Стислий переказ твору “Над кодацьким порогом”

Кащенко Над Кодацьким порогом скорочено Скорочено твори

А. Кащенко “Над Кодацьким порогом” короткий зміст історичної повісті про Івана Сулиму нагадає про що цей твір.

Стислий переказ твору “Над кодацьким порогом”

І

У 1635р. (ще до Хмельницького)   був на Січі запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима. Він не любив поляків, бо ті завели козацький реєстр і утискали селян.  «Не маючи поки що влади, Сулима таїв помсту на поляків у своєму серці».

За кілька років  до того, як став Іван кошовим отаманом, поляки почали будувати над Кодацьким порогом міцну фортецю, щоб відділити Запорожжя од України і перешкоджати поневоленим українцям  тікати од панів на Січ, а запорожцям виходити з Січі на Україну. 

Сулима задумав зруйнувати фортецю. «Не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю!» – казав він, але прекрасно розумів, що не має великого війська. На раді козацтво вирішило піти у похід на Азов, визволити невільників,  аби ті вступали у їхні лави. 

Пропливали запорожці Аслан-город, оминули Очаків, Кафу. Аж ось з’явилась на горизонті козацька галера з невольниками. Запорожці на неї напали та розбили усі кайдани.

Далі прибули козаки до Азову. Сулима розділив військо на три частини: одні галери топили, другі бусурман рубали, а треті невольників випускали. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Злякались турки та й запропонували кошовому золото. Іван згодився, забрав усіх полонених і повернувся в Україну.

II

Поки Сулима ходив у похід на Азов, добудувалася Кодацька Фортеця. Коронний польський гетьман Конецпольський справив у  фортеці пишний бенкет, хвалячись усім, що козацький сваволі настав кінець. Дарма, що говорили: «Все, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати!»

За кілька місяців після бенкету повернувся на Батьківщину Сулима, знову зібрав козацтво та на цей раз наказав готуватися до взяття фортеці.

Уночі запорожці підступили під самі окопи, підкорили фортецю і стратили польського полковника Маріона.

Конецпольський сприйняв дії козацтва як особисту образу,тому вирішив їх зрадити. Він зібрав реєстрових козаків і наказав привести Сулиму. Реєсторвці не хотіли кривдити кошового, але коронний гетьман завірив їх, що навіть волосинка  з голови Івана не впаде.

Сулима радо зустрів реєстровців у своєму таборі. Вночі гості викрали його, відвели до Конецпольського, а той одразу направив кошового до Варшавської в’язниці. 

На майдані Старого Міста «покотилася голова славного сина України додолу». 
Автор: Сухенко Анастасія

Оцініть статтю
Додати коментар