Стендаль біографія скорочено

Стендаль біографія скорочено французького письменника, основоположника реалістичного роману розповість головне про його життя та творчість.

Стендаль біографія коротка

Стендаля вважають основоположником французького соціально-психологічного роману.

Анрі-Марі Бейль народився 23 січня 1783 року в Греноблі, у родині багатого адвоката. Ще в дитинстві Стендаль втратив матір, і його вихованням займався дід, який був знайомий з відомими літературними діячами. У загальноосвітній школі Анрі провчився всього 3 роки, зате самостійно пізнавав математику, філософію і логіку.

У 1799 році поїхав в Париж, щоб продовжити свою освіту. Але замість цього добровільно записався в армію Наполеона. Він прослужив у ній понад два роки, а потім подав у відставку й у 1802 році повернувся до Парижа з прихованим наміром стати письменником. Але в 1805 році повертається на службу. На посаді військового чиновника відвідує разом з армією кілька європейських держав: Австрію, Німеччину, Італію. Фредерік Стендаль був свідком Бородінської битви, захоплювався мужністю і вірністю російського народу.

Коли армія Наполеона була розбита, Стендаль залишив службу, переселився до Італії, починає активно писати. Письменник створює свої перші твори, серед яких були: «Рим, Неаполь і Флоренція в 1817 році », «Історія живопису в Італії» та інші. У зв’язку з важкою політичною обстановкою змушений повернутися до Франції. Але і на батьківщині ситуація була не найкращою. Стендаль публікує свої статті і нариси під псевдонімом, боячись негативного ставлення з боку влади.

У 1820 -х роках Стендаль розвиває свій талант реалістичного опису, працюючи над романами «Ваніна Ваніні», «Арманс». Один з найзнаменитіших його романів «Червоне і чорне» був опублікований в 1830 році. Незважаючи на активну літературну діяльність, матеріальне становище письменника залишається складним, а настрій – песимістичним.

У липні 1830 Стендаль вступив на державну службу. З тих пір і до самої смерті він працював французьким консулом. Потім вийшли його романи «Люсьєн – Левен» (1834), «Життя Анрі Брюлара».

А 23 березня 1842 він, втратив свідомість, впав прямо на вулиці і через кілька годин помер. Смерть, найвірогідніше, настала від розриву аневризми аорти.