Вірші про екологію для дітей на українській мові зібрані в цій статті.
Вірші про екологію для дітей
ЗУПИНИСЯ, ЛЮДИНО, НА МИТЬ…
І ВІДЧУЙ, ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ.
ЯК ІЗ СЕРЦЯ КРИК ВИРИНА –
ЗУПИНИСЯ, ЗЕМЛЯ В НАС ОДНА!
ЯК У СЕРЦІ ТЛІЄ ЛЮБОВ,
ЩОБ КОЛИСЬ РОЗГОРІТИСЯ ЗНОВ.
ЗУПИНИСЯ. ЛЮДИНО НА МИТЬ…
І ВІДЧУЙ. ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ..
Вірші про екологію на українській мові
Давай будемо природу берегти!
Я метелика не скривджу, хай летить.
І ялинку не зрубаю, хай стоїть.
Не затопчу мурашинку, хай повзе.
Не зламаю з дуба гілку, хай росте.
Не впущу сміття у річку, хай бурлить.
Із гнізда яйце не скину, хай лежить.
В джерело не пущу камінь, нехай б’є.
В полі жито не столочу – це святе.
Верби посаджу в долині, хай шумлять.
Зерен птахам кину взимку, хай їдять.
Покормлю приблуду-кішку. А як ти?
Давай будемо природу берегти!
***
Екологічні гасла
Гартуй свій дух і волю й тіло,
Берися за роботу сміло.
Уже тепер з маленьких літ
Іди добро творити в світ!
Свій голос віддаю за матінку-природу
За чистоту Землі, красу і вроду.
За екологію довкілля і душі.
Ставай і ти й діла свої верши.
Очистимо Землю від бруду і скверни,
Посіємо скрізь доброти й квітів зерна!
Хай буде планета красива й зелена
Для щастя, добра і для тебе й для мене!
Давайте боротись за чистоту природи.
Планеті не будем наносити шкоди.
Посадимо ліс і гайочки зелені,
Сади і діброви — планети легені!
Очистимо струмки і будуть жити ріки,
Бо із малих струмків течуть річки великі.
Вода — це є життя, без неї не прожити.
Вже час прийшов для нас — природі послужити!
Ми посадим довкола берізки і клени.
Хай наш край розцвітає і буде зелений.
Ми очистимо землю свою від сміття
Й буде в нас чарівне і здорове життя!
Назавжди запам’ятай —
Бережи свій рідний край!
Це твоя земля, країна,
Край батьківський — Батьківщина!
Ліс не рубай, а вчасно захисти,
Дай дереву ще вище підрости.
Ліс виросте і захистить тебе —
Повітря дасть і небо голубе!
Рукотворні гори — це відходи,
Роблять на Землі багато шкоди.
Треба там заводи збудувати
Й сміттєзвалища заставить працювати!
Про екологію напишемо ми гасла,
Щоб іскра доброти в душі не згасла.
І щоб людина з самих юних літ
Добро несла в казковий білий світ.
У світі цім людина ти,
Тому на все життя запам’ятай:
Ніколи у довкіллі не сміти,
А рідний край свій заквітчай!
Природі другом будь і пам’ятай:
Не нищ нічого, квітку не ламай.
Хай все голубить сонечко ясне —
Життя на цій Землі у всіх одне.
Природа унікальна, що й казати,
Про це повинен знати всяк.
То ж кожен з нас повинен пам’ятати:
Зламати легко, відновити ж як?
В природі ми лиш часточки малі.
Земля не нам належить — ми Землі!
Вже людство не живе, а виживає,
невже воно цього не помічає?
І той кошмар, який воно створило
Усе живе сьогодні отруїло.
Чи ж не прийшла пора поміркувати,
Як людству на Землі мудрішим стати…
Довкілля — це природний капітал,
Без нього людство жде загибель і провал.
Слід повернутися обличчям до проблеми
І не лише писати про красу поеми,
А зберегти, примножити природу,
Для нас і для майбутнього народу.
Від середовища, в якому ми живемо
Залежить все: здоров’я, і життя,
І наш добробут. Та ми все псуємо,
Яке людей чекає майбуття?
Посадіть, діти, дерево, виростіть квіти,
І ліси посадіть на глухім пустирі.
І Земля вам подякує, буде радіти
Щедро вам усміхнеться і сонце вгорі.
Людина не Бог, а частинка природи
І більше від неї не блага, а шкоди.
Нам треба довкілля своє відновити.
Бо все прийшло в цей світ, щоб жити.
Красоткіна Надія
