Валерій Шевчук «Золотий стіл» читати онлайн варто, хоча б скорочено, адже цей твір цікавий та повчальний
«Золотий стіл» читати скорочено
Розділ 1
Один тато залишився вдома сам із маленькою донькою, оскільки їхня мама потрапила до лікарні. Вечорами вони дуже сумували за нею. Щоб якось розважитися, тато й донька вигадували різні забави.
Коли дівчинка втомлювалася, вони помічали, як темнішають вікна, а повітря в кімнаті стає густим і заколисуючим. Малечу огортала солодка втома, їй хотілося потягуватися і рости. Оскільки дядько Сон затримувався, дівчинка попросила батька розповісти казку. Тато присунув стільця і пообіцяв історію про дивовижний стіл, повний ласощів.
Розділ 2
Тато почав розповідь про звичайного хлопчика, який понад усе на світі любив ласощі. У ті давні часи солодощі були рідкістю, і діти про них лише мріяли. Хлопчик збирався спати і загадав бажання, щоб йому наснився Золотий Стіл із небаченими смаколиками.
Згодом крізь вікно до кімнати дійсно влетів темно-синій птах. Хлопчик опинився на його спині й полетів, а згодом почав велетенськими кроками стрибати з гори на гору. Хлопчик звернувся до Місяця та Зірочки на небі з питанням, чи правильно він іде. Зірочка підтвердила це й порадила не поспішати, щоб не перескочити чарівне поле. Тієї ж миті вона спустилася на землю у вигляді прекрасної срібної дівчинки в білій сукні, а на небі біля Місяця стало пусто.
Перед хлопчиком відкрилося сяюче срібне поле, посеред якого стояв Золотий Стіл. Зірочка покликала його пригоститися. Щасливий хлопчик, стримуючи емоції, навшпиньки рушив до неї через залите світлом поле.
Розділ 3
Дівчинка слухала батька з відкритим ротом і наприкінці запитала, чи спробував хлопчик (яким у дитинстві був її тато) ті ласощі. Тато лиш засміявся у відповідь.
У кімнаті з’явилося відчуття, що в двері увійшов дядько Сон. Дівчинка заплющила очі й подумки теж вирушила на те чарівне поле. Вона йшла, смоктала пальця і міркувала про почуте. Звичайні солодощі, як-от торт чи цукерки, її не вражали, адже їх можна легко купити в магазині.
Їй захотілося чогось дійсно незвичайного — наприклад, зустріти уві сні Вовка. Але не страшного, а особливого: щоб замість зубів у нього були шоколадки. З цією думкою, підглядаючи на Місяць і Зірку, дівчинка засинала, а десь у темряві її сну вже блукав цей дивний шоколадний Вовк.
Розділ 4
Як виявилося, шоколадний Вовк насправді існував і весь цей час сидів під вікном дівчинки, підслуховуючи татову казку. Він блукав нічним містом разом із дядьком Сном, який був дуже зайнятий, бо мав швидко вкладати дітей спати. Дядько Сон дуже поспішав саме до цієї дівчинки, щоб розрадити її після сумного вечора без мами, тому залишив Вовка на чатах біля вікна.
Казка про Золотий Стіл дуже схвилювала Вовка. Він навіть запитав у справжньої Зірочки на небі, чи існує це поле, але вона не відповіла. Тоді голодний Вовк вирішив самотужки відшукати чарівне місце. Проте уявлення про «ласощі» у хижака були своїми: він мріяв, що на Золотому Столі на нього чекатимуть смачні зайці та вівці.
Розділ 5
Дівчинка уві сні вирушила до чарівного Поля. Вона йшла порожніми нічними вулицями не за ласощами, а щоб побачити Вовка.
Тією ж дорогою поруч йшов Вовк. Вони не бачили одне одного, бо справжня казка починається лише тоді, коли Зірочка спускається з неба.
Дорогою кожен мріяв про своє. Вовк уявляв зайців, овечок і телят на Золотому Столі, а дівчинка думала про незвичайні солодощі та шоколадних вовків. Згодом вони почали перестрибувати з гори на гору, як колись хлопчик із татової казки.
Нарешті перед ними з’явилося чарівне Поле. Воно сяяло квітами, золотими колосками й дорогоцінними волошками. Навколо звучала музика, співали птахи, а посеред Поля стояв Золотий Стіл. Побачивши його, дівчинка раптом злякалася, що десь поруч може бути справжній страшний Вовк. Вона навіть хотіла втекти додому.
Розділ 6
Тим часом Вовк підійшов до Золотого Столу. Йому здавалося, що на столі є все, про що він мріяв: зайці, вівці, гуси, телята й навіть чудова корова. Від щастя він заплакав шоколадними сльозами.
Зірочка підійшла до нього, погладила, як цуценя, і запитала, чому він плаче. Вовк відповів, що плаче, бо має все, чого хотів.
Дівчинка ж, хоч і боялася, все-таки наблизилася до Столу. Вона хотіла хоча б скуштувати цукерку і побачити Вовка. Коли ж заглянула на стіл, то здивувалася: він був зовсім порожній. Дівчинка вирішила, що тато помилився, бо ніяких ласощів там не було.
Розділ 7
До дівчинки підійшла Зірочка. Дівчинка почала бідкатися, що на столі немає ні цукерок, ні торта. Зірочка заперечила: хіба потрібна казка заради речей, які можуть купити батьки в магазині? Тоді дівчинка зі сльозами на очах згадала про Вовка, якого не купиш за гроші, і нарешті побачила його — він сидів на траві й плакав. Зірочка пояснила, що Вовк дурненький, бо хоче бути справжнім, але не знає як.
