«Так тихо серце плаче…» – одна з найвідоміших поезій Поля Верлена. Автор передає свої почуття, ліричний настрій — смуток; передбачається певний адресат, тобто діалогічність. Аналіз вірша «Так тихо серце плаче» допоможе у підготовці до уроку.
Поль Верлен «Так тихо серце плаче» аудіовірш
Вірш «Так тихо серце плаче» читати
Вірш «Так тихо серце плаче» у перекладі Максима Рильського, в оригіналі французькою мовою. Автор твору – Поль Верлен.
«Так тихо серце плаче» переклад Максима Рильського
Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!
О, ніжно як шумить
Дощ по дахах, по листю!
У цю тужливу мить
Як солодко шумить!
Відкіль цей плач, не знати,
В осиротілим серці?
Ні зради, ні утрати, —
Відкіль журба, не знати.
Найтяжчий, певне, сум —
Без гніву, без любові,
Без ревнощів, без дум —
Такий нестерпний сум.
«Так тихо серце плаче» оригінал (французькою)
II pleure dans mon coeur
Comme il pleut sur la ville.
Quelle est cette langueur
Qui penetre mon coeur?
O bruit doux de la pluie
Par terre et sur les toits!
Pour un coeur qui s’ennuie,
O le chant de la pluie!
Il pleure sans raison
Dans ce coeur qui s’ecoeure.
Quoi! nulle trahison?
Ce deuil est sans raison.
C’est bien la pire peine
De ne savoir pourquoi,
Sans amour et sans haine
Mon couer a tant de peine.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
