“8 днів із життя Бурундука” скорочено

Іван Андрусяк “Вісім днів із життя Бурундука” скорочено читати варто, щоб згадати сюжет пригодницької дитячої повісті про те як головний герой Івась Бондарук намагався вивести собі кишенькового чортика. Короткий зміст твору описує всі головні події.

“8 днів із життя Бурундука” скорочено читати

Розповідь ведеться від імені головного героя Івася Бондарука.

Розділ 1, у якому забити гол виявляється не так просто, як здавалося

Івась Бондарук був повненьким і щокастим, через що з нього часто насміхались однокласники і називали Бурундуком. Вчився він добре, особливо любив мову та літературу. Але фізкультура була для нього мукою. Найбільше не любив він стрибати через козла  і лазити по канату.

І от у п’ятницю, коли вчительки фізкультури (яку називали Рибка, бо вона мала розряд з плавання і плечі ширші, ніж в директора) не було на уроці, Івасів клас грав у футбол.

Взагалі, того дня перед фізкультурою була математика й Івась, заради того, щоб потрапити в команду, на контрольній дав списати найкращому футболісту в класі Іванюку. Під час гри Івась був захисником. Гра зацікавила навіть дівчат. Зібралось чимало глядачів, рахунок був 3:3 і ніхто не хотів розходитись на нічиї. Грали до переможного гола. Івась вирішив, що це його шанс і побіг до воріт суперників. Іванюк не знав чи варто давати пас Івасю, та все ж подав. Але Івась вдарив мимо воріт суперників. Івася обізвали Бурундуком і вигнали з поля.

Розділ 2, у якому Івась знаходить яєчко не просте і не золоте, а значно цікавіше

Додому Івась йшов дуже засмучений – хоч в щоденнику й були відмінні оцінки з історії та літератури, невдача на футболі йому дуже дошкуляла. А найбільше дошкуляло те, що його невдачу бачила дівчинка з косичками та бантиками, яка йому подобалася.

Та вдома його ніхто не став питати що сталось – сім’я збирались до бабусі. Молодша сестра Люба вже надягала колготки, тому Івасю нічого не лишалось, як і самому збиратись.

Бабуся дуже зраділа приїзду онуків, щоб почастувати їх чимось добрим, послала Івася в курник по яйця. Хлопець добре знав бабусине подвір’я – міг збирати яйця навіть в темряві! Він дуже здивувався, коли знайшов одне маленьке біле яєчко в одному з гнізд. Бабуся сказала, що то називається зносок, або зніщє. Івась одразу заховав яєчко собі в кишеню – боявся, що його може забрати Люба. А він же міг виміняти його у хлопців з вулиці на справжнє пташине яйце!

Ввечері, коли всі вже полягали спати, бабуся розповіла, що таке яєчко називають зноском, бо курка несе його останнім, після всіх яєць. Старі люди вірили, що з такого яєчка можна вивести дідька, який буде в усьому допомагати. Тільки людині його висидіти тяжко. Одного разу в селі якась молодиця підклала таке яєчко під курку і коли з нього вилупився маленький чортик, то він усіляко охороняв курчат. А потім одного дня зник і його більше ніхто не бачив.

Якщо ж людина захоче й собі вивести чортика, то треба носити зносок сім днів під лівою пахвою і ні до кого не говорити – інакше чортик не вилупиться.

А ще бабуся пригадала, що її бабуся якось їй розказувала, що в сусідньому селі був колись один чоловік бідний, а згодом розбагатів, велику хату собі звів і землі накупив. Допоміг йому – антипко. Щоранку після того, як подоїли корів, його наймичка несла мисочку молока на горище. Одного дня вона посолила те молоко – а дідьку те дуже не подобається – тож тоді на горищі зчинився справжній рейвах! Відтоді пан сам носив молоко чортику.

