«Людина у футлярі» характеристика Бєлікова з оповідання Чехова допоможе визначити його риси характеру та зрозуміти поведінку.
«Людина у футлярі» характеристика образу Бєлікова
Бєліков – головний герой, “людина у футлярі” безглузда, нікчемна істота, він примудрився, проте ж, залякати ціле місто. Його боялися не лише в школі, а й по всьому у місті, через його вигляд. Образ Бєлікова має гротескно-алегоричні риси. Він уособлює собою закостеніння, омертвіння індивідуальності, майже повне зникнення людських почуттів.
Опис Бєлікова
«…Завжди, навіть у дуже хорошу погоду, виходив у калошах та з парасолькою й обов’язково в теплому пальті на ваті. І парасолька у нього була в чохлі, і годинник у чохлі… і ніж у нього був у чохольчику; і обличчя, здавалося, теж було в чохлі, бо він увесь час ховав його в піднятий комір… Одним словом, у цієї людини було постійне й нездоланне прагнення… створити собі, так би мовити, футляр, який би усамітнив його, захистив би від зовнішніх впливів… і давні мови, які він викладав, були для нього, по суті, ті ж калоші й парасолька, за допомогою яких він ховався від дійсності».
Життя Бєлікова — «футлярне»: «як би чого не вийшло». Усе в нього у футлярі — від речей до думок, поведінки та вчинків. Смерть для нього — здійснення найзаповітнішої мрії: він назавжди у футлярі, з якого ніколи не вийде.
Бєліков — не тільки людина-футляр, але й людина-циркуляр. Він боїться життя, ховається за всякими приписами та циркулярами, заборонами й правилами. «…Усілякі порушення, відхилення, відступи від правил засмучували його». Та найстрашнішим було те, що під його впливом й інші людини стали боятись: «Бояться голосно розмовляти, посилати листи, знайомитися. Читати книги, бояться допомагати бідним, вчити грамоти». Бєлікова не стало, але «скільки ще таких людей у футлярі залишилося, скільки їх іще буде!»
