“Майстер корабля” Яновський скорочено

Ю. Яновський “Майстер корабля” скорочено читати варто, щоб згадати сюжет та композицію твору.

Яновський “Майстер корабля” скорочено

І
Оповідач – літній чоловік 70-ти років. Він зазнав життя і тепер йому лишаються спогади. Тому він вирішив писати мемуари, не роман якийсь, а саме мемуари. Нехай читач спробує не загубитися в оповіді – вона буде саме такою, якою згадає історію життя мозок.

Він – То-Ма-Кі – Товариш Майстер Кіно. Це найвище звання кінематографіста. Він починав у кінематографі молодим, разом зі своїми друзями і вони робили перші кроки в кіномистецтві. Тепер він дивиться фільм “Біла пустеля” і радіє з того, чого зміг досягти кінематограф. Насправді це надзвичайний фільм, змісту якого оповідач навіть не береться передати – його треба лише бачити.

Він має двох синів – Генрі і Майка. Перший є письменником, насправді дуже хорошим, його твори дуже цінує оповідач. Другий – пілот, літає тепер десь над островом Ява. Дружина його померла і тепер раз на рік оповідач дістає з таємної ніші урну з її прахом для урочистості.

Мозок хоче згадувати, тому оповідач починає свою розповідь.

ІІ
До кінофабрики оповідач приїхав молодим. Він оселився в готелі і перші дні життя в Місті (в описі чітко вимальовується образ Одеси 20-х років ХХ ст.) досліджував його. Найбільше він любив море. Годинами гуляв біля нього, заворожений його міццю і силою. Його приїзду на кінофабрику мало хто помітив. Він був новим редактором, але не новачком у справі кіно, з кіномистецтвом він був уже добре знайомий.

Директор наказав “приструнчити” режисерів (а їх тоді було сім) кінофабрики і редактор (оповідач) почав писати конституцію. Написав її за тиждень.

ІІІ
Молодий редактор відвідав балет. Так, до цього він взагалі не любив його, але ця вистава “Йосиф Прекрасний”, а головне – героїня, дружина фараона Тайях полонила його. Усю виставу він не міг відвести від неї очей, милувався її красою і грацією.

Увесь наступний тиждень редактор працював над фільмом. Це був його перший сценарій. Тепер же він сидів на кінофабриці з режисером і разом вони переглядали і скручували плівку. Це був перший фільм режисера. Розмова зайшла за кіно і ролі сценариста і режисера при зйомці фільму. Режисер доводив, що він має право на своє бачення сценарію, тому деякі епізоди він забирав геть, а деякі додав нові.

Редактор доводить, що режисер має слідувати сценарію. Подумки він зауважує, що завтра шматок фільму (з-за якого власне і почалась суперечка) все одно буде вирізано – Директор обов’язково погодиться з ним. Врешті пізня година і настає час йти додому. Обходячи знімальні павільйони редактор знайомиться з Професором, художником і консультантом з постановки фільмів. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Разом вони застають суперечку між режисером й оператором. Першому не подобаються декорації, другий же обіцяє знімати лише акторів. Професор обурюється, адже він чимало часу витратив на постановку декорацій. Суперечка затухає спільними зусиллями і герої розходяться.

IV
Оповідач сам обирає з чого почати свої мемуари, тому починає саме з моменту написання молодим редактором конституції.

Він сидить на березі моря. Холодно, але він не відчуває холоду, він милується красою моря. Помічає неподалік Директора. Він колись був моряком і служив на крейсері “Ісмет”, який наганяв страху на усі кораблі, що плавали їхнім морем. Вони розставляли міни (тоді саме йшла війна), але ненавиділи цю роботу. Один необережний рух міг коштувати не тільки власного, але й життя усіх на крейсері. Особливо ж небезпечно було розставляти міни в темряві.

Редактора викликають до Директора. Він приймає його картину і редактор з цього дуже радий, ба – він пишається собою. Та Директор попереджає, що попереду багато роботи. Разом вони сідають дивитися фільм.