Розділ 3, у якому зринає рятівна ідея і ухвалюється непросте рішення

Після розповідей бабусі Івась довго крутився в ліжку. Він вирішив, що виносить під пахвою власного чортика і потім заб’є команді Іванюка аж п’ять голів! І через козла перестрибне, і по канату аж під самий дах залізе! І взагалі життя точно налагодиться! Він матиме все що забажає, досягне успіху та поваги однокласників. Задля цього він вирішив висидіти чортика зі “зніща”. Тільки от мовчати сім днів буде важко, та ж заради власного чортика, який виконуватиме бажання, можна витерпіти все – і сварки, і насмішки.

Хлопець розумів, що мовчати у школі йому було складно. Але заради своєї мети вирішив, що один тиждень «доколупувань», «діставань» і знущань витерпіти можна.

Зранку Івась дістав зносок зі сховку і поклав під пахву вигрівати – аж тут на нього стрибнула Люба! Яйце дивом вціліло, але мовчати в Івася не вийшло – він накричав на сестру, а потім на нього насварились батьки.

Розділ 4, у якому починаються випробування, але все закінчується сміхом

Потрібно було починати мовчанку, але просто так мовчати перед тим нічого не пояснивши, було б дуже дивно. Тому Івась казав татові, що він побився об заклад з Іванюком хто довше промовчить. А тато згадав як він колись бився об заклад з друзями про те, хто більше води вип’є. Мамі Івась сказав те ж, і вона порадила не дружити з хлопцем, який здатен такі на дурні витівки.

Цього вечора сім’я Івася йшла в гості до тітки Галі, але Івась відпросився бути вдома під приводом, що йому все одно немає там компанії. Він читав «П’ятнадцятирічного капітана» Жуля Верна і згадував як колись, коли був у тата на роботі, зателефонував лелекам (а насправді татовому начальству) і попросив у них молодшого братика. Тато довго сміявся з того, але врешті в нього таки народилась, але не брат, а сестра. Цього ж вечора Івась виношував зносок.

Розділ 5, у якому Івась витримує іспит із англійського мовчання

У понеділок в школу Івасю вдалось пройти непоміченим – чергували старшокласники, з яких ніхто його не знав, тож вітатись не довелось. Першим уроком була англійська, але Івася не мали питати – в нього було три чи чотири оцінки. Але, несподівано після Іванюка, який перед тим всіляко вимагав підказку, але так її й не отримав, вчитель спитав Івася. Хлопець викрутився і показав рукою на щоку – мовляв, зуб болить. Він написав відповідь на дошці й саме так все обійшлось

Розділ 6, у якому напруга зростає, а Оленка Зайко виявляє надмірну пильність

Понеділок проминув без пригод, а за ним і вівторок. За його проханням, мама написала записку класній керівничці, тож у вівторок йому навіть на фізкультуру не довелось йти (бо як же бігати з яйцем під пахвою)! Все ніби було добре, от тільки дошкуляло те, що постійно треба було вітатись з усіма – Івась навіть не здогадувався, скільки вітань він промовляє щодня, аж доки не довелось їх уникати!

Трохи складніше стало в середу. Оленка Зайко, сусідка по парті Івася, дуже придивлялась до його лівої руки, яку він старанно притискав до тіла – щоб зносок не випав. Вона допитувалась де він так забився і пропонувала зробити перев’язку. Врешті, вона так набридла хлопцю, що він не придумав нічого краще, як смикнути її за кіску. Після цього дівчинка дуже образилась, і до Івася більше не чіплялась.

В супермаркеті Івасю говорити не довелось, а Люба, яку йому потрібно було забрати з садочка, сама підбігла до брата, тож йому навіть не потрібно було вітатись з вихователькою.

Розділ 7, у якому геть усі виходять із себе

Настав четвер. Івась цієї ночі, як і попередні, спав погано – постійно снилось, що він ненароком розчавив зносок. Хлопець вирішив, що потрібно захворіти, щоб не йти до школи в п’ятницю – тоді ж була й фізкультура і відпроситись цього разу навряд вийде. Дорогою до школи він зайшов до супермаркету й купив аж п’ять пачок пломбіру. Першу з’їв залюбки, другу дещо менше, третю вже було важко їсти, четвертою Івась майже давився, а п’яту – віддав голубам.

