Павло Тичина біографія в датах (хронологічна таблиця) розповість детально про життя та творчість відомого українського письменника.
Павло Тичина хронологічна таблиця (коротка)
23 січня 1891 – народився у с. Піски Чернігівської губернії.
1897 – почав навчання у земській початковій школі.
1900-1907 – навчався в Чернігівському духовному училищі.
1906 – написав перший вірш «Сине небо закрилося».
1907-1913 – навчався в Чернігівській духовній семінарії.
1912 – вперше опубліковано його вірш «Ви знаєте, як липа шелестить».
1913-1917 – навчався у Київському комерційному інституті (економічний факультет).
1914-1916 – Працював у редакції журналу «Світло», згодом в Чернігівському статистичному бюро.
1917-1918 – працював у газеті «Нова Рада», та в журналі «Літературно-науковий вістник».
1918 – опублікував першу збірку поезії – «Сонячні кларнети».
1920 – випустив збірку “Плуг”
1923 – переїхав до Харкова, вступає до літературної організації «Гарт».
1923-1934 – працював співредактором журналу «Червоний шлях».
1927 – став членом організаії ВАПЛІТЕ.
1934 – переїхав до Києва, де оселився в будинку письменників Роліт.
1941 – письменника з родиною було евакуйовано до Уфи у зв’язку з початком війни.
1943-1948 – Міністр освіти УРСР.
1953-1959 – Голова Верховної Ради УРСР.
16 вересня 1967 – життя поета обірвалося.
Павло Тичина хронологічна таблиця (детальна)
Дата | Подія |
---|---|
23 січня 1891 | Народився у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти», в сім’ї було 13 дітей. Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. |
1900-1907 | Навчався в Чернігівському духовному училищі. Став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова |
1906 | Починає писати, перший вірш – «Сине небо закрилося…» |
1907-1913 | Навчався в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада». |
1912 | «Ви знаєте, як липа шелестить» |
1913-1914 | Працював у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. Вийшли три оповідання — «Спокуса», «Богословіє», «На ріках вавілонських». |
1913-1917 | Навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчив його. |
1916-1917 | Помічник хормейстера в українському театрі М.К.Садовського. |
1918 | Закінчив першу книгу поезій «Сонячні кларнети» |
1920 | Подорожував із капелою К.Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. «Замість сонетів і октав». Збірка «Плуг». |
1921 | «В космічному оркестрі» |
1923-1934 | Співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої Спілки пролетарських письменників України «Гарт». Поема-симфонія (чи віршована трагедія) «Сковорода», створює поему «Прометей». |
1924 | «Вітер з України» |
1926 | Взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ. |
1929 | Дійсний член Академії наук Української РСР |
1931 | Збірка «Чернігів» |
1936-1939 | Очолює Інститут літератури АН УРСР. |
1938 | «Чуття єдиної родини», «Пісня молодості». |
1941 | Лауреат Державної премії СРСР. «Сталь і ніжність».«Ми йдемо на бій». |
1942 | «Перемагать і жить!», «Тебе ми знищим — чорт з тобою». |
1943 | «День настане» |
1943-1948 | Міністр освіти УРСР. |
1947 | Член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. |
1949 | «Живи, живи, красуйся!», «І рости, і діяти» |
1953 | «Могутність нам дана» |
1953-1959 | Голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей. |
1954 | «На Переяславській Раді» |
1957 | «Ми свідомість людства» |
1958 | «Дружбою ми здружені» |
1959 | «До молоді мій чистий голос» |
1960 | «Батьківщині могутній», «Зростай, пречудовий світе» |
1961 | «Комунізму далі видні» |
1962 | Лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка |
1963 | «Тополі арфи гнуть» |
1964 | «Срібної ночі» |
1967 | Отримав звання Герой Соціалістичної Праці. |
16 вересня 1967 | Помер в Києві. Похований П.Г.Тичина на Байковому кладовищі. |
Також про Павла Тичину можна дізнатися багато нового за наступними матеріалами:
Какой же красавчик тот кто создал этот сайт. Очень помог весь год отсюда пишу. От души
Вибачте, у вас помилка у слові “ЗГОДОМ” “1914-1916 – Працював у редакції журналу «Світло», *____знодом____* в Чернігівському статистичному бюро”
Дякую! Вже виправила)
Дякую! Виправила)
1918 – опубліковав першу збірку поезії – «Сонячні кларнети».
Помилка у слові “опублікував” 🙂
Дякую! Виправила
правильно не Сонячні, а Соняшні кларнети( автор назвав їх саме так)
Дуже дякую, але можна зробити стислий варіант.