“Іліада” короткий зміст

Іліада — поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів, і приписується Гомеру, найдавніша зі збережених пам’яток грецької літератури. «Іліада» є переробкою і об’єднанням численних сказань Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.

“Іліада” скорочено аудіокнига

Гомер “Іліада” короткий зміст

Гомерівська Іліада побудована на Троянському циклі міфів, що розповідає про десятирічну війну між захисниками міста Трої (або Іліона) і греками. Події спочатку відбуваються на Олімпі, потім переходять на землю. Події Троянського циклу міфів добре відомі всім грекам, тому Гомер на них лише натякає у своїй поемі. Сама ж “Іліада” розповідає тільки про один епізод десятого року війни під Троєю, що тривав 53 дні – це гнів наймогутнішого героя ахейського війська Ахілла.

Головні герої

• Агамемнон – цар Мікен, ватажок ахейців.
• Ахіллес – відважний ватажок греків, герой, напівбог-напівлюдина.
• Гектор – безстрашний троянський воїн, син Пріама.

-Одіссей, Аякс, Менелай, Діомед – відважні ахейські воїни, соратники Ахілеса.
-Патрокл – найкращий друг Ахіллеса.
-Пріам – імператор Трої.
-Еней, Паріс, Долон – відважні представники троянського війська.
-Елена – дружина Менела, викрадена Парісом і стала причиною Троянської війни.
-Андромаха – дружина Гектора.
-Зевс – бог Олімпу, який пообіцяв помститися троянцям за Ахілла.
-Фетіда – німфа, мати Ахілеса.
-Гера, Афіна, Посейдон, Гефест – боги, що підтримували ахейців.
-Артеміда, Аполлон, Афродіта, Арес – боги-соратники троянців.

Сюжет починається з того, що греки під верховним командуванням Агамемнона десятий рік поспіль тримають Трою в облозі після того, як була викрадена Єлена, дружина спартанського царя Менелая, троянським царевичем Парісом, сином царя Пріама. Під час розорення сусідніх областей була захоплена в полон дочка Хріса, жерця бога Аполлона, і віддана на відкуп Агамемнону.

Поема відкривається зверненням до Музи та викладом теми: нею є гнів Ахілла і власне жахливі наслідки цього гніву, що сталися з волі Зевса. Сама дія «Іліади» починається з приходу в ахейський (тобто грецький) табір Хріса, який пропонує викуп за дочку. Після грубої відмови Агамемнона Аполлон насилає на греків морову виразку. За ініціативою Ахілла, найхоробрішого з ахейських воїнів, скликаються збори, на яких оракул Калхант пояснює причину божественного гніву. Агамемнон погоджується відпустити полонянку за умови, що втрата буде йому відшкодована, і вимагає у відповідь на різкі докори Ахілла полонянку останнього — Брісеїду. Через це Ахілл відмовляється брати подальшу участь у боях. Спроба старого пілосського царя Нестора примирити розсварені сторони залишається безрезультатною. Збори перервано. Ахілл в гніві повертається у свій стан, де залишається в бездіяльності, Агамемнон повертає свою полонянку і відбирає у Ахілла Брісеїду. Мати Ахілла, морська богиня Фетіда, отримує від Зевса обіцянку, що ахейці будуть терпіти поразки до тих пір, допоки не відшкодують образу, завдану її синові.

Ця обіцянка викликає на Олімпі сварку між Зевсом та його дружиною Герою, покровителькою та заступницею ахейців (Книга 1). Зевс навіває Агамемнону неправдивий сон, в якому віщує перемогу над троянцями, і Агамемнон скликає збори всіх ахейців. Не будучи цілком впевнений у настрої війська, він вчиняє випробування: пропонує припинити війну і повернутися додому. Воїни негайно кидаються до кораблів, і лише Одіссей, важко переборюючи хвилювання, жорстоко побивши при цьому Терсіта, який завжди «ображав царів». Ахейці вишиковуються до бою, за цим слідує довгий перелік кораблів, племен та вождів грецького війська. Троянці, зі свого боку, виходять із міста під проводом свого хороброго Гектора, сина Пріама. За цим епізодом також слідує короткий перелік сил троянців та їхніх союзників (Книга 2).

Перед початком бою Паріс скликає найхоробріших ахейців на єдиноборство. Менелай кидається йому назустріч, і Паріс із страхом відступає перед ображеним чоловікомЄлени. Лише закиди Гектора змушують його повернутися назад. Умови єдиноборства були такими: Єлена залишиться за переможцем. Під час приготувань до двобою Єлена показує Пріаму зі Схейської вежі головних ахейських полководців — Агамемнона, Одіссея, Аякса, Ідоменея (сцена «Огляду зі стіни»). У єдиноборстві Менелай вже майже стає переможцем, але богиня Афродіта викрадає Паріса з поля бою і переносить в його чертог, туди ж вона приводить обурену Олену та змушує її підкоритися бажанням Паріса. Ахейці ж вважають Менелая переможцем і вимагають видачі Олени (Книга 3). Боги, ворожі Трої, незадоволені можливістю мирного завершення, і за намовою Афіни союзник троянців Пандар випускає у Менелая стрілу. Перемир’я таким чином було порушено, однак це створює у ахейців нову впевненість у кінцевій перемозі. Агамемнон обходить військо, підбадьорюючи воїнів перед новим боєм. Бій починається (Книга 4).

Особливою відвагою відрізняється ахейський воїн Діомед, якому допомагає Афіна: він вбиває Пандара та ранить богів-покровителів троянців Афродіту та Аресу (Книга 5). Троянці готові вже відступати, оракул Гелен, брат Гектора, спонукає його влаштувати ходу троянських жінок до храму Афіни із благанням про спасіння. Опис ходи і любовно оброблені сцени братанняДіомеда із троянським союзником Главком і прощання Гектора з дружиною Андромахою та сином Астіанактом — основні події Книги 6. Повернувшись на поле, Гектор вступає у двобій із Аяксом, який завершується нічим через настання ночі. Ахейці оточують свої кораблі муром та ровом (Книга 7). На другий день бою Зевс забороняє богам брати участь у війні. Троянці під проводом Гектора змушують ахейців відступити до кораблів. Спроба Гери та Афіни допомогти ахейцям викликає жорстокий гнів Зевса (Книга 8).

Вночі, за порадою мудрого Нестора, Агамемнон споряджає посольство до Ахілла, обіцяючи повернення Брісеїди, багаті дари, навіть руку своєї дочки, якщо той погодиться знову взяти участь у війні. Ахілл, що проводить час у грі на лірі, доброзичливо приймає послів, але ні майстерна красномовність Одіссея, ні сильна, щира та простомовна промова Аякса, ні розповідь старого наставника Ахілла Фенікса про аналогічну подію миніщини — гніві царя Мелеагра — не можуть змусити Ахілла змінити свого рішення (Книга 9). Діомед та Одіссей відправляються у нічну експедицію у троянський табір, дорогою захоплюють троянського вивідача Долона і вчиняють страшну різанину у таборі щойно прибулого союзника Трої фракійця Реса (Книга 10).

Триває третій день бою. Зевс посилає Ворожнечу, яка спонукає ахейців до бою. Блискучі подвиги Агамемнона, Діомеда, Одіссея не можуть зупинити наступу троянців, усі ці герої вже поранені. Навіть Ахілл втрачає спокій і посилає свого улюбленого друга Патрокла до Нестора. Старець просить Патрокла або переконати Ахілла вступити у бій, або надягти обладунки Ахілла, щоб принаймні налякати ворогів (Книга 11). Троянці продовжують наступ і вриваються за споруджений ахейцями мур (Книга 12). Зевс, вбачаючи поразку ахейців, ховає погляд від битви. Цим користується Посейдон, щоб надихнути ахейців. Воїн Ідоменей і обидва Аякси намагаються відбити натиск троянців (сцена «Битви біля кораблів», Книга 13).

Гера, отримавши від Афродіти пояс із любовними чарами, присипляє Зевса у своїх обіймах, тоді успіх переходить на бік ахейців («Омана Зевса», Книга 14). Прокинувшись, розгніваний Зевс змушує богів припинити будь-які спроби допомоги ахейцям, перевага знову переходить на бік троянців. Гектор руйнує мур, засипає рів і готується вже запалити кораблі, обороняється тільки Аякс (Книга 15). Несподівано Ахілл погоджується, щоб Патрокл одягнув його лати, але лише для того, щоб відігнати троянців від кораблів. Побачивши зброю Ахілла, налякані троянці відступають. Патрокл, порушуючи наказ Ахілла, жене їх далі до самих стін Трої, поранивши при цьому троянського воїна Сарпедона, сина Зевса, але беззбройний Аполлоном Патрокл гине від руки Гектора (Книга 16).

Навколо тіла Патрокла розгортається запеклий бій, в якому особливо відзначається Менелай. Але Гектор уже заволодів зброєю. Про перебіг подій посилають повідомити Ахілла (Книга 17). Ахілл впадає у розпач. Мати його, Фетіда, виходить з моря і обіцяє отримати від бога Гефеста нову зброю. Поки що Ахілл виходить неозброєним і одним лише голосом своїм відганяє троянців від тіла Патрокла. Настає ніч, Гефест виготовляє зброю для Ахілла (детально наводиться опис зображеного на щиті Ахілла, Книга 18). Ахілл і Агамемнон примирюються, Брісеїда повернена. Вона із Ахіллом оплакує тіло хороброго Патрокла. Ахілл кидається у бій, причому один з його коней віщує йому близьку смерть (Книга 19).

Зевс дозволяє богам вступити в бій, відбувається грізна сутечка за участю богів. Ахілл покриває поле тілами ворогів, але не зустрічає ще Гектора, йому зустрівся Еней, якому судилося царювати над троянцями. Посейдон рятує Енея від Ахілла (Книга 20). Водний потік Ксапер, загачений трупами, марно переконує Ахілла послабити наступ та навіть обрушуються на нього своїми хвилями. Ахілла рятує Гефест, запаливши потік (Книга 21). Зрештою троянці тікають у місто. На полі бою залишається один Гектор, який бажає, незважаючи на переконання близьких, воювати із супротивником, але з наближенням Ахілла його охоплює страх, і він тікає. Зевс зважує на терезах жеребки Ахілла і Гектора — жереб Гектора падає, заступник Аполлон залишає його. За підступно намовою Афіни Гектор, нарешті, приймає бій з Ахіллом і в цьому бою гине. Плач батька Пріама, матері Гекуби та дружини Андромахи про Гектора завершують Книгу 22. Душа Патрокла являється Ахіллу і вимагає якнайшвидшого поховання. Похорон та опис змагань, влаштованих Ахіллом на знак вшанування пам’яті героя змальовані у Книзі 23. Ахілл щоденно прив’язує тіло Гектора до колісниці і волоче навколо могили Патрокла. Одного разу вночі до нього з волі Зевса приходить Пріам із викупом і благає повернути тіло сина для поховання, Ахілл погоджується. Плачем за Гектором та його похованням завершується остання Книга 24.

“Іліада” скорочено по піснях

Події відбуваються у XIII–XII ст. до н. е., під час Троянської війни, у Стародавній Греції.

Пісня 1 
Відважний Ахіллес розгніваний, через небажання ахейського вождя Агамемнона повернути за винагороду вкрадену дочку жерця. Внаслідок цього Аполлон наслав на ахейців страшний мор.
Ахілес зажадав, щоб Агамемнон повернув дівчину батькові, і той погодився, але за умови, що Ахілес замість неї віддасть йому свою прекрасну наложницю. Ображений воїн поскаржився своїй матері, німфі Фетіді, на завдану образу, і та попросила Зевса покарати Агамемнона.

Пісня 2
Щоб стримати цю обіцянку Фетіді, Зевс послав Агамемнону оманливий віщий сон, згідно з яким той повинен очолити військо ахейців і опанувати «широкуличну Трою».

Агамемнон, що повірив сну, влаштував «зібрання старійшин». Він розумів, що після десятирічної війни армія ослабла і воїни хочуть повернутись додому. Завдяки Одіссею йому вдалося підняти бойовий дух війська, яке незабаром вийшло у море.

Тим часом у Трої цар Пріам дізнався про майбутній бій і висунув власну армію назустріч ахейцям.

Пісня 3

Від троянців вийшов уперед Паріс і запропонував найхоробрішому ахейцю виступити проти нього і позмагатися. Його противником став Менелай, і перед битвою обидві сторони домовилися, що переможець забере Елену та її багатство, а війна закінчиться.
Почалася битва між Парісом і Менелаєм – теперішнім та колишнім чоловіком Олени. Паріс зазнав поразки, але богиня Афродіта врятувала його від неминучої смерті. Агамемнон нагадав про умову цієї битви та вимагав видати Елену.

Пісня 4
На раді Зевса богами було вирішено, щоб війна продовжилася. Зевс відправив Афіну, щоб вона спровокувала троянців на порушення перемир’я. Богиня навіяла одному з воїнів думку вистрілити в Менелая, улюбленця Ареса.
Агамемнон, обурений таким зухвалим порушенням клятви, підняв своє військо. Почалася страшна битва, під час якої загинуло багато відважних воїнів.

Пісня 5
У цьому бою відзначився Ахейський герой Діомед, якому допомагала Афіна. Він убив чимало троянців, був поранений стрілою в плече, але завдяки Афіні зцілився і знову повернувся в бій. Переслідуючи Енея, Діомед поранив у руку богиню Афродіту, а потім і Ареса. Боги вирушили до Зевса, щоб поскаржитися на зухвалість того смертного.

Пісня 6
Коли ж запеклий бій між троянцями і ахейцями залишили боги, перевага сил була за ахейцями. Віщун переконав Гектора, щоб той наказав усьому своєму народу благати про допомогу богиню Афіну Палладу. Виконавши це, Гектор вирушив до Паріса і закидами змусив його знову повернутися на поле бою. Також він зустрівся з дружиною Андромахою, яка благала його відмовитися від участі у війні. Гектор заспокоїв дружину і нагадав, що війна – турбота чоловіка кожного, хто в Іліоні народився.

Пісня 7
Гектор і Паріс приєдналися до своїх воїнів. За порадою віщуна Гектор викликав на бій найхоробрішого ахейця. Ним став Аякс, який під час битви поранив Гектора, а потім збив його з ніг камінням. Воїни були готові битися до переможного кінця, але цьому завадило настання ночі. Агамемнон влаштував бенкет на честь відважного Аякса.

Тим часом троянці організували збори, де запропонували повернути ахейцям Елену та її багатство. Паріс висловив свою волю – залишити Елену, але повернути усі її скарби. Пріам передав це рішення ахейцям, а також прохання тимчасового перемир’я для поховання вбитих воїнів.

Пісня 8
Зевс скликав богів на збори і заборонив допомагати обом ворогуючим сторонам. З висоти Олімпу дивився він на битву, і потім кинув блискавку – ознаку швидкої поразки ахейців. Троянці, натхненні підтримкою Зевса, змусили своїх ворогів тікати. Гера і Паллада були обурені несправедливістю бога і хотіли допомогти ахейцям, але Зевс їх вчасно зупинив. З настанням ночі бій між ахейцями та троянцями був перерваний.

Пісня 9
Після поразки у битві ахейці були занепокоєні. У розпачі Агамемнон вирішив рятуватися втечею. Але соратники відмовили його від цього і порадили звернутися по допомогу до Ахілеса. Агамемнон погодився і відправив до Ахіллеса послів, однак жодному з них не вдалося вмовити його очолити ахейське військо.

Пісня 10
Після безсонної ночі Агамемнон та Менелай скликали всіх вождів і на спільній раді вирішили відправити розвідників до табору ворога. Виконати складне завдання погодилися Діомед та Одіссей. Тим часом Гектор також вирішив відправити шпигуна до ахейців, і ним виявився Долон. Діомед і Одіссей упіймали його, вивідали всі подробиці розташування троянського війська, а потім убили. Вони вирушили до табору Реза, вбили його та всіх його сподвижників, а також забрали кращих коней. До ахейців Одіссей та Діомед повернулися справжніми героями.

Пісня 11
Зі сходом сонця Зевс послав на поле бою Ворожнечу, і почалася чергова битва ахейців і троянців. Сили супротивників були рівні, але опівдні ахейцям вдалося розірвати ворожі ряди. Особливою мужністю відзначився Агамемнон, який вбив чимало троянських воїнів.

Пісня 12
Ахейці надійно зміцнилися за стіною, тоді як троянці вирішили розділитися на п’ять загонів та атакувати її з різних боків. Вкотре показавши себе безстрашним воїном, Гектор пробив ворота каменем, чим викликав втечу ахейців.

Пісня 13
У цій битві Зевс був на боці троянців, тоді як Посейдон вболівав за ахейців. Йому вдалося надихнути їх і допомогти відбити черговий напад Гектора. Перевага в битві опинялася то на одному, то на іншому боці, загинуло безліч воїнів.

Пісня 14
Гера, яка побажала допомогти ахейцям, вирішила перехитрити Зевса. Спокусивши його, богиня наслала на Зевса «глибокий сон». Цим скористався Посейдон, який надав значну підтримку ахейцям. В результаті Гектор виявився повалений каменем, і від вірної смерті його врятували соратники, які вчасно винесли його з поля бою. Натхненні ахейці благополучно відбили всі атаки троянців і звільнили свої кораблі.

Пісня 15
Прокинувшись, Зевс з подивом виявив втечу троянців і переможеного Гектора. Він зажадав пояснень від Гери, а потім передбачив долю Троянської битви, якщо не буде змито образу з Ахіллеса, як він раніше пообіцяв Фетіді. Зевс відкликав з поля бою Посейдона і направив Аполлона для допомоги Гектору. Відважному воїну знову вдалося відтіснити ахейців до кораблів.

Пісня 16
Патрокл вирушив до Ахілеса, якому скаржився на долю ахейського війська. Ахіллес зглянувся на нього і погодився допомогти відбити атаки троянців. Тим часом сили Аякса вже закінчувалися, і троянцям вдалося підступити до його корабля і підпалити його. Цієї миті з’явився Ахіллес зі своїми воїнами, які змусили троянців тікати й загасили судно. Патрокл переслідував воїнів, що тікають, безжально їх вбивав. Його жертвою мало не став і Гектор, але за допомогою Аполлона Гектор убив свого супротивника.

Пісня 17
Гектор хотів був забрати тіло Патрокла на загальну наругу, але Менелай почав завзято захищати його. Розгорілася страшна битва. Гекторові вдалося зняти обладунки Патрокла, що належали Ахілесу, перш ніж ахейці відвоювали його тіло. Менелай відправив гінця до Ахілеса, щоб повідомити про смерть Патрокла.

Пісня 18
Дізнавшись про смерть Патрокла, Ахіллес був у скорботі. Мати вирішила втішити його та пообіцяла дістати йому зброю, виготовлену самим Гефестом. Вона вирушила на Олімп, де вмовила Гефеста викувати для улюбленого сина зброю. Тим часом Ахіллес та інші ахейці з усіма почестями прийняли тіло Патрокла. Троянці, дізнавшись про появу Ахіллеса, вирішили відступити, але Гектор відмовився зробити це.

Пісня 19
На зорі Фетіда принесла синові зброю від Гефеста. Побачивши її, Ахілес вирішив негайно кинутися в бій, щоб помститися за смерть Патрокла. Він скликав ахейців на збори і прилюдно оголосив, що забув свій гнів заради праведної помсти. Агамемнон хотів було виправдатися перед ним і піднести багаті дари на честь примирення, але Ахіллес бажав лише одного – опинитися в бою. Коли він зійшов на колісницю, почув пророцтво Гери (що він мав загинути від руки могутнього бога та смертного чоловіка).

Пісня 20
Коли троянці та ахейці зустрілися у битві, Зевс закликав богів взяти участь у ній і допомагати тій чи іншій стороні на власний розсуд. Наближення богів до поля бою ознаменувалося громом, блискавками та землетрусом. Через явну участь богів у битві довгоочікуваний поєдинок Ахіллеса і Гектора так і не відбувся, оскільки їх усіляко оберігали небесні покровителі – Афіна та Аполлон.
Пісня 21
Ахілесу вдалося змусити троянців тікати. Він вибрав 20 юнаків в якості жертви вбитому Патроклу. Біля річки Ксанф він, палаючи жагою помсти, убив чимало троянських воїнів Пріам, побачивши з високої вежі втечу троянців, наказав негайно відчинити ворота, щоб урятувати їх.

Пісня 22
Усі троянці, за винятком Гектора, встигли сховатися за рятівною стіною. Батьки Гектора благали сина схаменутися і врятуватися, але він хотів битися з Ахіллесом. Зевс вирішив кинути жереб – кому з героїв залишитися живими. Пощастило Ахілесу, який у бою смертельно поранив Гектора списом. Бажаючи якнайбільше принизити ворога і після смерті, він прив’язав його тіло колісниці та потягнув.

Агамемнон приймає примирення, яке запропонував Ахіллес.

Пісня 23
Повернувшись до табору, Ахіллес віддав усі можливі почесті Патроклу, після чого влаштував похоронний бенкет. Уві сні до нього з’явилася душа покійного Патрокла, яка зажадала якнайшвидшого поховання, оскільки її не приймали в царство Аїда. Зі сходом сонця Ахіллес завершив обряд поховання і на честь друга влаштував різні військові та спортивні змагання.

Пісня 24
Завдяки заступництву богів Пріаму вдалося вмовити Ахілла повернути тіло вбитого ним Гектора. Він привіз його додому, де троянці віддали герою почесті, родичі оплакали його, а потім тіло спалили та поховали. Потім відбувся бенкет  в будинку великого Пріама. Так завершується остання книга.