніву вилила вона на Росаву! А хіба ж та винна? Та й взагалі, хіба має Софійка право забирати чиєсь життя, навіть русалчине? Такі думки змусили її розплакатись. Їй було шкода Росаву – відчувала, що русалці нелегко, досі пам’ятала як важко їй було викликати дощ. Вирішила не домальовувати портрет і саме в цей момент відчула, що ззаду хтось стоїть.
53. Додому
Так, це була Росава. Вона була налаштована рішуче. Та Софійка сказала їй, що домальовувати не буде. Росава хотіла підбити її подразнивши розповіддю про зустрічі з Сашком. Та Софійка затялась. Росава все ж розповіла чому вони зустрічались з Сашком – виявилось, що хлопець хотів подарувати Софійці комп’ютер на День народження, а Росава підкинула ідею, що можна знайти якісь скарби й коштовності, тому й ходили полями, тому й їздили в Леськовичі. Так от як все було насправді! А Софійка собі такого понапридумувала!
Все ж русалка попросила її домалювати портрет. Вона вирішила повертатись додому, хоч і мала ще декілька справ. Додому дівчата йшли разом і говорили мов справжні подруги.
54. Лісова стежка
Росава розповіла, що в Софійчиному роду таки був козак, що згодом отримав прізвисько Вишня, а звався він як Софійчин братик Ростиславом. Його й покохала колись давно русалка. Та він був одруженим, тому поїхав геть, щоб забути русалку. А прадід Софійчин, той, що мав дружину Оришку, просто видався русалці на нього схожим. І так, Оришка перемогла її саме так, як тепер це збиралась зробити Софійка.
55. Важлива істина
Після розмови з Росавою Софійка поспішила до Сашка. Спочатку хлопець навіть не хотів дверей відкривати, та все ж Софійка достукалась до нього. Попросила пробачення і розповіла як сильно вона помилялась щодо нього й Росави. Сашко ж сказав, що він давно засвоїв просту, але важливу істину: “Красивих дівчат багато, але найкраща — тільки одна”. У Софійки при цих словах спалахнули щоки. Мир вирішили заїдали морозивом.
56. Неспокій
У школі новина: Росава Підлісняк повертається до батьків у Полтаву! Вадим жалівся Софійці, що просто-таки не переживе цього! Дівчинка його втішала – вона ж пережила таке, от і він зможе. До речі, тепер ставилась до Вадима лише як до друга.
Вдома ж усі втішали бабу Валю – вона теж не хотіла відпускати Росаву додому. Так побивалась бідненька!
57. Довга розмова
У дворі зустрілись з Росавою. Тепер теревенили як хороші подруги. Русалка повідомила, що тепер Софійка з Сашком нарешті зможуть додзвонитися один одному. Навіть запропонувала стерти про себе спогади у Вадима, але Софійка заперечила. Розповіла Росава, що подбала і про бабу Валю – до неї тепер ходить у гості самотній чоловік з сусіднього будинку, та й Фантику вже значно краще. Навчила Софійку як розрізняти коли місяць росте, а коли спадає. А ще розповіла як змогла перемогти Софійку з Іркою в роздягальні – за допомогою сірої магії змусила усіх побачити те, що їй хотілось. Софійці навіть стало шкода, що Росава скоро повернеться додому – вона ж ще стільки могла б її навчити!
58. Сповідь
Софійка писала листа Віку-ку про останні події: народження братика, від’їзд Росави, власні думки й спостереження. Насправді русалка дечому навчила її – розуміти інших. Кохання до Вадима минуло, з Іркою тепер вони були старими добрими ворогами, а Сашка Софійка стала цінувати ще більше.
59. День народження
От і настав Софійчин День народження. Першим заявився Кулаківський. Та не з тим, щоб привітати, а з новими стражданнями. Софійка втішила його чим змогла. Дорогою додому зустріла й пана Гарбуза – він повідомив, що на камінь повернулось зображення русалки! Але ж для Софійки це не було новиною. Та от подзвонив Сашко. Був сам не свій з радості, що нарешті додзвонився! Привітав з Днем народження і запропонував Софійці самій обрати подарунок. Дівчинка бажала повернути свій лазуровий черевичок, та хіба Сашко міг це зробити? Але на диво Софійки зміг! Виявилось, що в ніч балу Сашко був біля її школи – хотів побачити Софійку. І от, коли він стояв під вікнами, з одного випав черевичок (Софійка здогадалась, що це була Росавина витівка). Він підібрав його і думав комусь повернути, але, так і не дізнавшись кому, лишив собі. І от тепер Софійка нарешті має обидва! Дівчинка була щиро вдячна Сашкові, і не тільки за черевичок. Разом пішли їсти святковий торт.
Автор переказу: cup_of_flowers
Читати 1 книгу: “Русалонька із 7-в або прокляття роду Кулаківських” М. Павленко
