“Пригоди Незнайка та його друзів” читати скорочено по главам варто, щоб згадати цікавий дитячий пригодницький твір.
Носов “Незнайка та його товариші” скорочено
Глава 1.
У казковій країні, у Квітковому місті, мешкали маленькі чоловічки — «коротульки». Кожен з них «був на зріст як невеличкий огірок». У місті росло багато квітів, і навіть вулиці мали квіткові назви: вулиця Дзвіночків, алея Ромашок, бульвар Волошок. Через місто протікав струмок, який коротульки звали Огірковою річкою.
Ці коротуни будували будинки, механіки Гвинтик і Шпунтик винаходили корисні речі, доктор Пілюлькін всіх лікував, астроном Стекляшкін вивчав небо, розумний учений Знайка керував коротунами, а Незнайко нічого не вмів і потрапляв в різні історії. Незнайко носив яскраво-голубий капелюшок, жовті, канаркові штани й оранжеву сорочку з зеленою краваткою.
Незнайко прославився після історії з жуком, якого він прийняв за уламок сонця. Через таке повідомлення Незнайки переполошилося все місто, але астроном Стекляшкін заспокоїв городян.
Глава 2.
Одного разу Незнайко вирішив стати музикантом і попросив музиканта Гуслю дати йому який-небудь інструмент. Він перепробував різні інструменти, але вони грали не дуже голосно. Потім він вибрав трубу.
Почавши гудіти на трубі, він вирішив, що у нього чудово виходить. Коротуни просили Незнайку не шуміти і не видавати гучних звуків, в результаті йому довелося відмовитися від ідеї стати музикантом. Незнайка вирішив, що коротуни не доросли до його музики.
Глава 3.
Потім Незнайка вирішив стати художником і попросив у художника Тюбика фарби. Він намалював всіх малюків, та спершу посварився зі своїм другом Гунькою. Потім Незнайці довелося знімати всі портрети, тому що малюки ображалися і нарешті залишився тільки портрет Тюбика. Коли Тюбик його побачив, то відібрав у Незнайки пензлі і фарби, та заборонив йому малювати.
Глава 4.
Потім Незнайка намагався складати вірші. Поет пояснив йому, що таке рима. Але вірші у Незнайки виходили образливими і смішними. Коротуни насварили його і він вирішив більше не складати віршів.
Глава 5.
Потім Незнайка захотів кататися на газованому автомобілі і мало не передавив все місто, зламав автомобіль і залив все газованою водою. Незнайка мало не загинув і потрапив до лікарні. Доктор Пілюлькін висмикував йому занози, а коли пішов за градусником, Незнайко втік, бо думав, що градусник – це боляче.
Глава 6.
Розумний малюк Знайка створив повітряну кулю за кілька днів. Інші малюки не вірили, що куля полетить і сміялися, дивлячись на те, як малюки роблять повітряну кулю.
Глава 7.
Вранці малюки зібралися в подорож і Незнайка першим заліз в кошик, але виявилося що ще треба набрати піску і наповнити кулю теплим повітрям. Малюки навколо сміялися над мандрівниками. Знайка спустив холодне повітря і всі навколо знову засміялися, вони вирішили, що куля луснула. Але тут Знайка наповнив кулю теплим повітрям і вона піднялася в небо.
Глава 8.
16 малюків залізли в корзину і куля знову опустилася на землю. Але Знайка викинув один мішок і куля злетіла. Всі навколо славили мандрівників, а поет Квітик склав вірша і став знаменитим.
Глава 9.
Знайка по компасу визначав напрямок польоту. Куля плавно злетіла у повітря і Буркун став бурчати, а Пончик зауважив пляму, яка рухалася за кулею. Виявилося це тінь від кулі. Потім куля піднялася вище хмар і Незнайка вирішив, що вони летять догори ногами. Але куля стала остигати і малюки стали викидати мішки.
Глава 10.
Піднявшись вище хмар, коротуни замерзли і у них виросли бурульки. Куля стала падати і Знайка стрибнув з парашутом. Поки Незнайко сперечався з Буркотуном, кому стрибати наступним, куля знижувалася, до тих пір, поки не впала на землю. Коротуни випали з кошика, куля повисла на дереві.
Глава 11.
Неподалік від місця падіння розташоване Зелене місто, населене «малючками» — коротульками жіночої статі. Вони підбирають і лікують коротульок-малюків. Незнайко знайомиться із Синьоочкою, її подругою Сніжинкою і з іншими малючками. Намагаючись справити на них враження, у своїй розповіді він приписує собі і винахід повітряної кулі, й ідею подорожі. Інші ж малюки потрапляють до лікарні, де строгий лікар Медуниця, керуючись стереотипом про те що всі малюки – хулігани і забіяки, фактично тримає мандрівників в ув’язненні, незважаючи на те, що ні у кого, крім Кульки, немає травм.
Глава 12.
Незнайка випадково вдарив дверима двох дівчаток, а потім ударив лінійкою Синьоочку. Він приклеїв їй пластир у вигляді кружечка, а потім знехотя вмився і почистив зуби. Синьоочка принесла Незнайці одяг і покликала пити чай.
Глава 13.
Незнайка знайомиться в їдальні з малятами і розповідає про політ на повітряній кулі. Він розповів, що боягуз Знайка зістрибнув першим.
Глава 14.
Сніжинка, Незнайко і Синьоочка йдуть гуляти по Зеленому місту. Незнайка дивується красі і продуманості міста. Він запитує про малюків, і виявляється що в Зеленому місті немає малюків, а всі вони живуть в Зміївці біля річки. Незнайку дивують кавуни.
