«Тарас Бульба» скорочено по главах

тарас бульба скорочено

«Тарас Бульба» — повість Миколи Васильовича Гоголя, входить в цикл «Миргород». «Тарас Тульба» скорочено по главам ви можете прочитати в цій статті. Скорочений зміст «Тарас Бульба» дасть детальне уявлення про героїв повісті та доленосні події.

Короткий зміст «​​Тарас Бульба» по главам

1 глава «Тарас Бульба» скорочено

Сини Тараса Бульби, Остап і Андрій, повертаються після довгих років навчання в Київській бурсі. При зустрічі Тарас починає насміхатися над одягом синів. Старшому синові, Остапу, не сподобалися глузування батька, і він просить його припинити сміятися. Тарас і Остап починають битися. Їх жартівливу бійку перериває мати. Вона обіймає своїх дітей. Тарасу не сподобалося ніжне ставлення синів до матері. На його думку, істинному козаку потрібні тільки чисте поле і добрий кінь. Він вирішує, що через тиждень Остап і Андрій повинні будуть відправитися в Запорізьку січ, щоб набратися козацької науки. Мати дуже засмучується, що сини так мало часу проведуть вдома поруч з нею. З нагоди приїзду синів, Тарас скликає своїх найближчих товаришів по службі на дружню гулянку. Він представляє їм Остапа й Андрія. Тарас розпитує синів про їх навчанні в Києві. Випивши горілки, Тарас вирішує «згадати молодість» і разом з синами їхати в Запорізьку січ вже завтра. Дружина Тараса давно звикла до навіженства чоловіка, от тільки таке швидке розставання з дітьми засмучує її до сліз. Всю ніч, не заплющуючи очей ні на хвилину, вона сидить у ліжок синів, таким чином прощаючись з ними перед неминучою розлукою. Нелегка була її жіноча доля. Вона терпіла образи і навіть іноді побої, постаріла без любові і ласки. Вся її нерозтрачена любов звернулася на синів. Але і їх завтра чоловік відвезе в січ, і може так статися, що більше вона їх і не побачить. Тарас був страшно впертий. Тільки в 15 столітті в випаленому спустошеному набігами татар і турок південному краї міг зародитися такий характер. По сусідству з грізними і небезпечними сусідами зародився козацький дух. Козацтво можна вважати самим незвичайним явищем російської сили. На місці розрізнених дрібних містечок і наділів виникли грізні курені і селища козаків, пов’язані ненавистю до нехристиян. Польська влада швидко зрозуміла значення такого сусідства і всіляко заохочувала і лестили козакам Багато представників російського дворянства піддалися польському впливу. Вони переймали польські звичаї і любов до розкоші. Тарасові Бульбі це не подобалося. Йому було по серцю просте життя козаків Він навіть пересварився зі своїми товаришами, які схилилися на польську сторону. Він називав їх панськими холопами. Бульба щиро вважав себе законним захисником православ’я Якщо в якомусь селищі скаржилися на утиски орендарів-жидів, глумилися над православ’ям, чи не поважали старшин, Тарас зі своїми козаками наводив порядок в цьому селищі. Проти турків і татар, він вважав дозволеним підняти і зброю. Зараз він тішив себе думкою, як з’явитися в січ і похвалиться своїми синами, якими добрими і Справними козаками він їх виростив і виховав. А вранці Бульба, прокинувшись дуже рано, почав готуватись до від’їзду. Колишні бурсаки переодяглися в шаровари і козакині. Посидівши перед дорогою, Тарас просить матір благословити синів. Коли ж вони рушили в дорогу, мати як би збожеволівши від горя, кинулася обнімати то Остапа, то Андрія. Її повели в хату слуги, а сини насилу змогли утримати сльози. Тарас теж був збентежений, але не показував свій стан синам.

