Василь Перов біографія та цікаві факти з життя художника викладені в цій статті.
Перов Василь Григорович коротка біографія
Художник Василь Перов народився 10 червня в 1834 році в Тобольську, в сім’ї барона Георгія Криденера.
Перші навички з живопису та малювання він отримав в повітовій школі в містечку Арзамас, куди він вступив. У 1853 році Василь приїхав в Москву і почав навчання в училищі ліплення, зодчества та живопису.
За етюд голови хлопчика Перов отримав срібну малу медаль в 1856 році. А через 2 роки він отримав вже велику срібну медаль за картину «Приїзд станового на слідство».
За роки навчання в училищі він працює дуже багато. І його праця була винагороджена малою золотою медаллю в 1860 році за наступні твори – «Сцена на могилі», «Перший чин – Син дяка». А через рік Василь отримав найвищу нагороду закладу – золоту медаль за роботу «Проповідь в селі».
З 1862 він їде до Франції і Німеччини, захопившись вуличним місцевим життям, пише такі картини – «Савояр», «Продавець статуеток», «Шарманщик». Повернувшись в 1864 році на батьківщину, він вливається в ритм Москви і створює нові шедеври. Картини Василя Григоровича Перова даного періоду особливо цікаві і критичні. Серед них виділяють «Монастирська трапеза», «Проводи небіжчика», «Приїзд гувернантки в купецький дім», «Птицелов» (за цю картину він отримав звання професора), «Рибалка», «Мисливці на привалі».
З 1871 викладає в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, де колись навчався. Будучи критично налаштованим до порядків академії, він вступає до лав передвижників. Виставляючись зі своїми картинами, професор удостоюється багатьох похвал від письменників і колег.
Художник іноді пише портрети. Він писав портрети Бессонова, Борисівського, Писемського, Рубінштейнова, Погодіна, Каминіна і Достоєвського. Василь Григорович спробував себе в ролі письменника. Він видавався в журналі «Бджола», описуючи деякі ситуації з життя та спогади.
Роботи більш пізнього періоду значно поступаються попереднім роботам. Та й життя піднесло художнику чимало «сюрпризів». Спочатку померла його кохана дружина, потім він поховав своїх двох старших дітей. У 1874 році Перов захворів на сухоти. У ті часи вона не лікувалася відомими медикаментами. Хвороба весь час прогресувала. І 10 червня 1882 року Василя Григорович помер, не витримавши мук недуги.
Василь Григорович Перов цікаві факти
Він був незаконо народженим сином, тому носив прізвище Васильєв, прізвище свого хрещеного батька. Одного разу вчитель граматики дав йому прізвисько Перов, так як його учень прекрасно володів пером. Але кличка настільки сильно «приросла» до нього, що стала його прізвищем.
Перов в 1862 році одружується з племінницею професора Рязанова – Олені Шейніц. На жаль, сімейне життя художника склалася вельми трагічно: в 1867 році померла дружина, після неї помирає двоє старших дітей. Залишився в живих тільки син Володимир. Тільки через 5 років Володимир Григорович одружився вдруге на Єлизаветі.
В молодості Перов був веселим і життєрадісним. Але в останні роки свого життя художник став дратівливим і підозрілим чоловіком.
Він був одним із засновників і членів Товариства пересувних художніх виставок.
Василя Перова називали «справжнім співцем скорботи». Це прізвисько закріпилося за ним через те, що постійними персонажами картин художника були втомлені селяни, замерзлі, голодні або оплакуючі покійних родичів.
