“Аж серце стисне, як згадаю” аналіз твору (паспорт)
Назва твору: «Аж серце стисне, як згадаю»
Автор: Генріх Гейне
Рік написання: XIX століття (точна дата створення вірша невідома).
Літературний рід: лірика.
Жанр: філософська лірика.
Тема: спогади про минулі щасливі часи, осмислення страждань і зла в сучасному світі, утвердження сили кохання.
Ідея: попри панування зла, нужди та страждань, кохання залишається тим, що допомагає людині жити й не втрачати надії.
Основна думка: любов є духовною опорою людини у складному та жорстокому світі.
Ліричний герой: людина, яка з сумом згадує минуле та болісно сприймає недосконалість сучасного світу, але знаходить розраду в коханні.
Настрій твору: сумний, тривожний, роздумливий, наприкінці — сповнений надії.
Провідні мотиви: ностальгія за минулим; страждання та зло у світі; самотність людини; рятівна сила кохання.
Художні засоби:
Епітети: «забуті давні дні», «спокійний світ», «холодне люте зло».
Метафори: «серце стисне», «все зрушилось навколо», «крихітка кохання».
Гіпербола / Антитеза: «Неначе бог помер у небі / І в пеклі чорт давно помер»
Віршовий розмір: ямб.
Римування: перехресне (ABAB)
Генріх Гейне “Аж серце стисне, як згадаю” читати
Аж серце стисне, як згадаю
Забуті давні дні, коли
Спокійний світ лежав без краю
І люди мирно ще жили.
Все зрушилось навколо тебе,
Нужда й гризо?та скрізь тепер,
Неначе бог помер у небі
І в пеклі чорт давно помер.
А навкруги таке страждання,
Таке холодне люте зло,
Коли б не крихітка кохання,
Навряд чи й можна б жить було.
Матеріал підготовлено у навчально-ознайомчих цілях. Текст твору цитується з метою критичного та літературознавчого аналізу, відповідно до ст. 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права».”
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