V
Редактор розповідає про свого найкращого друга Сева. Він художник. Поставив одну невеличку комедію і з успіхом провалився! Тепер він приїхав у Місто і збирається ставити нову картину.

Редактор заходить до режисера і застає його з жінкою. Тою жінкою виявляється Тайях і редактор поспішно йде від режисера. Він приходить до Сева. Друзі раді бачити один одного і діляться останніми новинами. Сев таки збирається ставити ще одну картину.

Разом вони повертаються в номер режисера і знайомляться з Тайях. Сев і редактор роблять їй компліменти за танець, який вона виконувала під час вистави. Жінка задоволена. Вона почувається особливою поряд з ними. Сев ділиться своїми планами з редактором щодо майбутнього фільму. Тайях сидить поміж ними.

VI
Сев з редактором вирушають в неділю до моря. Вони як юнаки швидко і безтурботно збігають по сходах до моря. Знайомий рибалка бере їх у свій човен і увесь день вони обговорюють новий фільм Сева. Редактор хвалить його ідею і підтримує усі починання свого друга. Вони засмагають і говорять про жінок, зокрема і про Тайях. Зізнаються один одному, що люблять її. Але вона втомилась від кохання, то ж вони вирішують просто бути її добрими друзями. Ввечері повертаються додому і в порту зустрічають Тайях.

Усі втрьох вони врятували матроса, що його принесло море. Він назвався Богданом і знепритомнів. Його відігріли і влаштували на ніч. Тайях була дуже задоволена з такої пригоди. Сев сказав, що це дуже хороший початок для його фільму.

Редактор провів Тайях до номера. Вона запрошувала його їхати з нею в Італію до родичів, та він відмовився.

VII
Починаються приготування до зйомок фільма Сева. Він шукає корабель, придатний до зйомок. Йому не потрібен звичайний дубок “Тамара”, він хоче щось краще, щось величніше. Тим часом на кінофабриці стається прикрий випадок – під час зйомок помирає дитина. Директор роздратований.

Назначений день відя’їзду Тайях.

VIII
Лист Майка татові.

Майк не застав тата вдома. Він, щоб зігрітись, спалив одну з книжок, що стояла у батька на столі. А ще ненароком розтрощив один стілець. Та щоб вгамуватись він узявся до читання рукопису (мемуарів). Він зауважує, що думками батько ще дуже молодий. Ледь не молодший за нього. Йому страшенно подобається історія з Севом і Тайях.

Невже вона – це його мати? Навіть дивно про таке думати. Значить з Севом тато мав ворогувати? Чи Тайях помирила їх? Врешті, море. Воно всюди! Воно хлюпочеться на кожній сторінці і поза ними. Книга просто повна морем! І це чудово. А Богдан? Чи це не той, якому встановлено пам’ятник на бульварі? Цікаво все-таки чим закінчиться ця історія. Останній розділ Майку особливо сподобався. Нехай тато продовжує писати так як написав його. А тепер пора прощатись.

IX
Богдан розповідав свою історію. Його витягли після чергового бунту. І дивним є те, що цього разу (а бунтував він часто) він постав проти шлюбу. Богдан працював у румунського рибалки. Його покохала дочка цього рибалки Ґанка. Врешті Богдан ніколи не відмовлявся від жіночої уваги, тому вони скоро почали проводити час разом. Та згодом Ґанка набридла йому. Він сказав, що одружений і взагалі мусить скоро вертатись додому. Тому після цієї розмови Ґанка скинула його з човна. Так його й знайшли редактор з товаришами.

А до румунського рибалки він потрапив ось яким чином. Він був у Таборі. Сам туди прийшов, бо знав, що усіх табірних відправлять додому. Та перед цим Богдан провів декілька місяців в таборі. Коли їх відправили додому, то пливли вони старим бригом. Було страшенно нудно і важко. Богдан мав на кораблі власного ворога – безвухого китайця. Окрім цього він помітив, що на нього з каюти позирає молода капітанова дочка. Богдан зробив усе, щоб сподобатись їй. Врешті вона вийшла до нього.

