Образ Миколи з “Наталки Полтавки” — втілення патріотизму українського народу. Характеристика Миколи з цитатами допоможе визначити його риси характеру та розкрити його образ.
“Наталка Полтавка” характеристика Миколи
Микола – “сирота без роду, без племені, без таланту і без приюту”.
Риси характеру Миколи
- безталанність і здатність до співчуття;
- доброзичливість і прихильність;
- волелюбність і оптимістичність;
- патріотизм і мужність;
- відвертість і життєрадісність;
- працьовитість і чесність;
- здатність протистояти труднощам.
Микола — сирота-бурлака, чесний, працьовитий, завжди бадьорий і дотепний. Напротивагу Петрові Микола — відчайдух, він ніколи не впадає у розпач і має тверду вдачу. Миколу приваблює історичне минуле його предків, захоплює хоробрість і відвага. Він мріє податися на Тамань до чорноморців, бо любить козаків. До того ж він весельчак і співун, у п’єсі Микола виковує гарні патріотичні пісні. Микола вміє підмітити в людях і явищах потворне, викривлене і показати його в смішному освітленні.
Дотепи і жарти Миколи на адресу «начальства» колючі і в’їдливі. Але коли вони стосуються симпатичних йому людей, то стають доброзичливими, співчутливими, прихильними. Теплий гумор Миколи пом’якшує трагічність становища, коли Наталка і Петро, зустрівшись після довголітньої розлуки, виявляють, що не можуть з’єднати свої долі, що мусять назавжди розійтися. Але нотки глибокого і щирого суму скривдженої «сильними світу» трудової людини тужно звучать у голосі Миколи тоді, коли він, поділяючи тяжкі почуття і переживання Петра, каже: «О братику! (бере Петра за руку). Знаю я, як тяжко бути сиротою і не мати містечка, де б голову приклонити». Та природжена життєрадісність і оптимізм швидко беруть гору над сумними настроями
Микола близько бере до серця горе Петра і прикладає всіх зусиль, щоб допомогти Наталці і Петрові з’єднатися. Своїм оптимізмом він намагається підбадьорити Наталку, коли вона подала рушники возному, розвіяти її тугу, сповнити надією на щасливе майбутнє з коханим: «Так, Наталко! Молись богу і надійся од його всього доброго. Бог так зробить, що ви обоє незчуєтесь, як і щастя на вашій стороні буде».
Найсильніше почуття в Миколи — прагнення до особистої волі, прагнення позбутися залежності від багатіїв. Його мрії не обмежуються бажанням мати сім’ю, власну хату, господарство. Він прагне волі, хоче незалежного життя. Єдиним місцем, де бідна людина могла почувати себе хоч відносно вільною, в той час були причорноморські степи, куди й направляється Микола. Але він любить свій поневолений край, пишається тим, що його рідна Полтава благоустроюється: «…вулиці застроюють новими домами, то кришки красять, то якісь пішоходи роблять…— аж дивитися мило».
В образі Миколи Котляревський виразив протест народу проти несправедливого соціального устрою, та відтворив патріотизм українського трудового народу.
“Наталка Полтавка” цитатна характеристика Миколи
· «Один собі живу на світі, як билинка на полі, сирота — без роду, без племені, без таланту і без приюту».
· «Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негідніші од мене. Люблю я козаків за їх обичай!»
· «Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити. Тілько там треба утаїти, що я письменний; та се невелика штука. І дурнем не трудно прикинутись».
· «Знаю я добре, як тяжко бути сиротою і не мати містечка, де б голову приклонити».
· «Правда, хороша і розумна, а до того і добре, тілько не багата».
· «От такові наші полтавці! Коли діло піде, щоб добро зробити, то один перед другим хвастаються».
І. Котляревський “Наталка Полтавка” аудіокнига скорочено
Дякую велике:D