Вірш «Зимова ніч» Бориса Пастернака українською та російською (оригінал) ви можете прочитати в цій статті.
Вірш “Зимова ніч”
Мело, мело по всій землі,
Мело, сніжило.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Злітався сніг і вирував
Перед шибками,
Так влітку на вогонь мошва
Летить роями.
Ліпила віхола на склі
Кружки і стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
І протяг тіні хилитав,
І мимоволі
Схрестились руки і уста,
Схрестились долі.
І черевички з ніг самі
Упали м’яко.
І віск із нічника слізьми
На плаття капав.
Все поглинала на землі
Хуртеча біла.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
На свічку дихала імла,
Й спокуси сила
Хрестоподібно підняла,
Як ангел, крила.
І доки хуга по землі
Мела, сніжила,
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Переклад: Л.Талалай
“Зимняя ночь” Пастернак російською
Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.
Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.
И падали два башмачка
Со стуком на пол,
И воск слезами с ночника
На платье капал.
И все терялось в снежной мгле
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.
Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.




Інший варіант перекладу
Мело, мело по всій землі –
Земля біліла.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Немов до світла мошкара
Летить роями,
Сніжинки линули з двора
В віконну раму.
Ліпила віхола на склі
Кружки і стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
На стелі блискали вогні,
Лягали тіні,
Сплетіння рук, сплетіння ніг,
І доль сплетіння.
Зі стуком черевички вниз
Лягли обоє,
І з нічничка на плаття віск
Проливсь сльозою.
Все в сніговій губилось млі,
Що стала біла.
Свіча горіла на столі
Свіча горіла
На свічку протяг подував,
І шал чудесний,
Як ангел, два крила здіймав
Вверх перехресно…
Мело у лютому з полів,
Та яке діло? –
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.