Розговорившись, вона зізналась, що вони пливуть не додому. Богдан зрозумів, що вони пливуть на південь. Матроси на кораблі підняли бунт, за головного був Богдан. Він взяв в заручники капітанову дочку і погрожував капітану, вимагаючи повернути додому. Та під час бунту капітан втік, залишивши дочку. Матроси вже мали вертати додому самотужки, як у їхній корабель поцілив з гармати інший. Бриг почав тонути. Богдан врятувався разом з дівчиною. Декілька днів вони дрейфували в морі. Так його і знайшов румунський рибалка. Дівчина, мабуть, загинула.

Лист від Тайях

Вона пише, що почуває себе чудово в Італії. Тітка видужала і вони щодня виходять в море на човні. Вона танцювала двічі і отримала чимало подяк і оплесків. Тут вона почуває рівновагу і спокій, навіть якусь апатію. Вона передає привіт Севові і дуже рада за його фільм. Можливо вони ще побачаться, та вона непевна. Бажає редакторові успіхів і надсилає листівку з Генуї.

X
Великою компанією сиділи в кав’ярні: Сев, редактор, Богдан, хазяїн кав’ярні, рибалка, хазяїн трамбака і шхуни і троє дівчат: Поля, Муха, Стелла. Хазяїн кав’ярні запропонував розповісти про своє минуле. Та першим взяв слово Богдан. Почались розмови про майбутній корабель для зйомок у фільмі Сева. Думали де взяти саме такого, як уявлялось Севові. Кожен висував свої пропозиції. Хазяїн кав’ярні приніс кави. Сев почав змальовувати картини з фільму.

Він уявляв морську школу на високому березі. Одного дня юнаки з цієї школи побачили в далині бухти як один корабель потопив іншого. Вони швидко поспішили на поміч. Першим урятували моряка з дівчиною (себто, Богдана). Богдан підхоплює оповідь і починає свою (моряка) історію.

Він народився, забравши життя своєї матері. Усе життя він намагався втопитися, та це йому щоразу не вдавалося. Малим він ледь не втопився в калюжі. Підлітком зробився моряком. Він дуже потерпав від безвухого китайця, тому вирішив втекти з корабля. На Філіппінах він хотів залізти на інший корабель, але його вдарили по голові і він впав у воду. Прокинувся він на кораблі, що йшов на південь. Вони йшли до острова Пао. Нарешті дібрались острова…

В цей момент хазяїн кав’ярні попередив дівчат, щоб ті забирались. Прийшла міліція перевіряти документи. У Богдана їх не було, тому його забрали з собою.

XI
Лист від Тайях. Пише спочатку з Мілана, а потім з Берліну.

Розповідає про одну пригоду, яку може довірити лише йому, оповідачеві. Вона подорожувала околицями Мілана з своїм другом, гарним і до останнього дурним. Та от вона побачила того, від кого в неї швидше забилося серце. Це був якийсь гарний італієць. Вона довго не зводила з нього очей, була біля нього впродовж усієї екскурсії і він звернув на неї свою увагу. Вона відіслала геть свого друга і залишилась зі своїм італійцем.

Вони гуляли собором Дуомо і вирішили зустрітись пізніше ввечері. Та вона випадково переплутала слова і замість італійського вдома сказала українське. Вочевидь він подумав, що вона має на увазі зустріч біля собору Дуомо. Вона поїхала на таксі шукати його біля собору, та було надто пізно. Вони так і не зустрілись. Ця пригода надзвичайно  схвилювала Тайях. Вона більше нікому не розповість про неї, тільки редактору.

XII
Редактора викликав до себе Директор. Сьогодні приїздить комісар закордонних справ, а завтра вранці на крейсері – турецький міністр. Буде нарада. Потрібно все зафільмувати і долучити плівку до угоди, що її буде укладено. Почались приготування. Редактор повідомив Директору, що вони будуватимуть для фільма Сева власний корабель. Директорові ця ідея не сподобалась і він запропонував узяти щось у морської школи, та у них всі човни були зайняті.

