Юрій Винничук біографія скорочено викладена в цій статті. можна доповнити Цікаві факти про Юрія Винничука допоможуть доповнити розповідь про письменника.
Юрій Павлович Винничук — український журналіст, письменник, редактор.
Юрій Винничук біографія коротко
Народився 18 березня 1952 в місті Станіславів в сім’ї лікаря та інженера-економіста.
Освіту здобув у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника (раніше Івано-Франківський педагогічний інститут), філологічний факультет (1969–1973 роки), учитель української мови і літератури.
У 1974 переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем.
Перші вірші почав друкувати в 1971-1973 роках, з 1981 року друкував у журналах літературні статті, переклади та ін.
У 1987 році організував естрадний театр «Не журись!», для якого писав сценарії, пісні, виступав на сцені, як комедійний актор. У 1987-1991 роках був також режисером цього театру.
У 1991-1994 завідував відділом містики і сенсацій у львівській газеті «Post-Поступ», а з 1996 став видавати газету «Гульвіса», яка існувала до літа 1998 року. З грудня 1997 до 2006 року працював в відновленій газеті «Поступ», в якій з 1998 вів щотижневу колонку під псевдонімом Юзьо Обсерватор.
Творчість
Автор збірки поезій «Відображення» (1990).
Збірки прози «Спалах» (1990), «Вікна застиглого часу» (2001), «Місце для Дракона» (2002), вибраного в англійському перекладі «The windows of time frozen» (2000), повістей: «Ласкаво просимо в Щуроград» (1992), «Діви ночі» (1992, 1995, 2003), «Житіє гаремноє» (1996), романів «Мальва Ланда» (2000) і «Танґо смерті» (2012), краєзнавчих книг: «Легенди Львова» (6 видань, 1999–2003), «Кнайпи Львова» (2000, 2001), «Таємниці львівської кави» (2001), міфологічної енциклопедії «Книга бестій» (2003).
Автор трагікомедії на одну дію «Останній Бункер».
У 2015 році вийшов роман Аптекар.
В цілому непогана інформація, але є пунктуаційні помилки.