Глава 15.
Незнайка і малючки приходять в лікарню. Незнайка прикидається лікарем і проводить огляд своїх коротунів. Він каже Медуниці, що всі малюки крім Кульки здорові, і що їх можна виписати. Медуниця вирішує виписувати коротунів.
Глава 16-17
Коротульок Квіткового міста виписують з лікарні і вони допомагають місцевим жителькам у збиранні врожаю. На наступний ранок виписали механіків Гвинтика и Шпунтика, яких попросили полагодити єдиний в місті автомобіль. Механіки вирушили за інструментами в місто Зміївку, де жили тільки коротульки-малюки. Гвинтик і Шпунтик допомагають полагодити автомобіль і малюк відвозить їх в Зміївку.
З’ясовується, що мешканці Зеленого міста і Зміївки у поганих стосунках: якось малюки запросили малючок до себе на новорічну ялинку, наобіцявши музику й танці, а замість цього закидали їх сніжками. Неприємностей завдає і коротулька Цвяшок, який посварився і малюками Зміївки, і з жительками Зеленого міста.
Глава 18.
У Зміївці багато повітряних зміїв. Водій Бублик приводить Гвинтика і Шпунтика до винахідника Шурупчика. Той показує малюкам паровий автомобіль з фісташковим охолодженням. Шурупчик згадує, що віддав паяльник письменнику Смекайло.
Глава 19.
Гвинтик і Шпунтик приходять до Смекайла і письменник неуважно з ними знайомиться. Він показує гостям бормотограф. Бублик розповідає Смекайлу, як малюки перехитрили його бормотограф і спеціально говорили в нього всілякі дурниці. Смекайло дає майстрам паяльник.
Глава 20.
В цей час в Зеленому місті Тюбик малює портрети малючок. Малючкам так подобається портрет Синьоочки, що вони просять Тюбика малювати їх точно такими ж.
Глава 21.
Ластівка і Кисонька розповідають як прохали Медунку видати їм Авоську і Торопижка, але ті залізли на дерево і намагалися зірвати яблоко. Малючки принесли їм пилу і стали відкочувати яблука в підвали. В цей час повертаються Гвинтик і Шпунтик, а малятка лають Бублика. Бублик ображається, але не їде, а залишається допомагати лагодити автомобіль.
Глава 22.
Гвинтик і Шпунтик лагодять автомобіль і разом з Бубликом допомагають малятам прибирати яблука і груші на машинах.
Глава 23.
Малюки і малючки бачать Пілюлькіна, за яким гналася Медуниця і весь персонал лікарні. Пілюлькін залазить на дерево. Медуниця йде, а малятка пропонують Пілюлькіну сарафан. Малюки сміються над Пілюлькіним, і він знімає сарафан.
Медуниця виявляє, що пропав Буркотун. Буркотун ховається в лопухах, а коли Медуниця йде приносить Пілюлькіну його одяг. Він посміхається.
Глава 24.
У Зміївці загубили Бублика і його пішов шукати Гвоздик, але теж не повернувся – він залишився допомагати збирати урожай. Тюбик вирішив писати портрети по трафарету і пристосував для цього Авоську. Тюбик називав свої портрети халтурою.
Глава 25.
Кулька залишається один в лікарні і вередує. Він посилає нянечок шукати Бульку. Але ось Пульку повинні були скоро випустити. Гвоздик виправився і малятка були їм дуже задоволені.
Глава 26.
У Зміївку приходить Знайка, і йому розповідають про Гвинтика і Шпунтика. Знайка збирається в Зелене місто, але йому кажуть, що там оселився стоголовий дракон. Знайка все одно збирається йти в Зелене місто, але тут приїжджають Гвинтик, Шпунтик і Бублик. Вони привозять малюкам подарунки і запрошення на бал.
Глава 27-28
Мешканці Зміївки миряться з малючками Зеленого міста, де влаштовують урочистий бал.
В Зеленому місті готуються до балу і тут приїжджає Знайка і розкриває всі вигадки Незнайка. Малятам подобалася його ввічливість і допитливість, йому показували речі, яких не було в Квітковому місті, а Незнайко від сорому сховався. З’явився він перед самим балом, і малюки стали його висміювати, однак малючки за нього заступилися, що повністю змінило його ставлення до них. Незнайка вирішує завжди дружити з малючками.
Глава 29.
Незнайку пробачили і пустили на бал, який раптово опинився прощальним: малюки з Квіткового міста засумували по дому (особливо Незнайка, якого мучила совіти через сварку з Гунькою) і вирішили повернутися. Пілюлькін на балу танцює з Медункою, Гвинтик з Білочкою, Незнайка з Синьоокою. Гусля і оркестр маляток дають концерт. Малюки співають пісню про коника. Малюки вирішують повертатися додому і прощаються з малючками. Вони обіцяють прийти в гості.
Синьоока попросила Незнайку написати їй листа, і він знехотя пообіцяв: йому було соромно зізнатися, що він не вміє писати.
Глава 30.
Повернувшись у Квіткове місто, малюки під керівництвом Знайки побудували в ньому водопровід, міст через струмок, ігрові майданчики та інші речі, побачені ними в подорожі. Незнайко помирився з Гунькою і тепер сам дружив з малятами і захищав їх від кривдників, завдяки чому відносини між малюками і малятами стали дуже дружніми.
Тепер ніхто не проганяв маляток, коли вони хотіли пограти з малюками, – навпаки, їх завжди брали в гру.
Замість того щоб грати всі дні безперервно, Незнайко почав вчитися читати і писати. Писав він з плямами, але вірив, що завзятість допоможе йому від них позбутися.