Ввечері компанія знову зібралась у кав’ярні. Розповідав хазяїн корабля. Коли він був молодим, то кохав одну дівчину, дочку контрабандиста. Та одного разу її підстрелили. Вона покликала його до себе і разом вони провели останні миті її життя. Після цього він пішов в монастир. Він був там наймолодшим, тож уся важка робота дісталась йому. Спочатку йому було добре і спокійно, та згодом туга взяла його. Він почав думати про втечу і одного дня таки втік морем.

Наступною стала розповідати Поля. Коли вона була дівчиною, то кохала чоловіка з військовополонених. Вони були разом довго і вона вже хотіла мати від нього дитину. Він зізнався, що у себе на батьківщині сидів у в’язниці, а до полону пішов за власним бажанням. З часом він почав тужити за своїм домом і згодом втік, залишивши Полю саму.

Рибалка, послухавши її історію, вилаяв її. Сев вимагав рибалку попросити в Полі пробачення, але той затявся. За це Сев і хазяїн трамбака побили рибалку і викинули геть. Виходивши з кав’ярні редактор з Севом помітили Богдана. Виявилось, що його випустили і з радощів він напився так, що ледве доліз до кав’ярні.

XIII
Зустріч комісара закордонних справ і турецького міністра пройшла успішно. Редактор керував процесом зйомки. Все було знято саме так, як було заплановано. В перерві між зйомками він приїхав на кінофабрику, перевірив відзняту плівку, зустрівся з Севом. Той знімав разом з Богданом для свого фільму. Богдан попередив редактора, що Сев може бути небезпечним через ревнощі до Тайях.

Пізніше, вдень, редактор зустрівся з Тайях і повідомив, що сьогодні увесь день зайнятий і буде вільний тільки після десятої. Після цього продовжились зйомки. Ввечері редактор повністю був зайнятий монтажем. Нарешті фільм був готовий і редактор особисто доставив його адміністратору кінофабрики.

Ввечері редактор поїхав до Професора. Він також застерігав його, але від Тайях – йому не подобалась ця дівчина і він вважав її вертихвісткою. Професор порадив редактору декілька книг з кораблебудування – йому вони зараз якраз згодяться. Додому редактор повертався через порт. Він помітив дві фігури, що йшли за ним. Перша напала на нього з ножем. Він встиг вкусити нападника за руку, та цим тільки ще більше розлютував його. Відчув, що його поранено в бік. Побачив, що друга фігура – то Богдан і він кинувся на нападника.

XIV
Професор написав розлогий опис того, як потрібно робити корабель. Він вказав все до дрібниць. Особливу увагу він приділяв дереву, з якого потрібно було робити корабель. Зауважував, що потрібно підібрати деревину, зрубану восени чи взимку, але ніяк не навесні – тоді дерева саме пускають сік і стають непридатними для корабля. Професор вказав, що потрібно брати сосну і дуба, трохи додати тисового дерева і бука. Вказав як потрібно робити мачти. Додав, що необхідно зробити з горіхового дерева майстра корабля – сильного вовка, хитрого лиса чи дужого ведмедя, того, хто вказуватиме кораблю путь.

XV
Редактор приходить до тями в палаті. Поряд лежить Богдан – він одержав два поранення. Він одразу ж кидає підозри на Сева – мовляв, він приревнував і вирішив попередити конкурента. Редактор все заперечує. Він не вірить, що його кращий друг здатен на таке. Богдан говорить, що це легко можна перевірити. По-перше, нападник – лівша. По-друге, редактор вкусив його за руку, а значить повинен лишитись шрам.

Приходять міліціонери і запитують чи є якісь підозріння. Редактор наказує очима Богдану мовчати. Приходить Тайях. Їй прикро через те, що сталось з редактором. Богдан намагається її “вколоти”, вказати на її вину, але редактор змушує його мовчати. Приходить Сев. Виявляється, що він лівша. Богдан тріумфує. Тепер він не сумнівається, що нападник Сев. Редактор не може в це повірити і втішає себе думкою, що йому майже байдуже до цього. Сев розповідає ще один епізод зі свого фільму.

