Василь Голобородько біографія коротко українського поета і письменника викладена в цій статті. Цікаві факти про Голобородька розширять ваші знання про цього поета.
Василь Голобородько біографія скорочено
Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині.
У 1963 році закінчив середню школу-інтернат.
У 1964 вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967. Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів.
Вірші розпочав друкувати 1963 року, коли в республіканській пресі з’явилося кілька добірок віршів. Перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку через незгоду автора співробітничати з органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР.
Від 1969 року і аж до 1986 року твори Голобородька не друкували в Україні.
У 1968–1970 роках перебував на військовій службі в будівельних загонах на Далекому Сході. Після того працював на шахті та в радгоспі в рідному селі.
1988 – Голобородька прийняли до Спілки письменників України.
2001 року здобув вищу освіту в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.
Проживав у Адріанополі, а близько 2004 року перебрався до Луганська. Через бойові дії на Сході України в 2014 році став вимушеним переселенцем.
Твори Василя Голобородька
- «Летюче віконце» (1970);
- «Зелен день» (1988);
- «Ікар на метелекових крилах» (1990);
- «Соловейків теремок» (1991);
- «Калина об Різдві» (1992);
- «Слова у вишиваних сорочках» (1999);
- «Міфопоетична трансформація українського обряду сватання в українських народних казках» (2002);
- «Посівальник» (2002);
- «Українські птахи в українському краєвиді» (2002);
- «Дохла кішка» (2004);
- «Летюче віконце» (Вибрані вірші) (2005);
- «Ми йдемо» (Вибрані вірші) (2006);
- «Віршів повна рукавичка» (2010);
- «Зозуля масло колотить» (2010);
- «Білі кімнатні рослини» (2013);
- «Дозволені забави» (2016);
- «Яблуко добрих вістей» (вибране) (2019);
- «Загадки п’ятьох дівочих рушників» (2019);
- «Зміст української народної казки» Том І (монографія) (2020);
- «Tęcza na murze» (переклад польською Анети Камінської, 2020);
- «Вірші лісові» (2020)
