“Щука” Глібов аналіз

“Щука” Леонід Глібов аналіз байки (тема, ідея, мораль, сюжет) допоможе визначити про що розповідається в байці, чого навчає твір (який повчальний зміст має) та хто головні герої.

Глібов “Щука” аналіз

Автор – Леонід Глібов

Рік написання – 1858

Жанр – байка

Тема “Щука”: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів ) над Щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок повернутися знову в річку.

Ідея “Щука”: засудження дій судочинства, їхня легковажність, безглуздістьь, а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва.

Основна думка: «Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати …».

Мораль “Щука”: Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену ​​особу ( Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство.

Спрямування вірша “Щука” – сатиричне. Ця байка виражає красивою мовою, яскраву іронію, яка має надзвичайно глибокий зміст.

“Щука” герої та їх характеристика

• Щука – головна героїня, є небезпечним злочинцем: «Того заїла в смерть, другого обідрала». Злочини, заподіяні Щукою, набули таких масштабів і такого розголосу, що навіть продажні судді неспроможні виправдати її.
• Лисичка – стряпчий у суді (адвокат). Її образ уособлює таку людську ваду як хитрість. «за стряпчого, як завсігди годиться, була приставлена». В образі Лисиці автор показав спритного і лицемірного чиновника судового нагляду, який фактично вів усі справи в суді у вигідному йому напрямку. Лисиця така ж пройдисвітка і шахрайка, як і Щука. І вона не могла допустити, щоб її спільниця по грабежах була покарана. Адже Лисиця, часто отримувала від щуки хабарі — « Щука та частенько, як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, то сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких…»
•  п’ятеро суддів — два Осли, Шкапа, два Цапи. Образи Ослів, Шкапи і Цапів уособлюють продажних суддів, які приймають нікчемні і тупі рішення. Судді не компетентні, нечесні, свою справу знають погано, нікчемні, їх легко обдурити, а вирок винесений Щуці не є справедливим. Автор навмисно вибрав такі образи: Осли (не виділяються розумом), нікчемну Шкапу, два стареньких Цапа (які, ймовірно, хвилювалися, що втратять роботу, тому і проголусували за такий вирок)
• автор.
• Карасики і лини – прості люди, котрих навіть забули покликати до суду. Вони завжди є жертвами цих Щук і Лисиць, і не можуть знайти захисту в умовах несправедливості й гніту.

Сюжет “Щука”

Хижій Щуці в суді пред’явлено звинувачення. Вона настільки завинила («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин вже не можна буде прикрити – «кінців не можна поховати». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові , запропонувала суддям «ворожу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визначена не тільки станової солідарністю:

А чутка у гаю була така,
Що нiби Щука та частенько,
Як тiльки зробиться темненько,
Лисицi й шле то щупачка,
То сотеньку карасикiв живеньких
Або линiв гарненьких…

Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.

Композиція “Щука”

• Введення. За злочинну діяльність Щуку силоміць представили до суду. Опис суддів. Таємний зв’язок Щуки і Лисиці.
• Основна частина. Судовий процес над Щукою. Винесено вирок, дія якого припинена.
• Закінчення. Новий вирок суддів за пропозицією Лисички: «У річці ворожу Щуку утопити!» Що й було виконано.

Усі образи в цій байці є алегоричними. За масками криються типові персонажі з реального життя. Письменник бачив навколо себе суспільну несправедливість і не міг з нею змиритися, тому засудив її у своєму творі. Бо кожному українцеві по-справжньому болять негаразди та нечесність у своїй рідній землі.
Леонід Глібов у байці «Щука» зображує сучасну йому систему судочинства, і змальовуючи узагальнені образи суддів та працівників судової системи. Автор наголошує на проблемах нерозумності деяких державних працівників.

Чого навчає байка “Щука”? Автор вчить бути чесним, не лукавити перед іншими, розбиратися в людях, ніколи не бути нікчемним чиновником, суддею, а бути справжньою людиною.

“Щука” художні засоби:

• Епітети -добрячий; нікчемна; плохий;
• Зменшувально-пестливі слова – стареньких; мокренькі;  частенько; темненько; сотеньку; карасиків;
• Фразеологізми – «Катюзі… буде по заслузі»; «Як не мудруй, а правди ніде діти»; «Кінців не можна приховать»; «Річ держать»;
• Окличні та питальні речення: «Хто ворогів не мав!»; «Коли і як воно, і що їй присудити?»; «Розумна річ!»

Леонід Глібов “Щука” відео