Сев з Тайах в цирку. Дівчина захоплено спостерігає за тваринами й гімнастами. Проте на душі в неї тяжко. Вона ділиться своїми почуттями з Севом.

XVI
Будують корабель для зйомок. Робота кипить. За усім наглядає Професор. Приходить Тайах і просить дозволу у Професора, що саме спостерігає за будівництвом, побути на кораблі і послухати море.

Лист від сина Генрі, письменника.

Йому страшенно подобається Богдан, він вважає його великим оптимістом. Дівчина ж – одна на мільйон. Іншої такої немає. Здається, вона повинна бути з Богданом. Нехай вони наприкінці твору візмуться за руки або поцілуються, так, нехай краще поцілуються. Море у творі неперевершене! Насправді море чути всюди і це надзвичайно прекрасно. Особливо ж подобається Генрі записи Професора щодо будови корабля. Вони настільки захопливі! Ну що ж, пора прощатись.

XVII
Корабель для зйомок спущено на воду. Редактор з  Богданом не застали цього моменту, але тепер вигрівались на палубі. До них приєднався Сев. Він радо привітав друзів. Богдан попросив принести колоду з горіхового дерева – хотів вирізьбити з нього майстра корабля. Та за діло взявся Сев. Він різьбив недовго, оскільки згадав, що його чекають на кінофабриці.
Скоро після Сева прийшла Тайях, а Богдан заходився різьбити майстра корабля. Тайях запитала його що саме він різьбить. Богдан відповів, що матимуть найкращого майстра корабля і почав розповідати історію.

Коли він був біля острова Пао, то познайомився з молодою яванкою, дочкою вождя. Її звали Баджін. Вона була першим коханням Богдана. Одного вечора вони лишились удвох, та Богдан почув якесь шарудіння на кораблі свого господаря і пішов перевірити. Виявилось, що безвухий китаєць намагався його спалити. Богдан почав битися зі своїм давнім ворогом, але китаєць хитрістю мало не заманив його в вогонь. На допомогу прийшла Баджін. Разом вони викинули катайця за борт, а вогонь погасили.

Після цієї історії Тайях сказала, що чує дим. Чоловіки вмовляли її, що це лише здається, враження від історії впливають. Але вона все одно пішла в трюм перевірити. Якраз в цей момент прибігла Поля і повідомила, що дізналась про те, що в трюмі закладено ґніт, який, догорівши, має спалити весь корабель. Разом жінки знайшли його і погасили.

Минуло ще трохи часу. Корабель був готовий. Богдан вирізав з дерева майстра корабля – свою бронзову Баджін.

XVIII
Святкували завершення корабля. Виголошували тости. Посеред загальної веселості Сев запропонував Тайях обрати когось одного. Вона не хотіла обирати і вирішила просто піти. Вона попрощалась з Севом і редактором і пішла геть.

Врешті Сев з редактором піднялись на палубу подихати повітрям. Тут редактор і перевірив чи є у нього на руці шрам. Але ніякого шраму не було. Вони стояли і на насолоджувались ніччю, коли почули як хтось вдирається на корабель. То був рибалка, якого побили за лайку над Полею. З розмови з його спільником редактор зрозумів, що саме він напав на нього й Богдана. Та тепер вони з Севом застали нападників зненацька. Почалася бійка. Редактор бився з одним, а Сев з іншим. Розбили ліхтаря і на палубі стало зовсім темно. Врешті нападників було викинути за борт.

Прийшов Богдан. Він був веселий. В темряві не помітив побиття Сева і редактора. Він увесь час провів з Тайях. Чути було як вони сміялись. Богдан помітив, шо розбився ліхтар і поліз в трюм по новий.

XIX
На цьому оповідач завершує свої мемуари. Осінь і зиму переносив він свої спогади на папір. Тепер літо і йому варто відпочити.

До нього приходить син Генрі, щоб дочитати його мемуари. В цей момент з радіотелефону чути Майка, він співає пісню про капітана. Таким чином вся родина в зборі.

Автор переказу: cup_of_flowers

Ю. Яновський “Майстер корабля”. Аудіокнига скорочено (детальний переказ)