2 глава «Тарас Бульба» скорочено

Тарас, Остап і Андрій їхали мовчки, думаючи кожен про своє. Старий батько згадував минуле, думаючи про майбутню зустріч в січі. Сини згадували бурсу. Остап втік з неї в перший же рік навчання. Його, повернувши в бурсу, страшно висікли і засадили за навчання. Він навіть чотири рази закопував свій буквар, його сікли і купували новий підручник. Тільки коли Тарас пообіцяв протримати його в монастирських служках цілих 20 років, Остап почав вчитися з незвичайним завзяттям. Він рідко був ватажком зухвалих пустощів школяров, але був відданим другом і ніколи не видавав своїх приятелів. Молодший його брат, Андрій, навчався охоче, не цурався він і лідерства в школярних заворушках. Але на відміну від Остапа, був хитріший, і найчастіше за витівки відповідали інші, а він, як правило, «виходив сухим з води». Уже в 18 років Андрій мріяв про жінок, але приятелям у своїх бажаннях не признавався, боячись їх глузувань. Зараз, гойдаючись у сідлі, по шляху в січ Андрієві згадалася зустріч з прекрасною полячкою. Одного разу під час прогулянки по Києву Андрія мало не збила колимага польського пана. Кучер ударив бичем зазевавшегося школяра, тоді Андрій скипів від люті і однією рукою за колесо зупинив екіпаж. Але коні рвонули, і він впав обличчям у брудну калюжу. Ось тоді і розсмішив він незнайому красуню. Саме цю зустріч і особу прекрасної полячки не може забути Андрій. Він навіть осмілився потайки через димохід пробратися до неї в спальню. Але так сторопів при зустрічі, що знову тільки насмішив її. Про цю прекрасної полячки і думав Андрій по дорозі в Запорізьку січ. Вони довго їхали степом, зупиняючись тільки на обід і нічліг. Їли хліб з салом на обід, перед сном варили куліш на багатті. За час шляху їм не зустрівся жоден подорожній, жоден вершник. Тільки одного разу Тарас показав синам на промайнувшу чорну точку, сказавши, що це проскакав татарин. Переправившись через Дніпро, вони в’їхали в січ. Вона зустріла їх мирно, хто зашивав сорочку, хто хвацько витанцьовував гопака, хто просто спав. Незабаром Тарас знайшов своїх старих знайомих.

3 глава «Тарас Бульба» скорочено

Тарас із синами майже тиждень жив у січі. Остап і Андрій мало вправлялися у військовому мистецтві, січ виховувала козаків досвідом битв. Запорізька січ являла собою безперервне бенкетування, шумне і нескінченне. Але гуляли тут не гіркі п’яниці, а веселі безтурботні козаки Це було тісне коло товаришів, які за першим покликом йшли на ворога в бій. Січ була своєрідним притулком ізгоїв. В неї стікалися втікші з бурси школярі і від поміщиків кріпосні селяни, офіцери, яким було однаково де воювати, а так же мисливці до великих грошей. Тільки залицяльників жінок тут не можна було зустріти, так як жінки не сміли показуватися в січі. Церемонія прийому було проста, в січ приймалися тільки православні. Все було тут загальним — гроші, їжа, одяг. Злодійство вважалося безчесним вчинком, а вбивство каралося страшно — вбивцю ховали живцем в одній могилі з убитим. Остап і Андрій легко вписалися в козацьке розгульне море. Їм подобалися веселі звичаї січі, і навіть її суворі і суворі закони. Брати швидко обзавелися товаришами. Скоро вони помітно виділилися серед молодого козацтво заповзятістю і вправністю. Тарасові не особливо подобалася таке дозвільне життя. Він подумував про відважний подвиг, в якому б сини набралися військового досвіду. Але січ уклала мирні договори з турками і татарами, і порушити їх не могла. Кошовий отаман, головний над козацькою січчю, був проти розв’язання війни. Тоді Тарас підбив частину козаків на бунт. Козаки переобрали кошового отамана. Новим кошовим став старий приятель Бульби, козак Кирдяга.

4 глава «Тарас Бульба» скорочено

Кирдяга був козаком хитрим і тертим. Він не став сам наказувати козакам руйнувати мирні клятви. За його намовою частина козаків скликала загальні збори і вирішила зробити військову вилазку на турків. Поки йшла підготовка, до берега підійшов паром. Прибулі на ньому козаки почали соромити гуляк Запоріжжя. Адже поки вони тут веселяться і п’ють, на рідній Україні поляки гноблять православних християн. На такі слова піднялася вся січ як один. Почалися погроми і вбивства євреїв. Тарас врятував від смерті одного знайомого жида Янкеля. Запорожці стали готуватися в похід на поляків.

