Володимир Сосюра хронологічна таблиця

Сосюра скорочено біографія

Володимир Сосюра хронологічна таблиця біографії (життя та творчості) наведена в цій статті.

Володимир Миколайович Сосюра — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.

Сосюра хронологічна таблиця

Дата Подія
6 січня 1898р Народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.). Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині м. Верхнє).
1909 З 11 років працює в бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків.
1911 В. Сосюра вступає до міністерського двокласного училища в с Третя Рота.
14 жовтня 1917 Лисичанська газета «Голос рабочего» друкує його вірш «Плач волн», потім — вірш українською мовою «Чи вже не пора».
1918 Бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри.
1920 В. Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії.
1920-1921 В. Сосюра воює з білополяками та армією Н. Махна.
1921 Збірка Сосюри «Поезії». Виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим.
1922—1932 Членом багатьох літорганізацій (Пролеткульту, «Плугу», «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСППу та ін.), постійно брав участь у літературних дискусіях.
1924 Збірка «Осінні зорі».
1925 Збірка «Сьогодні»
1927 «Золоті шуліки»
1928 «Коли зацвітуть акації»
1927—1929 З боку критики все частіше чуються вислови про неправильну політичну орієнтацію поета. Сосюра майже не пише.
1931 Настрої відчаю позначилися на збірці «Серце».
1934 За «націоналістичні ухили» його виключають з партії і зі Спілки письменників.
1936 Сосюру ззнову приймають до Спілки радянських письменників.
1937 Збірка «Нові поезії».
1939 «Люблю»
1940 Завершує роман у віршах «Червоногвардієць» (автобіографія його творчості 20 — 30-х років)
1941 Поет був евакуйований до Башкирії
1942 Працював в Українському радіокомітеті в Москві.
1943 Входив до редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки «В годину гніву», 1942, «Під гул кривавий», 1942, численні публікації в періодиці) проймають два мотиви. Це — віра в перемогу й водночас неретушований показ людської біди.
1951 Патріотичний вірш «Любіть Україну!» став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі.
1953 «За мир»
1955 «На струнах серця»
1957 «Солов’їні далі»
1959-1960 Поема «Мазепа».
1960 Сосюра завершує поему «Розстріляне безсмертя», розпочату в довоєнний час і опубліковану тільки 1988 р. в журналі «Вітчизна».
1961 «Поезія не спить»
1964 «Осінні мелодії»,«Весни дихання».
8 січня 1965 Поет помер від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *