“Тіні забутих предків” образи

тіні забутих предків образи 10 клас

“Тіні забутих предків” головні герої повісті Коцюбинського вигадані автором, але живуть в уяві кожного читача. Характеристика героїв твору “Тіні забутих предків” – Івана, Марічки, Палагни та Інших допоможе розкрити їх внутрішній світ та образи.

“Тіні забутих предків” образи

Характеристика Івана Палійчука

Іван Палійчук  — дев’ятнадцята дитина у родині. Не відчуваючи себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Згодом знайомиться із Марічкою, дівчинкою з ворожого роду. Між дітьми зав’язується дружба, а згодом — кохання. Після смерті батька хлопець змушений іти працювати на полонину, і коли повертається, дізнається, що Марічка загинула.

З великого горя Іван йде в ліс і там живе шість років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Закінчується його життя зустріччю із нявкою в образі Марічки. Іван йде за нею в ліс без страху, але мара зникає при появі чугайстра, доброго лісового духа. Потім Іванові вчувається її голос, і він, слідуючи за ним, падає з гори.

“Тепер Іван був уже леЄінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню…”

“Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах. Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з’явився…”

 “Худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний. Оповідав, що пастушив на угорському боці…”

Характеристика Марічки

Марічка Гутенюк  — кохана Івана. Познайомилася з Іваном ще з малечку. Поетична душа, складає і співає пісні, в той час як Іван грає на флоярі. Передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені.

Марічка Гутенюк та Іван Палейчук покохали одне одного, та їхні батьки ворогували та не сприймали почуттів закоханих. Зрештою, Марічка втопилася, поки Іван працював на полонині. А Іван потім уже не зміг знайти щастя ні в роботі, ні в подружньому житті з нелюбою Палагною. Знудьгувавшись за Марічкою, Іван піддався маренню та стрибнув зі скелі за химерою коханої.

Діти природи, Іван і Марічка у своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. Їхня фізична близькість сприймається не як розпуста, а як природнє продовження їхніх душевних поривань: «…все було так просто, природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серця». Гармонія людини й природи, гармонія почуттів і дій — це те, що бачить автор у такому «первісному» житті гуцулів.

Характеристика Палагни

Палагна  — дівчина з багатого роду, добра господарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень.

На відміну від ніжної, вразливої та романтичної Марічки, Палагна постає як доволі вульгарна, приземлена жінка.

Між Іваном та Палагною немає кохання, лише тверезий розрахунок. Їх шлюб, продиктований суто господарськими потребами. Але Палагна, як будь-яка жінка прагне уваги та любові, яку вона знаходить в обличчі сусіда, могутнього чарівника Юри.

“Його Палагна була з багацького роду, горда, пихата, зарозуміла, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю…”

“З неї була добра Газдиня…”

“Палагна, що звикла шість день на тиждень робити і тільки в свято одпочивала…”

“На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона, курила люльку, як Іванова мати, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало у неї стільки намиста, що челядь з заздрощів аж розсідалась…”

Характеристика мольфара Юри

Юра  — мольфар, людина, наділена надприродними здібностями. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпа­ки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залеж­но від обставин та уподобань. Стає коханцем Палагни і прагне звести чарами Івана зі світу.

“Про нього люди казали, що він богує. Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар. В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини, його боялись, але потребували усі…”

“Він був могутній, потужний, все знав. Од його слова гинула зразу худоба, сохла й чорніла, як дим, людина, він міг наслати смерть і життя, розігнать хмару і сперти град, вогнем чорного ока спопелить ворогів і запалити в жіночому серці кохання. Він був земним богом, той Юра, що хтів Палагни, що простягав по неї руки, в яких тримає світові сили…”

Іванові й Марічці — головним героям повісті — судилося стати українськими Ромео і Джульєттою, утілити у своїх літературних долях головне — гармонію людських душ. Збагнути, відчути високе почуття кохання, яке подарувала доля Іванові й Марічці, — значить хоч трохи наблизитися душею до розуміння любові як великої таїни буття.

Аудіокнига “Тіні забутих предків”. Скорочено

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Дмитро

    Враховуючи те, як він це написав, то це мала дитина, якій або когось покритикувати, не звертайте уваги на таких. Ваші статті класні та сильно допомагають учням.

    Відповіcти
    1. Зарина

      Згодна з тобою, мені зараз дуже допомогло це, 3 балли за контрольну вде точнр буде 🙂

      Відповіcти