5 глава «Тарас Бульба» скорочено

Запорізьке військо йшло на війну з поляками. А попереду нього йшов страх. Пожежі охоплювали села, гнали худобу і коні. Козаки палили католицькі монастирі, вбивали орендарів-жидів. Молоді козаки цуралися грабежів і вбивств немічних. Вони відточували свою військову майстерність в битвах з польськими військами. Остап і Андрій швидко змужніли і загартувалися в сутичках з ворогами. Бульба дуже пишався успіхами синів. Остапу, як здавалося Тарасові, на роду було написано стати полководцем, безстрашним і розважливим. Андрій же вражав батька безрозсудною заповзятістю в бою. Незабаром запорожці вирішили штурмувати багате місто Дубно, але зустріли найжорстокіший відсіч жителів і гарнізону. Козаки відступивши, осадили місто і зайнялися грабежами навколишніх сіл. Незабаром облога наскучила козакам, особливо молодим. Дисципліна почала падати, все частіше можна було побачити хмільних дозорних. В один з вечорів в табір козаків таємним ходом пробралася служниця польської панни, київської знайомої Андрія. Вона побачила його серед козачого війська і прислала служницю до нього за їжею, так як в місті закінчилися запаси і почався голод, від якого вмирала мати прекрасної полячки. Андрій зібрав продуктів і з татаркою-служницею пішов в обложене місто.

6 глава «Тарас Бульба» скорочено

Пройшовши підземним ходом, Андрій зі служницею увійшли в місто. У місті панував голод, люди вмирали від виснаження, переловили і з’їли навіть кішок та собак. Городяни не мали звичок тримати великі запаси продовольства. Місто готове було вже здатися, але городян попередили, що до них йде допомога. Андрій зустрівся зі своєю київською знайомою. Полячка була така красива, що Андрій закохався в неї, та так, що був готовий на самий божевільний вчинок. Заради її любові він зрадив батьківщину, батька, брата та друзів. У цю ніч здійснилася не тільки страшна зрада Андія Бульби. В місто, прорвавши облогу козаків прийшло підкріплення. Вони привезли з собою не тільки продовольство, а й полонених козаків.

7 глава «Тарас Бульба» скорочено

Нудьгуючі без діла козаки напилися в дозорі і пропустили підкріплення до поляків. Кошовий зібрав військо і вилаяв запорожців за пияцтво. Один із курінних отаманів пообіцяв побити поляків. Козаки почали готуватися до битви. А Тарас ніде не міг знайти Андія, турбуючись, що він міг потрапити в полон. До нього підійшов Янкель, знайомий єврей. Він розповів Бульбі, що ходив в місто і бачив там його молодшого сина. Янкель, сказав Тарасові, що Андрій там не в полоні. Він просив передати батькові, що відрікається від своєї батьківщини, товаришів і батька. Тепер Андрій буде воювати проти своїх товаришів. Незабаром відбулася вилазка обложених поляків. Козаки хоробро відбили атаку. В бою відзначився Остап. Після бою козаки уманського куреня вибрали Остапа своїм отаманом, замість загиблого в бою курінного. Тарас був гордий за старшого сина, а за молодшого — у нього боліло серце.

8 глава «Тарас Бульба» скорочено

З січі прийшла сумна звістка. Почувши про відлучення козаків на Запоріжжі зробили набіг татари. Побивши тих хто залишився куренях козаків і взявши їх в полон, вони викрали худобу і коней, а також забрали військову скарбницю. Козаки спішно зібрали раду, щоб вирішити проблему. Адже, якщо вони не поспішать на виручку, полонених татари продадуть в неволю. Кошовий вирішив зняти облогу Дубно і йти відбивати полонених і скарбницю. Але Тарас був проти цього плану. Він каже, що в обложеному місті теж є полонені козаки, яким загрожують тортури і смерть. Тоді вирішили, що частина козачого війська на чолі з кошовим отаманом йде виручати з татарського полону своїх товаришів і скарбницю, а решта, обравши тимчасовим отаманом, Тараса Бульбу продовжать облогу Дубно. Вночі частина козаків йде на пошуки татар. Після розставання козаки зажурилися, але Тарас велів розпакувати вино. Козаки випили за віру і Січ.

