Розділ 31. Фікс подає руку допомоги
Ауда зі сльозами на очах кидається до Фоґґа — її почуття до нього вже очевидні. Проте Фоґґ, залишаючись незворушним, лише запитує, коли через форт пройде наступний поїзд. Зараз він відстає від графіка на двадцять годин.
Фікс, який за проханням Фоґґа залишився з Аудою, пропонує несподіване рішення. Він знає американського погонича на ім’я Мадж, який має санний екіпаж із вітрилом і може довезти їх до Омахи. Там вони зможуть пересісти на поїзд до Нью-Йорка.
Фоґґ погоджується. Усе швидко організовують, і вже за кілька годин група мчить засніженими рівнинами, обганяючи вовків і борючись із крижаними вітрами. Мадж жене санчата щосили, адже Фоґґ пообіцяв йому щедру винагороду.
Нарешті вони дістаються Омахи, звідки потягом вирушають до Чикаґо, а потім — до Нью-Йорка. Настає 11 грудня. До завершення парі й повернення до Лондона Фоґґ має всього десять днів.
Розділ 32. Філеас Фоґґ стає піратом
У Нью-Йорку група дізнається, що щойно пропустила корабель “Чайна”, найшвидший лайнер до Ліверпуля, — вони запізнилися на сорок п’ять хвилин. Проте Фоґґ не втрачає самовладання. Тієї ночі він спокійно відпочиває в готелі Сент-Ніколас, тоді як Ауда, Паспарту й Фікс не можуть заснути від розпачу.
Наступного ранку Фоґґ вирушає до порту й знаходить судно “Генрієтта”, що вирушає до французького Бордо. Капітан судна, Ендрю Спіді, відомий своєю впертістю, відмовляється брати пасажирів навіть за великі гроші.
Фоґґ пропонує спершу купити квитки для себе й супутників, потім — орендувати судно, а згодом і викупити його повністю. Нарешті капітан погоджується, коли Фоґґ пропонує сплатити високу суму за кожного члена екіпажу.
Фікс, похмурий і спустошений, міркує, скільки ж із “вкрадених” грошей у Фоґґа ще залишилось, і теж сідає на борт.
Розділ 33. Детектив Фікс розставляє пастку
Під час плавання на “Генрієтті” Фоґґ іде на рішучий крок: він замикає капітана Спіді в каюті та наказує екіпажу змінити курс із Бордо на Ліверпуль. Матроси попереджають, що запасів вугілля не вистачить для такого переходу, але Фоґґ наказує палити все, що є.
Коли запаси палива закінчуються, Фоґґ звільняє Спіді й пропонує йому продати корабель, щоб використати його дерев’яні частини як паливо. Розлючений капітан називає Фоґґа піратом і відмовляється, заявивши, що корабель коштує понад 50 000 доларів.
Фоґґ спокійно відповів, що дасть йому 60 000.
Від несподіванки Спіді миттєво погоджується й називає себе “найщасливішим моряком на світі”.
Після того як останні дерев’яні дошки згорають у топці, судно прибуває до ірландського порту Квінстаун. Звідти Фоґґ із супутниками вирушає до Ліверпуля через Дублін.
Щойно вони ступають на англійську землю, Фікс дістає ордер на арешт і, нарешті маючи законну підставу, схоплює Фоґґа за звинуваченням у пограбуванні Банку Англії.
Розділ 34. Нарешті — назад до Лондона!
До завершення строку парі лишається менше доби. Якщо Фоґґ не прибуде вчасно, він програє.
Паспарту картає себе за те, що не розповів про Фікса раніше, а Ауда, хоч і схвильована, відмовляється вірити, що Фоґґ — злочинець.
Тим часом сам Фоґґ спокійно сидить у своїй камері, дивиться на годинник і терпляче чекає.
О 2:33 по обіді з’являється Фікс — тепер уже з новиною, що справжнього злочинця впіймали три дні тому. Він звільняє Фоґґа.
Фоґґ, не промовивши ні слова, вдаряє Фікса і негайно вирушає, щоб упіймати найшвидший потяг до Лондона.
Він прибуває до міста о 20:50 — на п’ять хвилин пізніше, ніж потрібно, щоб виграти парі.
Розділ 35. Сумне повернення додому
У своєму будинку Фоґґ сидить у повній тиші, охоплений розпачем. Він програв.
У нього залишилося лише кілька банкнот — решту грошей уже готують до переказу для сплати парі.
Наступного ранку, о 11:30, він не йде, як завжди, до Реформ-клубу, а залишається вдома.
Фоґґ вибачається перед Аудою за те, що привіз її до Англії, не маючи тепер коштів, аби піклуватися про неї.
Ауда, у свою чергу, вибачається перед ним: якби не її порятунок, можливо, він устиг би вчасно.
Вона запитує, чи має він друзів або родичів, які могли б допомогти. Фоґґ відповідає, що в нього немає нікого.
Тоді Ауда відважно запитала його, чи не хотів би він мати і друга, і рідну душу, якщо вона стане його дружиною.
Фоґґ, уперше за весь час, проливає сльозу й тихо каже, що любить її. Він одразу домовляється, щоб їх одружив преподобний Вілсон наступного дня.
Розділ 36. Добре ім’я відновлене
Дія переноситься до Реформ-клубу. У вітальні зібралися джентльмени, які стежать за годинником, обговорюючи, чи встигне Фоґґ повернутися, щоб виграти парі.
Годинник показує 8:45 вечора, 21 грудня.
У ту ж мить двері відчиняються, і з’являється Філеас Фоґґ.
Розділ 37. Щасливий кінець
З’ясовується, що Паспарту, якого Фоґґ відправив до преподобного Вілсона домовитися про весілля, дізнався приголомшливу річ:
насправді сьогодні — 20 грудня, а не 21-ше!
Через те, що Фоґґ подорожував на схід, перетинаючи всі часові пояси, він виграв один день, але не врахував цього.
Паспарту, ледве дихаючи від збудження, прибігає додому о 8:40 вечора й вигукує, що до закінчення строку лишається п’ять хвилин.
Фоґґ миттєво вибігає й встигає до Реформ-клубу буквально за секунди до 8:45.
Він виграє парі.
Подорож, утім, коштувала йому 19 000 фунтів стерлінгів. Із решти тисячі Фоґґ половину віддає Паспарту, половину — Фіксу, якого він великодушно пробачає.
Фоґґ також наказує Паспарту оплатити зі своєї частки рахунок за газ, щоб той засвоїв урок уважності.
Ауда запитує, чи він досі хоче одружитися з нею тепер, коли знову став багатим. Фоґґ відповідає, що так, звісно, адже саме її пропозиція одружитися привела до відкриття, що вони були на день попереду.
Повернувшись додому, Паспарту жартує, що Фоґґ міг би обійти Землю навіть за сімдесят вісім днів.
Тоді Фоґґ усміхається й каже, що тоді він ніколи б не зустрів Ауду.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.



