Життя у Стародавній Спарті

Яким було життя у Стародавній Спарті? Які були заняття спартанців? Повноправні громадяни Спарти мали цікаве життя, яке сьогодні мало кому сподобається.

Життя у Стародавній Спарті: коротко

Спарта – один із найбільших полісів Стародавньої Греції. Інша назва держави Спарта – Лакадемон. Основне заняття спартанців – це військова справа.

Стародавня спарта була одним із найвпливовіших полісів Греції. Завдяки посиленому військовому вихованню громадян, спартанці здобули славу як чудові воїни. Та на фоні Афін, Спарта була непоказним містом. Жителі Спарти не могли будувати прекрасні храми, створювати скульптурні пам’ятники, робити гарний розписний посуд, оскільки це було заборонено. Їх навчали лише військовій справі, грамоті, військовим пісням та релігійним гімнам.

Назва півострова на якому розташована Спарта – Пелопонес

Життя у Спарті проходило за дуже суворими правилами. Головним заняттям спартанців були фізичні вправи і тренування військових умінь, вони вважалися кращими піхотинцями в Греції. Тому Спарта була єдиним містом, яке не мало стін. Її мешканці з гордістю казали, що найкращі стіни робляться не з каменів, а з доблесних воїнів.

Щоб спартанці не звикали до розкоші, їм заборонялося їздити за кордон. Заборонялося мати багатство, займатися ремеслом та торгівлею та навіть обідати вдома. Харчувалися у спільній їдальні, великими групами. Їли юшку, сир, овочі, іноді рибу чи м’ясо. Вважалося, що найкраща для воїнів юшка складається з вареної бичачої крові з сочевицею.

Керувала усім життям у полісі Рада старійшин. Військом командували два царі. Якщо один йшов із військом у похід, другий залишався у Спарті. Були і Народні збори, до яких входили дорослі спартанські чоловіки. Але вони мали право лише вислуховувати промови старійшин, а потім криками висловлювати свою думку. За чий виступ голосніше кричали, той і перемагав. Спартанські жінки також обов’язково отримували фізичну підготовку і навчалися військової справи.  Вважалося, що спартанки ніколи не плачуть, навіть за вбитим чоловіком чи сином.

На які групи поділялось суспільство Спарти?

• Спартіати (спартанці) – повноправні громадяни Спарти. Привілейована група населення, головним заняттям якої була війна. Чисельність у 5 ст. до н.е. – 9 000 осіб.
• Періеки – (ремісники та купці) проміжний стан. Займалися переважно ремеслами. Жителі малородючих земель передгір`я, які були вільні, але не мали громадянських прав (тобто не вважалися громадянами Спарти). Чисельність у 5 ст. до н.е. – 40 000 осіб.
• Ілоти – (раби, землероби) )це вихідці з підкорених Спартою територій. Займалися сільським господарством, виконували тяжкі роботи. Працювали на спартанців. Ілоти вважалися рабами не окремо громадян, а всієї держави. Чисельність у 5 ст. до н.е. – 140 000 осіб.

Тобто, до категорії залежного населення у стародавній Спарті належали:

Життя в Стародавній Спарті  та заняття спартанців

Спарта – одна з держав на давньогрецькій території (Пелопоннес), яка зробила істотний внесок у розвиток військової справи.

Як утворилася Спарта? У  X ст. до н. е. з’явилися на Балканському півострові племена дорійців, які зламали опір держав мікенської (ахейської) культури. Племена завойовників поширилися по всьому Пелопоннесу, підкоривши місцевих ахейців. За розвитком дорійці поступалися народам мікенської культури, але володіли зброєю із заліза. Мабуть, саме це відіграло вирішальну роль у війні. На захоплених землях у південному Пелопоннесі дорійці   утворили державу Спарту (Лакедемон).

Хто створив закони, за якими жила Спарта?

Політичний устрій Спарти запровадив у VIII столітті до н. е. законодавець цар Лікург (IX—VIII ст. до н. е.), який перетворив її з військової демократії на рабовласницьку республіку.

Держава встановлювала суворі правила, весь порядок у спартанській державі міг триматися лише на силі зброї. Був обмежений розвиток приватної власності. Аристократія мала освоювати лише спорт і військове мистецтво, а простий народ і раби – землеробство, торгівлю, ремесла. Основний наголос робився на армію. Шляхом успішних бойових дій Спарта закріпила свою перевагу в Пелопоннесі.

Хто був правителем Спарти?

Спартою управляли:

• Два царі (архагети). Влада їх передавалася у спадок. Головне завдання царів – керувати військом під час війни, вирішували питання зовнішньої та внутрішньої політики, контролювали держслужбовців.
• Рада старійшин із 28 осіб (Герусія). Члени ради були старійшинами в буквальному значенні слова: всі вони були старші 60 років.
• Народні збори (Апелла) – складалася з чоловіків віком понад 30 років з повним громадянством; за допомогою голосування приймалося або заперечувалося якесь рішення. На відміну від Афін, у Спарті на народних зборах не можна було звернутися з промовою до народу, висловити свою думку. Можна було лише голосувати «за» чи «проти».

Соціальний поділ населення Спарти

♦Аристократія (спартанці чи спартіати): гомеї – повноправні громадяни; парфенії (нижчі гомеї) – діти незаміжніх спартанок;
♦Простий народ: гіпомейони – громадяни частково позбавлені прав через втрату стану чи здоров’я; мофаки – люди низького походження, але які здобули спартанську освіту; періеки – безправне, але вільне населення;
♦Залежне населення: ілоти – державні раби, мешканці захоплених земель; епейнакти – ілоти, звільнені від рабства за одруження на спартанських вдовах; ериктори – ілоти, що прислуговують аристократам в армії.

Спосіб життя спартанців

Дуже незвичайний був спосіб життя спартанців (вищого стану Спарти). Вважається, що правила громадського устрою дав спартанцям Лікург.

-Головне заняття спартанців – військова справа. З 7 до 20 років діти вільних громадян навчали у військових школах-інтернатах, вважаючись власністю держави.
-Зневажалася ручна праця, торгівля та ремесла.
-Спартанці були майново рівними. Не було багатих та бідних.
-Життя було строго дисциплінованим, як у воєнний час. Дітям прищеплювали бездумну відданість країні.
-Виховання дітей вважалося державною справою, а чи не сімейною. Залишали жити лише міцних немовлят (звідси непідтверджені відомості про те, що слабких дітей скидали у прірву).
-Хлопчиків з дитинства привчали переносити поневіряння, бути безстрашними, не боятися сварок та бійок.
-Велика увага у вихованні приділялася фізичному розвитку, вмінню воювати.
-Спартанці мали говорити коротко і точно, говорити лаконічно.
-Спартанці були дуже побожними.
-Тікати з поля бою для спартанця було ганьбою.
-Спартанцям було заборонено виїжджати за кордон полісу.

Спарта за формою правління була – олігархія. Не було в Спартідемократії, тому що головну роль відігравали рада старійшин, а не народні збори. Не було і аритсократія, тому що аристократія – це правління найбагатших, а спартанці вважали себе рівними.  Отже, в Спарті існувала така форма правління як олігархія – влада «небагатьох».