«Музика, що пішла» аналіз

Аналіз вірша «Музика, що пішла» І. Малковича – тема, ідея, художні засоби наведені в цій статті.

«Музика, що пішла» аналіз

Тема: відтворення призначення музики в житті людини, зображення її подорожі у «звабній ночі».

Ідея: возвеличення єдності людини і музики.

Основна думка: звучання музики залежить від інструмента та натхнення її виконавця.

Віршований розмір: ямб.

Римування: перехресне.

Художні засоби «Музика, що пішла»

• Метафори: «вона (музика) плелася в коси», «скрипка відвернулась пріч, сивина спадає з пліч», «вітер завиває».
• Епітети: «музика боса»; «непевна звабна ніч», «розхристані сліди».
• Повтори: «…в таку непевну, звабну ніч».
• Риторичні запитання: «Чом, скрипко, відвернулась пріч?», «Як музику пустила босув таку непевну, звабну ніч?»

Вірш «Музика, що пішла» І. Малкович

Коли вона плелася в коси —
чом, скрипко, відвернулась пріч?
Як музику пустила босу
в таку непевну, звабну ніч?

Ох, смиче, теж дививсь куди ти? —
вже ж сивина спадає з пліч, —
як босу музику пустити
в таку непевну, звабну ніч?..

Візьму собі землі окраєць,
піду блукати по світах, —
хай тільки вітер завиває
в моїх розхристаних слідах…

О мамо, тату, як спитають,
куди ваш син подався з віч —
скажіть: він музику шукає,
що босою пішла у ніч.