Дівчинка радісно вигукнула, що знає вихід: «Хай він мене злякає!». Проте Вовк, забачивши її, вишкірив зуби і почав зі страху тікати. Дівчинка розпачливо бігла за ним, благаючи не тікати й стати її казкою, але Вовк зник. Місяць і Зірочка голосно сміялися з цієї чудної сцени.
Зірочка пояснила дівчинці, що на Столі нічого не було, бо вона йшла туди не за їжею. А Вовк утік, бо він прийшов по свою власну казку. На Поле і до Золотого Столу приходять ті, хто просто не може жити без дива.
Дівчинка заперечила, що вона теж хотіла казки — не звичайного вовка з зоопарку, а дивовижного. Тоді Зірочка всміхнулася і змахнула рукою. Раптом усе навколо загарчало: дерева, квіти, Місяць. На Золотому Столі з’явився велетенський, страшний Вовк, чиє хутро світилося зелено-червоним сяйвом. Вискалюючи жахливі зубища, він рушив на дівчинку.
Цього разу дівчинка перелякалася по-справжньому. Вона щосили кинулася навтьоки, перестрибуючи яри й гори. Вона більше не хотіла, щоб її їли, а прагнула лише повернутися до мами й тата. Проте в її грудях палала неймовірна радість — вона вперше в житті почувалася по-справжньому щасливою. До того ж, десь у глибині душі вона вже розуміла, що все це — не просто казка, а її дивовижний сон.
«Золотий стіл» переказ
Одного разу мама дівчинки потрапила до лікарні, і вона залишилася вдома лише з татом. Вечорами вони сумували за мамою, тому намагалися розважатися. Коли надходив час сну, дівчинка попросила тата розповісти їй казку. Тато почав історію про Золотий Стіл, повний дивовижних ласощів.
У казці жив хлопчик, який дуже любив солодощі. Одного разу він заснув із мрією побачити Золотий Стіл. Уві сні його підхопив таємничий темно-синій птах і переніс у чарівний світ. Хлопчик перестрибував з гори на гору, доки не зустрів Місяць і Зірочку. Вони підказали йому дорогу до чарівного Поля, де стояв Золотий Стіл.
Посеред сріблястого Поля хлопчик побачив прекрасну дівчинку в білому платті. Виявилося, що це сама Зірочка, яка зійшла з неба. Вона розповіла, що приходить до дітей, які люблять ласощі, але не мають їх. Зірочка запросила хлопчика до столу. Він обережно рушив через сяюче Поле, милуючись його красою та відчуваючи себе щасливим.
Слухаючи казку, дівчинка дуже зацікавилася і запитала тата, чи скуштував він ті ласощі. Але сон уже почав огортати її. Вона заплющила очі й уявила себе на чарівному Полі. Дівчинка думала, що звичайні торти й цукерки її не здивують. Натомість їй захотілося зустріти Вовка, у якого замість зубів були шоколадки.
Ніхто не знав, що казку підслухав саме цей шоколадний Вовк. Він блукав нічним містом разом із дядьком Сном, який допомагав дітям засинати. Почувши розповідь про Золотий Стіл, Вовк дуже зацікавився і вирішив знайти чарівне Поле сам. Але якщо для дітей ласощами були солодощі, то Вовк уявив, що на Золотому Столі на нього чекають зайці та вівці, яких він зможе з’їсти. Так і почалася його власна пригода.
Уві сні дівчинка вирушила на пошуки чарівного Поля і Золотого Столу. Вона йшла нічними вулицями не за ласощами, а тому, що дуже хотіла побачити Вовка. Тією ж дорогою мандрував і шоколадний Вовк, який мріяв про зайців, овечок та інших тварин на Золотому Столі. Вони не помічали одне одного. Згодом обидва почали перестрибувати з гори на гору й нарешті дісталися чарівного Поля.
Поле вразило їх своєю красою: навколо сяяли квіти, золоте колосся, співали птахи, лунала чарівна музика, а посередині стояв Золотий Стіл. Побачивши його, дівчинка злякалася, що десь поруч може бути справжній страшний Вовк.
Вовк підійшов до Столу й побачив на ньому все, про що мріяв. Від щастя він навіть заплакав. Зірочка здивувалася його сльозам, але Вовк відповів, що плаче саме тому, що здійснилися всі його бажання.
Дівчинка теж наважилася підійти до Столу. Вона сподівалася знайти там цукерки чи інші ласощі, але стіл виявився порожнім. Тоді Зірочка пояснила, що справжня казка не в цукерках і тортах, адже такі речі можуть купити батьки. Дівчинка зрозуміла, що найбільше хотіла побачити незвичайного казкового Вовка.
Незабаром вона побачила Вовка, який сидів на траві та плакав. Дівчинка вирішила, що він має налякати її, щоб стати справжнім вовком. Але той сам злякався і втік. Зірочка пояснила, що кожен приходить на Поле за своєю власною казкою.
Тоді дівчинка зізналася, що хоче побачити справді дивовижного Вовка. Зірочка виконала її бажання: усе навколо загарчало, а на Золотому Столі з’явився величезний сяючий Вовк із страшними зубами. Він рушив до дівчинки, і вона по-справжньому перелякалася. Дівчинка щодуху втекла з Поля, прагнучи повернутися до мами й тата.
Попри страх, вона відчувала радість і щастя, бо пережила справжню казкову пригоду. Десь у глибині душі дівчинка вже розуміла, що все це було дивовижним сном.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
