Аналіз вірша “Яблука доспіли яблука червоні” – тема, ідея, жанр, рік написання, художні засоби допоможуть підготувати літературний паспорт твору. У поезії М. Рильського „Яблука доспіли…” відображається внутрішня сутність взаємин людини з природою.
“Яблука доспіли яблука червоні” аналіз (паспорт)
Автор – Максим Рильський
Вид лірики – інтимна
Жанр – поезія
“Яблука доспіли яблука червоні” збірка – «Під осінніми зорями» (1918)
Рік написання – 1911
Тема: Показ любові, яка має закінчитися (розтавання)
Ідея (головна думка): “Вміє розтаватись той, хто вмів любить”.
Художні засоби:
- Епітети: яблука червоні, гілка золота, радісні уста, проміння тепле,
- Метафори: «А тепер у серці щось тремтить і грає…», «любов доспіла», «зірвали уста»)
Лірична мініатюра “Яблука доспіли, яблука червоні…” – один із чудових зразків любовної лірики М. Рильського. У вірші йдеться про красу, душевну повноту, гармонію людських почуттів, про мужність юних сердець.
Дозрівання яблук у творі М. Рильського „Яблука доспіли” асоціюється з щирим, палким коханням юнака до дівчини і, можливо, останнім.
Основний мотив вірша взятий з життя, з народної творчості. В одній народній пісні мовиться:
Не всі ж тії та сади цвітуть,
Що зарання розвиваються,
Не всі ж тії та вінчаються,
Що любляться та кохаються.
Не кожному щастить прожити своє життя з тією, яку покохало серце на зорі юності.
Характерною рисою композиції вірша, розвитку його ідеї є паралелізм між явищами природи і людського життя. Любов і розлука нагадують розквіт і згасання в природі:
Яблука доспіли, яблука червоні!..
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста…
Це зіставлення відзначається прозорою метафоричністю. Жар серця закоханих дає відчути епітет червоні (яблука), який, крім свого прямого значення, має й переносне: героїв зігріває в житті гаряча, як літнє сонце, любов.
Передчуття розлуки тривожить серця закоханих (“А тепер у серці щось тремтить і грає…”), навіває їм сумний настрій.
Біль розлуки відтіняє пейзажна картина осені:
Гей поля жовтіють, і синіє небо,
Плугар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обійми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
У вірші зображено красиве кохання чистих і благородних людей. Про це сказано рядком, що звучить, як крилатий афоризм: “Вміє розставатись той, хто вмів любить”.
Покладений на музику композитором Г. Подельським вірш здобув велику популярність як пісня-романс.
Отже, у вірші “Яблука доспіли, яблука червоні…” М. Рильський майстерно передав настрої і почуття ліричного героя.
“Яблука доспіли, яблука червоні…” вірш
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,—
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
Аналіз вірша “Яблука доспіли яблука червоні” художні засоби, віршовий розмір Ви можете доповнити через форму коментарів.
