А. Кащенко “Над Кодацьким порогом” короткий зміст історичної повісті про Івана Сулиму нагадає про що цей твір.
Стислий переказ твору “Над кодацьким порогом”
І
У 1635р. (ще до Хмельницького) був на Січі запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима. Він не любив поляків, бо ті завели козацький реєстр і утискали селян. «Не маючи поки що влади, Сулима таїв помсту на поляків у своєму серці».
За кілька років до того, як став Іван кошовим отаманом, поляки почали будувати над Кодацьким порогом міцну фортецю, щоб відділити Запорожжя од України і перешкоджати поневоленим українцям тікати од панів на Січ, а запорожцям виходити з Січі на Україну.
Сулима задумав зруйнувати фортецю. «Не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю!» – казав він, але прекрасно розумів, що не має великого війська. На раді козацтво вирішило піти у похід на Азов, визволити невільників, аби ті вступали у їхні лави.
Пропливали запорожці Аслан-город, оминули Очаків, Кафу. Аж ось з’явилась на горизонті козацька галера з невольниками. Запорожці на неї напали та розбили усі кайдани.
Далі прибули козаки до Азову. Сулима розділив військо на три частини: одні галери топили, другі бусурман рубали, а треті невольників випускали. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Злякались турки та й запропонували кошовому золото. Іван згодився, забрав усіх полонених і повернувся в Україну.
II
Поки Сулима ходив у похід на Азов, добудувалася Кодацька Фортеця. Коронний польський гетьман Конецпольський справив у фортеці пишний бенкет, хвалячись усім, що козацький сваволі настав кінець. Дарма, що говорили: «Все, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати!»
За кілька місяців після бенкету повернувся на Батьківщину Сулима, знову зібрав козацтво та на цей раз наказав готуватися до взяття фортеці.
Уночі запорожці підступили під самі окопи, підкорили фортецю і стратили польського полковника Маріона.
Конецпольський сприйняв дії козацтва як особисту образу,тому вирішив їх зрадити. Він зібрав реєстрових козаків і наказав привести Сулиму. Реєсторвці не хотіли кривдити кошового, але коронний гетьман завірив їх, що навіть волосинка з голови Івана не впаде.
Сулима радо зустрів реєстровців у своєму таборі. Вночі гості викрали його, відвели до Конецпольського, а той одразу направив кошового до Варшавської в’язниці.
На майдані Старого Міста «покотилася голова славного сина України додолу».
Автор: Сухенко Анастасія