У школі на Івася чекали випробування. Першим сюрпризом стало те, що від нього пересіла Оленка. Другим – перешіптування всього класу впродовж уроків. На фізкультурі, куди хлопцю таки довелось піти (а в четвер вона теж була), стало ще гірше. Іванюк причепився до Івася й допитувався що в нього там під пахвою. Хлопець не відповідав, тож Іванюк просто стрибнув йому на плече. А за ним і всі хлопці з класу! Зробилась справжня куча мала й Івась почув, як щось хруснуло. Але то був не зносок, а зуб! Молочний і, мабуть, останній. Крові було – море! Тож Івась пішов вмиватись. А після того як привів себе до ладу, замість фізкультури пішов у клас, де й заснув прямо на парті. Розбудила його класна керівничка (яку називали Коза). Вона допитувалась що сталось, та хлопець мовчав. Директор відправив Івася додому під супроводом Іванюка. Вдома хлопець майже одразу заснув, а прокинувся аж надвечір.

Ввечері з’ясувалось, що його сетричка Любочка розповіла про зносок, який носить під пахвою Івась, своєму другові з садочка Максиму Зайко, який був братом Оленки Зайко. Максим, звісно, розповів про все сестрі, а вже та під великим секретом всьому класу. Так от чому сьогодні всі скоса поглядали на Івася! Після цього мамі телефонували мама Оленки й Максима, а потім ще й класна керівничка Любов Григорівна. Мама сварилась, кричала, благала, але так нічого й не добилась від сина.

Вночі, коли всі вже полягали спати, Івасеві на очі навернулись сльози. І це через це мале яєчко йому доводиться так страждати?! Ні, він більше просто не витримає, та й не хоче вже! Раптом хлопець зрозумів, що цього тижня жодного разу не звертався до свого янгола-охоронця, не просив у нього захисту чи поради. Натомість він думав про чортика, що мав вилупитись з яйця! Івась зрозумів, що дуже помилився і звернувся до свого ангела-охоронця.

Розділ 8, у якому гол Івась так і не забиває

В п’ятницю вранці Івась вирішив все виправити. На столі він побачив записку від мами, де вона дозволяла не йти до школи. Мама написала, що увечері вони поїдуть до бабусі і можливо там, на свіжому повіцтрі, йому стане краще. Але він все ж пішов, написавши батькам записку, де вибачився за свою поведінку.

“Дорогі мамо й тату! Я теж вас дуже люблю! Вибачте мені!!! До школи все ж піду, там мені теж в декого треба попросити вибачення.”

Хлопець вдягнувся, взяв наплічник, дістав зі сховку яйце. Хотів викинути, але побоявся, що хтось підбере. Він загорнув яйце у вату й засунув під  ліве плече – наостанок вирішив пожартувати…

У школі хлопець зустрів дівчину, яку бачив минулої п’ятниці на футболі і яка тоді відволікла його. Хотів щось їй відповісти на привітання, але саме в цей момент відчув як тріснуло яйце. Добре, що воно було загорнуте в вату. Івась зайшов в туалет і змив розчавлений зносок в унітаз. Помив руки і пішов у клас. Оленка Зайко вже повернулась до нього за парту, а Іванюк пообіцяв, що на футболі Івась буде правим захисником.

Команда виграла 3:0, але жодного з цих голів Івась не забив. Зрозумів, що це не його – він же захисник, а голи має забивати нападник. А вже після школи почались канікули. Та для хлопця вони були нерадісні – його наздогнала ангіна від морозива – всі канікули Івась пролежав у ліжку.

Автор переказу – cup_of_flowers 

Авторські права на опублікований короткий зміст належать сайту dovidka.biz.ua.