Акутаґава Рюноске біографія скорочено

Акутаґава Рюноске біографія скорочено українською мовою японського письменника викладена в цій статті.

Акутаґава Рюноске біографія коротко

Акутаґава Рюноске народився 1 березня 1892 року в Токіо. Його початковим прізвищем було Сінбара. Рюносуке народився, коли батькові було 42 роки, а матері —33. За давнім японським звичаєм, коли батькам було за тридцять років, то це вважалось поганою прикметою для дитини. Тому батьки віддали його на виховання в будинок старшої сестри матері, яка хоча і була заміжня, але дітей не мала. Згодом мати хлопця тяжко захворіла, втративши глузд, тому його виховували у домі дядька матері, де згодом усиновили.

У 1910 році майбутній письменник закінчив токійську муніципальну середню школу.

У 1913 році вступив на відділення англійської літератури філологічного факультету Токійського університету, де разом з друзями видавав літературний журнал «Течія нових думок», розвиваючи літературну течію «неореалізм». Там же була опублікована дебютна розповідь «Старий» (1914).

Популярність принесли розповіді з життя середньовічної Японії: «Ворота Расемон» (1915), «Ніс» (1916), «Муки пекла» (1918) та інші.

Після закінчення університету в грудні 1916 року Акутаґава отримує посаду викладача англійської мови в Військово-морській школі.

Акутаґава став майстром оповідань і повістей, в яких у саркастичному стилі він описував людський егоїзм та марноту життя.

У збірках «Расьомон» (1917), «Тютюн і диявол» (1917), «Ляльковод» (1919) значне місце займають проблеми моралі, релігії, взаємовідносин між життям та мистецтвом. Для новел останнього періоду (двадцяті роки) дедалі більше характерними стають критика мілітаризму («Генерал», 1922; «Момотаро», 1924) та сучасного авторові суспільства.

Акутаґава наклав на себе руки 24 липня 1927, прийнявши смертельну дозу вероналу. Про справжню причину його смерті нічого не відомо.

Акутаґава Рюноске: цікаві факти

Найвідоміші твори: збірки «Расьомон», «Тютюн і диявол», «Ляльковод»; підсумковим твором стала новела «У країні водяників»; новели: «Павутинка», «У чагарнику», «Мандарини», «Вагонетка», «Усмішка богів», «Свято хризантем»

Трагічні сторінки життя: все життя боявся повторити шлях своєї матері, яка закінчила життя в психіатричній лікарні; усвідомлював власне безсилля змінити цей світ, в якому він так гостро відчував зло і несправедливість, усіма силами прагнув боротися з ним.

Характерні риси новелістики Р. Акутаґави: 

1) філософський характер творів (загальнолюдські питання — добро і зло, життя і смерть, справедливість і

несправедливість, удосконалення людського «я» тощо);

2) відображення специфіки національного буття — релігії, культури, історії;

3) широта змісту й можливість його тлумачення по-різному;

4) поєднання вигадки та реальності;

5) занурення в глибини людської психології.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Письменники

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *