Володимир Короленко хронологічна таблиця

Володимир Галактіонович Короленко хронологічна таблиця життя і творчості викладена в цій статті.

Володимир Короленко хронологічна таблиця

1853, 15 (27) липня — народився в Житомирі, в родині повітового судді.

1866 — родина переїжджає в м.Рівне.

1868 — смерть батька; сім’я — мати і п’ятеро дітей — залишилася без засобів існування.

1871 — закінчив Рівненську реальну гімназію зі срібною медаллю і вступив до Петербурзького технологічного інституту. Живе бідно, навіть голодає.

1873, січень — пішов з інституту, працює в «коректурному бюро».

1874 — стає студентом Петровської землеробської і лісової академії в Москві. Захоплений ідеями революційного народництва, бере участь в таємних студентських сходках.

1876 ​​- за участь в народницьких студентських гуртках він був виключений з академії і висланий в Кронштадт під нагляд поліції. У Кронштадті заробляв на життя креслярською роботою

1877, серпень — вступає в Гірський інститут в Петербурзі; через вісім місяців змушений піти з інституту, працює коректором, навчається шевській справі.

1879, березень — заарештований за доносом викритого ним агента Третього відділення, висланий в м Глазов Вятської губ., потім в сел. Березовські Лагодження; через три місяці за безпідставним звинуваченням у спробі втечі відправлений до Східного Сибіру.

1879 — перше оповідання «Епізоди з життя «шукача» в петербурзькому журналі» Слово «.

1880 — на шляху до Сибіру майже півроку проводить в Вишнєволоцькій політичній в’язниці, де пише оповідання «Чудна»; відправлений по етапу в Томськ, звідти повернутий до Пермі під нагляд поліції. Працює шевцем, табельщиком в залізничних майстернях, письмоводителем в управлінні залізниці.

1881 — за відмову принести присягу «на вірність» висланий до Сибіру. Термін заслання в Сибіру відбував в Якутії в Амгинській слободі. На засланні займається землеробською і шевською працею, дає уроки, пише розповіді.

1885 — отримує дозвіл оселитися в Нижньому Новгороді; в найбільших журналах публікує розповіді: «Сон Макара», «Соколінец», «Ліс шумить», повість «В поганому товаристві«.

1886 — одруження на Авдотьї Іванівській; перша зустріч з Л. Н. Толстим. Повість «Сліпий музикант«. Перша книга «Нарисів і оповідань».

1890 — вивчає життя і працю промислових кустарів; «Павловські нариси».

1891 — розповідь «Річка грає».

1892 — надає допомогу голодуючим в Лукояновскому повіті Нижегородської губ .; книга «У голодний рік».

1893 — їде в Америку на Всесвітню виставку в Чикаго; друга книга «Нарисів і оповідань».

1895 — оповідання «Без язика»

1895-1896 — захищає в суді і в друку селян-удмуртів села Старий Мултан (нині — с. Короленка), засуджених на каторгу за безпідставним звинуваченням; пише статті «Мултанское жертвоприношение». Суд закінчився виправданням обвинувачених.

1896 — переїжджає з Нижнього Новгорода до Петербурга, редагує журнал «Русское багатство», допомагає письменникам.

1899 — розповідь «Марусина заїмка».

1900 — обраний почесним академіком. Нарис «Мить». Переїжджає в Полтаву. Завершує цикл сибірських оповідань ( «Государеві ямщики», «Мороз», «Феодали», «Останній промінь»)

1901 — Нарис «Вогники».

1902 — організовує захист учасників аграрних заворушень в Полтавській губ. «Академічний інцидент»: разом з А. П. Чеховим складає з себе звання почесного академіка в знак протесту проти скасування царем виборів Горького в Академію наук.

1903 — третя книга «Нарисів і оповідань»; розповідь «Не страшне»; нарис «Будинок N13» про погром в Кишиневі.

1905 — почав писати автобіографічну книгу «Історія мого сучасника»

1905 грудень — 1906 року, січень — виступає проти кривавої розправи з селянами містечка Сорочинці. Цикл нарисів «Сорочинська трагедія» (1907).

1910 — 1917 — виступає проти «дикої оргії» страт після поразки першої російської революції; нариси «Побутове явище» (1910), «Риси військового правосуддя» (1910). Неодноразово залучається до суду як редактор журналу «Російське багатство» за публікації творів антиурядового змісту.

1917 року, березень — брошура «Падіння царської влади».

1917 — 1921 — працює над 2, 3, 4-м томами «Історії мого сучасника». В роки громадянської війни живе в Полтаві.

1921, 25 грудня — смерть Короленка, що настала від рецидиву запалення легенів.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *