“Лобо” характеристика героїв твору Сетона-Томпсона Лобо та Бланки допоможуть розкрити образи персонажів, визначти їх риси характеру, звички, зовнішність.
“Лобо” головні герої
1. Лобо – головний герой твору. Він розумний, сильний і гордий ватажок вовчої зграї. Відзначався хитрістю, обережністю та надзвичайною відданістю своїй супутниці Бланці. Його непереможність і здатність уникати пасток зробили його легендою серед скотарів. Після загибелі Бланки Лобо став уразливим і зрештою загинув від туги. Лобо символізує свободу, силу та відданість.
2. Бланка – біла вовчиця, єдина слабкість Лобо. Вона також була хитрою та сильною, але через необережність потрапила в пастку Сетона.
3. Ернест Томпсон Сетон – мисливець, натураліст і письменник, який поставив собі за мету впіймати Лобо. Спочатку він бачив у вовкові лише ворога, але згодом проникся повагою до нього. Після смерті Лобо усвідомив його велич і трагічність своєї перемоги. Сетон символізує розум і людське бажання підкорити дикий світ.
4. Скотарі – другорядні персонажі, які намагалися знищити вовчу зграю через втрати худоби.
Характеристика Лобо
Лобо був могутнім і досвідченим ватажком зграї сірих вовків, які спустошували долину Курумпо. Головна риса характеру вовка Лобо — це віддданість, хоча йому також притаманні сила, витривалість і кмітливість. Він був хитрим, обережним і мав надзвичайний нюх, що допомагало йому уникати пасток мисливців. За невловимий характер Лобо назвали “Володарем Курумпо”. Він не боявся людей, але добре розумів, що рушниця — це загроза, тому уникав будь-яких зустрічей з мисливцями.
Лобо мав свої звички: він дозволяв зграї їсти лише ту здобич, яку вони самі вполювали, і завжди залишав собі право першого вибору. Він гидував мертвечиною та отруєною приманкою, що ще більше ускладнювало завдання мисливців.
Зовнішність Лобо була примітною. Він був величезним вовком із могутньою статурою, сильними лапами та густою сірою шерстю. Його виття було впізнаваним і вселяло страх як серед пастухів, так і серед їхньої худоби.
Лобо мав особливе ставлення до Бланки, його почуття були щирими, він її любив. Без Бланки Лобо став слабшим, його розум затьмарив біль втрати. Лише через її загибель Лобо вдалося здолати: він не покинув її місце загибелі та потрапив у пастку мисливців.
Риси характеру Лобо: розумний та мудрий, сміливий, вдданий, сильний, хитрий, гордий. Але у кінці твору він сумний та зломлений, після втрати Бланки він втрачає волю до життя.
Характеристика Бланки з твору “Лобо”
Бланка – вовчиця білого кольору, була для Лобо найвірнішою супутницею. Вона була граційною, спритною та хитрою, що допомагало їй разом із Лобо уникати пасток мисливців.
Бланка була розумною, але одного разу вона не змогла передбачити підступність людей. Через свою необачність вона загинула.
Її загибель стала великою втратою для Лобо, адже він любив її більше за всіх. Після смерті Бланки він втратив пильність і не зміг більше чинити опір мисливцям. Їхній зв’язок був настільки міцним, що без Бланки Лобо не хотів більше боротися за життя.
Образ Бланки підкреслює контраст між силою Лобо і його вразливістю через любов.