9 глава «Тарас Бульба» скорочено

У місті знову закінчилася провізія. Поляки пробували зробити вилазку за продуктами, але козаки перебили половину з них, інша половина повернулася в місто з порожніми руками. Євреї, скориставшись вилазкою, пробралися в табір козаків і дізналися про те, що частина козаків пішли на татар Цю новину вони тут же розповсюдили в місті. Поляки підбадьорились і почали готуватися до битви, вони вирішили зняти облогу, перебивши козаків. Тарас, бачачи пожвавлення в місті, став спішно готувати запорожців до бою. Він виголошує промову, яка надихає козаків. Страшна і жорстока була битва. Багато хороших козаків склали голови за віру і вітчизну. В цьому бою Тарас Бульба убив свого сина Андрія. «Я тебе породив, я тебе і вб’ю» — так сказав Тарас. Але навіть перед смертю Андрій шепотів ім’я своєї полячки. А ось хоробрий і чесний Остап потрапив у полон.

10 глава «Тарас Бульба» скорочено

У тій останній битві Тарасові теж добряче дісталося. Цілих два тижні він провів у гарячковому маренні. Йому дивом вдалося уникнути полону. Вірний товариш Товкач, чуть живого привіз Тараса в січ, навіть знайшов лекаріцу. Тільки через місяць Тарасові стало легше. Ось тільки на душі його було важко через Остапа. Та й в січі не все було в порядку. Всі кого він знав загинули або були полонені. І ті козаки що пішли з кошовим на татар, і ті хто залишився з ним під Дубно. Тарас так сумував про сина, що не витримав і вирішив дізнатися про долю Остапа. Він знайшов жида Янкеля і за 5 тисяч золотих умовив його відвезти до Варшави.

11 глава «Тарас Бульба» скорочено

Прибувши до Варшави, Янкель з Тарасом зупинилися у знайомих Янкеля. Бульба, сподіваючись, що знайомі Янкеля допоможуть влаштувати йому побачення з сином, просить їх про цю послугу. Тарас навіть сподівається влаштувати Остапу втечу. Переодягнувшись в багатий графський одяг, Тарас йде на побачення з сином. Підкупом і лестощами, їм з Янкелем вдається пройти до в’язниці, але навіть взявши гроші, охоронець підло їх обдурив і до Остапа не пропустив. Тоді Тарас вирішує йти на площу, щоб хоча б здалеку подивитися на сина. На площі, де проводилася кару, зібрався великий натовп народу. Всі чекали початку кари. Перед стратою полонених чекали жорстокі тортури. Остап мужньо переніс всі нелюдські муки. Тарас пишався стійкістю свого сина. І коли Остап перед смертю покликав батька, Тарас голосно відгукнувся на заклик сина. Тараса намагалися знайти в натовпі, але він благополучно втік.

12 глава «Тарас Бульба» скорочено

На боротьбу з польськими загарбниками піднялося все козацтво Сто двадцяти тисячне військо йшло на поляків. Серед цього війська був один полк. Самий добірний. Ним командував Тарас Бульба. Люта ненависть до ворогів рухала Бульбою. Козаки звільняючи міста, вішали зрадників. Поляки пробували укласти мирну угоду з козаками, обіцяючи їм повернення колишніх прав і переваг. Коронного гетьмана від смерті врятувало російське духовенство. Тільки перед християнською церквою схилили козаки голови. І погодилися відпустити поляків, взявши з них клятви забути колишні образи на козацьке воїнство і залишити на волі християнські церкви. Тільки Тарас Бульба не вірив клятвам поляків і закликав не вірити і інших козаків Але не прислухалися козаки до Тараса, підписали мирні умови. Тоді Бульба пішов з війська і повів свій полк. Поляки дійсно обдурили козаків і вбили отамана і багатьох полковників. А Тарас палив костела і поселення по всій Польщі, грабував багаті замки і кращі землі. Не врятуватися ні кому було від праведного козацького гніву, ні жінкам, ні дітям. Жорстокі поминки по Остапові справляв Тарас по всій Польщі. Самому гетьману Потоцькому королем було доручено розібратися з Бульбою. Десять днів йшли козаки від погоні і билися з польськими військами. Козаки прорвалися через польське військо, тільки Бульба повернувся шукати випавшу люльку. Тоді його і схопили. І присудили спалити Тараса живцем, на виду у всіх. Бульба загинув, але товариші його змогли піти.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *